Рупрехт II (курфюрст Пфальцу)
Рупрехт II | |
---|---|
курфюрст Пфальца | |
Правління | 1390—1398 |
Попередник | Рупрехт I |
Наступник | Рупрехт III |
Біографічні дані | |
Народження | 12 травня 1325[1][2] Амберг |
Смерть | 6 січня 1398[1][2] (72 роки) Амберг |
Поховання | Абатство Шенауd |
Дружина | Беатриса Сицилійська |
Діти | 3 сина та 3 доньки |
Династія | Віттельсбахи |
Батько | Адольф |
Мати | Ірменгарда фон Еттінген |
Медіафайли у Вікісховищі |
Рупрехт II Серйозний (нім. Ruprecht II. Der Harte (der Ernste); 12 травня 1325, Амберг — 6 січня 1398, Амберг) — пфальцграф Рейнський з 1329 року курфюрст Пфальца з 1390 року з династії Віттельсбахів .
Старший син пфальцграфа Рейнського Адольфа і Ірменгарди фон Еттінген.
У 1329 році згідно з укладеним в Павії договором між імператором Людвігом Баварським і братами Адольфа Рудольфом II і Рупрехтом I отримав частину Пфальца.
За наступними розділами (1338 і в 1353 — після смерті Рудольфа II) отримав Гейдельберг в Нижньому Пфальці і деякі землі в Верхньому Пфальці.
Після смерті дядька — Рупрехта I — був проголошений курфюрстом Пфальца 16 лютого 1390 року зі згоди німецького короля Венцеслава. В 1391 році вигнав зі своїх володінь євреїв і повій, конфіскувавши їхнє майно на користь Гейдельберзького університету.
В 1395 видав так звану «Рупрехтіанскую конституцію», покликану забезпечити територіальну цілісність Пфальца. Включив у свої володіння колишнє імперське місто Неккаргемюнд.
Похований в цистерціанському монастирі Шенау під Гейдельбергом.
Дружиною Рупрехта II була (1345) Беатриса Сицилійська, дочка короля Педро II. Діти:
- Анна (1346 — 30 листопада 1415), з 1363 дружина Вільгельма VII Юліхського
- Фрідріх (1347 — бл. 1395)
- Мехтільд (нар. 1350), дружина ландграфа Зігоста Лейхтенбергського
- Єлизавета — померла в дитинстві
- Рупрехт (1352—1410), король Німеччини
- Адольф — помер в дитинстві.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118791613 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage