Приватна власність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Приватна власність — одна з форм власності, що означає абсолютне, захищене законом право громадянина чи юридичної особи на конкретне майно (землю, нерухомість, засоби виробництва, гроші і цінні папери, товари, інтелектуальний продукт), яка полягає в тому, що ці об'єкти власності належать приватним особам, сім'ям, групі осіб. Приватна власність на засоби виробництва є базисним елементом ринкової економіки.

Форми приватної власності[ред.ред. код]

Основними формами приватної власності є :

  • індивідуально-трудова, коли власником виступає одна особа, або сім'я;
  • партнерська, коли колективне володарювання здійснюється певним колом людей (засновниками акціонерного товариства закритого типу);
  • корпоративна, коли колективне володіння здійснюється колективом людей, склад якого постійно змінюється (акціонерне товариство відкритого типу).

Різновидом індивідуальної власності є особиста власність. Розрізняють:

  • трудову приватну власність, за якої власник є одночасно трудівником, наймана праця не застосовується;
  • капіталістичну приватну власність, засновану на системі найманої праці.

Індивідуально-трудова власність характеризується тим, що фізична особа в підприємницькій діяльності використовує власні засоби виробництва і свою робочу силу. Якщо в господарстві використовується праця членів сім'ї, така власність є сімейною трудовою власністю. Індивідуальний приватний власник може використовувати в господарстві й працю найманого робітника.

Партнерська власність є об'єднанням капітала або майна кількох фізичних чи юридичних осіб з метою здійснення спільної підприємницької діяльності.

Корпоративна ( акціонерна ) власність - це капітал, утворений завдяки випуску і продажу акцій. Об'єктом власності акціонерного товариства є, крім капіталу, і інше майно, яке придбане в результаті господарської діяльності. Акціонерний капітал поєднує приватну власність і колективну форму її використання.

Межі між приватною і суспільною формами власності дуже рухомі, зміни пов язані з різнонаправленими процесами:

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Конституція України (статті 41, 116, 142 і 143).
  • Большой Энциклопедический словарь (рос.)
  • Економічна енциклопедія в 3-х т., т.1.- К., ВЦ Академія, 2000, с.244
  • Цивільне право України / Ч. Н. Азімов, М. М. Сибільов, В. І. Борисова та ін. / За ред. Ч. Н. Азімова, С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Х.: Право, 2000.
  • А. С. Гальчинський. Основи економічної теорії.- К., 1995