Пружна деформація
Пру́жна деформа́ція — деформація, що не викликає незворотні зміни у структурі тіла.
За пружної деформації тіло повертає собі попередні розміри й форму при знятті напруження.
Область фізики та розділ механіки суцільних середовищ, що вивчають пружні деформації, називаються теорія пружності.
Інші види деформації викликають незворотні зміни у структурі тіла. Сюди відносять: пластичну деформацію, як миттєву, так і в'язку (наприклад, повзучість).
З погляду мікроскопічної будови твердого тіла, пружна дефомація виникає тоді, коли змінюються відстані між атомами, проте кожен із атомів тіла залишається в своїй потенціальній ямі.
При малих пружних деформаціях напруження, що виникають в тілі, пропорційні деформації. В цій області справедливий закон Гука. При збільшенні навантаження вище границі пропорційності лінійність може порушуватися, хоча деформація залишатиметься пружною.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Тимошенко С. П., Гудьер Дж. Теория упругости. — М.: Наука, 1979. — 560 с.
- Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993. — 655 с. — ISBN 5-11-004083-5
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |