Рай Санйо
| Рай Санйо | |
頼山陽
| |
 Рай Санйо | |
| Період | період Едо |
| Народився | 21 січня 1780 |
| Помер | 16 жовтня 1832 (52) |
| Похований | Тьоракудзі, Кіото |
| Дитяче ім'я | Хісатаро (久太郎) |
| Доросле ім'я | Нобору (襄) Сандзюрокухо Ґесі (三十六峯外史) |
| Сьоґунат | сьоґунат Едо |
| Хан | Хіросіма-хан |
| Рід | Рай (頼) |
| Батько | Рай Сюнсуй (頼 春水) |
| Матір | Байсі 梅颸 |
| Головна дружина | відсутня |
| Сини | відсутні |
Рай Санйо (яп. 頼山陽, らいさんよう; 21 січня 1780 — 16 жовтня 1832) — японський конфуціанець, мислитель, історик, художник і поет другої половини періоду Едо. Справжнє ім'я Рай Хісатаро Нобору. Інші псевдо — Сандзюрокухо Ґесі.
Короткі відомості[ред. | ред. код]
Походив з роду дрібних торгівців з міста Такехара. Його батько Сюнсуй отримав гарну освіту в Осаці, де став вчителем і переписувачем книг. Згодом Сюнсуй переходить на службу до Асано Сіґеакіра, даймйо Хіросіма-хану, від якого (разом з братами Сюнфу і Кібеєм) отримує статус самурая (ранг го косьо сіхай), взявши прізвище Рай. Санйо народився 21 січня 1780 року в родині Сюнсуя і поетиси Байсі.
Спочатку Санйо навчався гуманітарним наукам у свого дядька, Рая Кібея, а в 1797 році, покладаючись на Ото Нісю, вирушив до Східної Японії і поступив до школи Масахіра-сака в Едо. У 1798 році він повернувся до Хіросіми.
Рай Санйо з дитинства страждав меланхолією і вів аскетичний спосіб життя. В молодості він 4 роки провів запершись у своїй кімнаті, після чого батько позбавив його права стати спадкоємцем роду Рай. Під час свого самовільного «домашнього арешту» Санйо присвятив себе читанню і письму, замислив написання «Неофіційної історії Японії» і завершив деякі її частини.
У 1811 році, у 37-річному віці, Рай Санйо покинув Хіросіма-хан, рушивши до Кіото. У столиці він відкрив приватну школу в кварталі Сінтьо району Марута. Там Санйо продовжував роботу над «Неофіційною історією». В Кіото він завів знайомство з японськими науковцями і літераторами Янаґавою Сейґаном, Осіо Хейхатіро і Сіносакі Сьотіку. Перебуваючи у столиці Рай Санйо зазнав впливу неоконфуціанства і націоналістичної течії кокуґаку. Отримавши фінансову незалежність, Рай подорожував по Японії, продовжуючи писати наукові трактати і вірші.
Справою життя Рая Санйо стало завершення «Неофіційної історії Японії» у 22-х томах. Вона охоплювала історію Японії з 11 століття, появи самурайських родів Тайра і Мінамото, до 17 століття, епохи правління сьоґуна Токуґави Іеміцу. Твір Рая відрізнався оригінальністю написання і був першим комплексним дослідженням з історії японського самурайства. Він отримав визання серед наукової і військової верстви країни. Багатотомну роботу було офіційно подаровано старійшині сьоґунату в Едо, Мацудайрі Саданобу. «Неофіційна історія Японії» справила великий влив на становлення роялістського руху «Шануймо Імператора, виженемо варварів!» і спричинилася до реставрації Мейдзі.
Рай Санйо також був автором наступних творів: «Записи про правління в Японії» у 16-томах, «Мораль і обов'язок» у 3-х томах, «Вірші Санйо», а також багатьох подорожніх щоденників. Окрім цього він залишив по собі багато монохромних картин у стилі суміе.
Помер Рай Санйо 16 жовтня 1832 року в Кіото від туберкульозу за своїм робочим столом.
Джерела[ред. | ред. код]
- 『日本外史』頼維勤訳註 岩波文庫全３冊
- 『日本の名著28頼山陽』頼維勤編 現代語抄訳
- 『日本思想体系４９ 日本政記』 植手通有校註 岩波書店
- 『新日本古典文学大系66』 頼惟勤,直井文子校注 岩波書店 菅茶山と共編
- 『頼山陽 日本政記』安藤英男訳 白川書院 1976年
- 『頼山陽 通議』安藤英男訳 白川書院 1977年
- 『頼山陽選集』全7巻 安藤英男 近藤出版社 1982年
- 『頼山陽書画題跋評釈』 竹谷長二郎 明治書院 1983年
Література[ред. | ред. код]
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.1016.
- 『頼山陽「日本楽府」を読む』渡部昇一 新書版全３冊(ＰＨＰ研究所)
- 『菅茶山と頼山陽』富士川英郎 ワイド版東洋文庫
- 『明治維新の暁鐘 頼山陽 その人と志業』安藤英男 東洋経済新報社 1972年
- 『文人画粋編１８ 頼山陽』松下英麿編 中央公論社 1976年
- 『頼山陽 雲か山か』梶山季之 光文社文庫 1987年
- 『江戸詩人選集８』 入谷仙介校注 岩波書店 梁川星巌と共編 1990年
- 『頼山陽』上下 見延典子 徳間書店 2007年
Посилання[ред. | ред. код]
Музей Рай Санйо (яп.)