Прорив греблі Банцяо
| Прорив греблі Банцяо | |
|---|---|
| Тип |
повідь катастрофа |
| Причина | Тайфун Ніна |
| Країна |
 КНР |
| Місце |
Гребля Баньцяо Biyang Countyd |
| Дата | 8 серпня 1975 |
| Постраждалих | 10 150 000 |
| Наслідки | повідь |
| Географічні координати | 32°58′46″ пн. ш. 113°35′12″ сх. д. / 32.97970000002777624° пн. ш. 113.58693000002777751° сх. д. |
  Прорив греблі Банцяо | |
Прорив греблі Банцяо — техногенна аварія на греблі Банцяо, що сталася в Китаї 8 серпня 1975 року. Обвал греблі спричинив третю за кількістю смертей повінь в історії, яка вразила загальну кількість населення 10,15 мільйонів осіб і затопила близько 30 міст і округів площею 12 000 км² (або 3 мільйони акрів). За оцінками, кількість загиблих коливається від 26 000 до 240 000. Повінь також спричинила руйнування від 5 до 6,8 мільйонів будинків.
Опис греблі[ред. | ред. код]
Дамба Банцяо це гребля на річці Жухе в уїзді Біян городського округу Чжумадянь провінції Хенань, КНР. Дамба сумно відома через катастрофу, яка сталася 8 серпня 1975 року, коли вона стала найбільшою з 62 дамб, прорваних внаслідок повені, спричиненої тайфуном «Ніна»[1].
Катастрофа[ред. | ред. код]
Дамбу було сконструйовано таким чином, щоб пережити найбільші повені, які відбуваються раз на тисячу років (приблизно 306 мм опадів за день). Однак в серпні 1975 року трапилася найбільша за останні 2000 років повінь як наслідок над потужного тайфуну Ніна і кількох днів рекордних штормів. Ворота шлюзу були не в змозі впоратися з пропуском такого об'єму води.
8 серпня о 00:30 була прорвана найменша дамба Шиманьтань. О 01:00 вода досягла дамб у Баньцяо і зруйнувала їх. Сумарно було прорвано 62 греблі. Витік води з дамб Баньцяо становив 79 тис. м³/с (при поступаючому потоці в 13 тис. м³/с), протягом шести годин випливло 701 млн м³, в той час як вище за течією річки на дамбі Шиманьтань за 5,5 години випливло 1,67 млрд м³ води, а за час усієї катастрофи — 15,74 млрд м³.
Повінь викликала величезну хвилю води шириною 10 км і висотою 3-7 метрів. Приплив за годину пішов на 50 км від берега і досяг рівнин, створивши там штучні озера сумарною площею 12 000 км².
Сім провінцій було затоплено, у тому числі тисячі квадратних кілометрів сільської місцевості і незліченну кількість комунікацій. Евакуаційні заходи не могли проводитися належним чином через погодні умови і неробочі комунікації. У населених пунктах, які вчасно одержали наказ про евакуацію, втрати серед населення були відносно низькі. Наприклад, у селі Шахедянь, неподалік дамб Баньцяо, з 6 000 людей загинуло тільки 827, але у своєчасно не попередженому селі Веньчен загинула половина з 36 000 населення, а село Даовеньчен було змито з землі з усіма жителями[2] Залізнична магістраль Пекін — Гуанчжоу що проходить через Чжумадянь, була виведена з ладу на 18 днів, така ж доля спіткала і багато інших шляхів сполучення в регіоні. Навіть через дев'ять днів після катастрофи понад мільйон людей все ще були відрізані водою від зовнішнього світу; у кращому разі, їжа для них могла скидатися з літаків. Мешканців уражених районів вражали епідемії [3]
Греблевий каскад на річці Жухе, включаючи греблю Баньцяо, був відновлений лише в 1993 році.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Об этой трагедии молчали 30 лет... [Про цю трагедію мовчали 30 років...]. spektrnews.in.ua (рос.).
- ↑ Найбільший прорив греблі в історії: Дамба Баньцяо, Китай, 1975 (8 фото)
- ↑ Самый большой прорыв плотины в истории: как это случилось [Найбільший прорив греблі в історії: як це сталося]. maximonline.ru (рос.).