Ден Сяопін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ден Сяопін

邓小平

Deng Xiaoping.jpg
Народився 22 серпня 1904(1904-08-22)[1]
Гуан-ань[d]
Помер 19 лютого 1997(1997-02-19)[2] (92 роки)
Пекін
Хвороба Паркінсона
Громадянство/підданство КНР
Діяльність політик[3], журналіст[4] і дипломат
Alma mater Комуністичний університет трудящих Китаю[d]
Комуністичний університет трудящих Сходу
Посада Paramount leader[d], Голова Центральної військової ради Комуністичної партії Китаю[d], Голова Національного комітету Китайської народної політичної консультативної конференції[d], Голова Центральної військової ради Китайської Народної Республіки[d] і Віце-прем'єр Державної ради Китайської Народної Республіки[d]
Партія Комуністична партія Китаю
У шлюбі з Zhang Xiyuan[d], Jin Weiying[d] і Zhuo Lin[d]
Діти Deng Pufang[d], Deng Nan[d], Deng Rong[d][5] і Deng Zhifang[d]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ден Сяопін (спрощ. кит. 邓小平, трад. кит. 鄧小平, піньінь Dèng Xiǎopíng; 22 серпня 1904 — 19 лютого 1997) — діяч комуністичної партії Китаю, один з керівників китайської держави. Один з Восьми безсмертних КПК.

З 1978 він проголосив курс на радикальну реформу з метою побудови соціалізму з китайською специфікою. З кінця 1970-х до 1990-і був фактичним керівником Китаю, займаючи другорядні пости керівника Генерального штабу і військового міністра, а також ключовий пост голови партійної і державної Центральної військової комісії НВАК (від своїх посад він відмовився в 19891990); при цьому він ніколи не був ні прем'єром Держради, ні головою КНР, ні головою КПК (Ден Сяопін був генеральним секретарем ЦК КПК в період, коли ця посада не була вищою в партії).

У народі і в літературі його називали «дядечко Ден» (Ден-бо). Ден Сяопін був головним ініціатором політики «чотирьох модернізацій» і побудови «соціалізму з китайською специфікою», які призвели до бурхливого економічного зростання в Китайській народній республіці і досягнення одних з найвищих у світі темпів зростання економіки. Він також є творцем нової концепції взаємовідносин з етнічними китайськими територіями, що не увійшли в 1949 до складу КНР («одна держава — дві системи»).

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився 22 серпня 1904 в селі Пайфан повіту Гуан'ань провінції Сичуань в родині сільського інтелігента. Мати його рано померла, а батько неодноразово одружувався, але кожен раз невдало. Його батько — Ден Веньмін записав свого старшого сина в одну з найкращих шкіл Чунцина на підготовчі курси. У школі Ден змінив ім'я і став іменувати себе Ден Сісянь. В 1919 Ден разом з іншими 80 студентами поїхав вчитися у Францію. Дену в той час виповнилося лише 15 років. У Франції йому не вистачало грошей і велику частину часу він підробляв, працюючи спочатку на залізних рудниках, потім на автозаводі «Рено», працював пожежним і офіціантом.

У Франції під впливом своїх старших товаришів Ден перейнявся ідеями марксизму і вів пропагандистську роботу. В 1921 він вступає в Комуністичний союз молоді Китаю. У другій половині 1923 Ден вступає в Комуністичну партію Китаю і стає одним з лідерів європейського відділення Комуністичного союзу молоді Китаю. В 1926 Ден навчався в Університеті трудящих Сходу в Москві. В вересні 1926 він повертається на батьківщину.

Початок політичної кар’єри[ред.ред. код]

Повернувшись на Батьківщину, стає підпільником. В 1928 керує повстанням проти ґоміньданівського уряду в Ґуансі. Повстання незабаром захлинулося і Ден перебирався у Радянську республіку в Цзянси. У ці роки Ден знаходиться у гущі подій, набуває досвід політпрацівника, військового дипломата. У громадянську війну молодий Ден бере участь у Великому поході, під час якого він займає пост генерального секретаря ЦК КПК.

Під час роботи політкомісарів організовує кілька успішних військових операцій в Японо-китайської війни і в боротьбі проти Ґоміньдану. В листопаді 1948 Ден керує наступом на сили Гоміньдану в провінції Сичуань, де влаштувався сам Чан Кайши. 1 грудня цього ж року був узятий Чунцин. До цього в середині листопаді Чан Кайши переніс свій штаб з Чунцина в Ченду. Але і цей останній оплот Ґоміньдану в Китаї був узятий військами комуністів 10 грудня 1948, і в цей же день Чан Кайши втікає на Тайвань.

Після утворення КНР в 1949 направляється для роботи в південно-західні райони країни, де він займає посаду першого секретаря партійного комітету.

Політика «Великого стрибка»[ред.ред. код]

Підтримує політику Мао Цзедуна і призначається на ряд важливих посад у новому уряді. В 1957 Ден призначається генеральним секретарем ЦК КПК і зближується з Лю Шаоци. Після невдачі політики «Великого стрибка» Ден Сяопін і Лю Шаоци підсилюють свої позиції в КПК. Разом вони підготувались до економічних реформ, метою яких було виправлення помилок політики «Великого стрибка», і тим самим заробляють вплив у партії і популярність у населення. Ден і Лю ведуть більш гнучку і помірну політику на відміну від радикалізму Мао.

В 1961 на конференції в Гуанчжоу він вимовляє, мабуть, свій найвідоміший вислів:

Не важливо, чорна кішка або біла кішка, якщо вона може ловити мишей — це гарна кішка.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: Oxford University Press, 2000. — P. 974. — 1136 p. — ISBN 978-0-19-512504-7
  2. data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. Record #118621297 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Short P. Mao: A Life Great Britain: Hodder & Stoughton, 1999. — P. 10. — 782 p. — ISBN 978-0-340-60624-7
  5. Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: Oxford University Press, 2000. — P. 946. — 1136 p. — ISBN 978-0-19-512504-7

Література[ред.ред. код]

Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.