Політика «Трьох червоних прапорів»
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Політика «Трьох червоних прапорів» ( кит. 三面红旗) - була програмою Комуністичної партії Китаю наприкінці 1950-х років, спрямованою на швидку побудову соціалістичної держави. Цей курс включав нову генеральну лінію, спрямовану на соціалістичне будівництво, Великий стрибок та створення народних комун.[1][2][3]
У перших роках існування Китайської Народної Республіки, Мао Цзедун встановив мету перевести китайське суспільство до комунізму в найкоротші строки, створюючи умови для досягнення надзвичайної економічної ефективності. Для здійснення цього задуму було представлено на Другій сесії VIII з'їзду Комуністичної партії Китаю в 1958 році курс "Трьох червоних прапорів", який передбачав проведення політики в трьох основних напрямках:
- Нова генеральна лінія партії[zh],яка заклала фундамент політики маоїзму. Генеральна лінія спонукала китайський народ «щосили прагнути до висот і будувати соціалізм із більшими, швидшими, кращими й економічнішими результатами» [2].
- Утворення народних комун[en]. До кінця 1958 року майже всі китайські селяни були об'єднані в комуни, у кожній з яких було в середньому по 5 000 дворів. Основний принцип організації народних комун полягав у радикальному усуспільненні життя членів комун (від економічних аспектів - вилучення приватної власності, ліквідація присадибних ділянок, розподіл за працею - до побутових аспектів життя, пов'язаних із питаннями постачання та харчування). Комуни проіснували до їх ліквідації на початку 1980-х років за Ден Сяопіна.
- Програма Великого стрибка, втілення якого розпочалася 1958 року, була спрямована на здійснення швидкого осучаснення за рахунок використання величезних трудових ресурсів Китаю в сільськогосподарських і промислових проєктах. Однак натомість "Великий стрибок" призвів до економічної розрухи і десятків мільйонів смертей від голоду, а тому на початку 1962 року від програми в цілому відмовилися[4].
- ↑ Woo, X. L. ; Two Republics in China: How Imperial China Became the PRC; Algora Publishing, New York, (2014) p. 155
- ↑ а б Yang Jisheng (2012). Tombstone: The Great Chinese Famine, 1958—1962 (Kindle edition). Farrar, Straus and Giroux. p. 87. ISBN 978-1466827790.
- ↑ The Other China: Hunger Part I — The Three Red Flags of Death (1976). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
- ↑ Революция Мао. EconomistUA (ru-RU) . 27 лютого 2017. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.