Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людовик IV Баварський
Von Gots gnaden Römischer cheiser ze allen zeiten merer dez richs
Ludovico il Bavaro.jpeg
Імператор Священної Римської імперії
Правління 1328-1347
Коронація 17 січня 1328
Попередник Генріх VII
Наступник Карл IV Люксембург
Інші титули Король Німеччини
Король Італії
Герцог Баварії
Біографічні дані
Дата народження 5 квітня 1282(1282-04-05)
Мюнхен
Дата смерті 11 жовтня 1347(1347-10-11) (65 років)
Фюрстенфельдбрук
Місце поховання Фрауенкірхе, Мюнхен, Німеччина
Дружина Беатриса Свідницька
Другий шлюб Маргарита II Геннегау
Діти Матильда, Людвіг, Стефан, Людвіг, Вільгельм, Альбрехт, Беатриса, Оттон
Династія Віттельсбахи
Батько Людвіг II Суворий
Мати Матильда Габсбург
Emperor Louis IV Arms.svg

Людовик IV (Людвіг Баварський) (нім. Ludwig der Bayer; *5 квітня 1282 - †11 жовтня 1347) — німецький монарх з династії Віттельсбахів, герцог Баварії з 1294 року, король Німеччини (римський король) з 20 жовтня 1314 року, імператор Священної Римської імперії з 17 січня 1328 року, син герцога Баварії Людвіга II Суворого та Матильди Габсбург, дочки короля Німеччини Рудольфа I.

Біографія[ред.ред. код]

Людовик виховувався разом зі своїм двоюрідним братом Фрідріхом I Австрійським, і в ранній молодості вони були близькими друзями. Однак у 1310-x між ними виник конфлікт у зв'язку з тим, що Фрідріх I домігся опікунства над юними герцогами Нижньої Баварії. 9 листопада 1313 року Людовик IV розбив австрійські війська в битві при Гамельсдорфі, і Фрідріх I був змушений відмовитися від претензій на Нижню Баварію.

Після смерті імператора Генріха VII в 1313 Фрідріх I (під ім'ям Фрідріх III) висунув свою кандидатуру на престол імперії. Частина німецьких князів підтримала його, проте під тиском архієпископа Майнца 20 жовтня 1314 року королем Німеччини був обраний Людовик IV Баварський, який був спішно коронований в Бонні, а потім 25 листопада повторно коронувався в Аахені. Почалася довга війна за престол між Людовиком IV і Фрідріхом III. Головну військову підтримку Фрідріху надавав його брат Леопольд I, герцог Австрії. Однак 28 вересня 1322 року в битві при Мюльдорфі армія Фрідріха III була вщент розбита, і більше 1300 австрійських дворян, у тому числі і сам анти-король, потрапили в полон.

Людовик IV заточив Фрідріха III в замок Траузніц у Верхньому Пфальці, де той провів більше двох років. Опір продовжував Леопольд I. Йому вдалося залучити на свій бік короля Богемії Яна I Сліпого та папу римського. 23 березня 1324 року папа римський Іван XXII відлучив від церкви Людовика IV. 13 березня 1325 року Людовик IV підписав договір з полоненим Фрідріхом III, за яким той отримував свободу в обмін на відмову від домагань на німецький трон і клятву переконати свого брата Леопольда припинити опір. Фрідріх, проте, не зумів виконати клятву і переконати Леопольда визнати Людовика IV королем Німеччини, і він повернувся в Мюнхен у добровільний полон, навіть попри те, що папа римський звільнив його від клятви. Така лицарська поведінка справило велике враження на Людовіка Баварського, і він знову зблизився з Фрідріхом Австрійським, домовившись про спільне правління в Німеччині.

За наполяганням папи і німецьких князів 7 січня 1326 року між Людовиком IV і Фрідріхом III в Ульмі був укладений договір, за яким Фрідріх III ставав королем і правителем Німеччини, а Людовик IV повинен був коронуватися імператором Священної Римської імперії в Італії.

У 1327 Людовик IV здійснив похід в Італію.

У 1338 видав маніфест «Fidem catholicam» і закон «Licet juris».

Шлюби і діти[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Генріх VII
Holy Roman Empire Arms-double head.svg Імператор Священної Римської імперії
1328-1347
Holy Roman Empire Arms-double head.svg Наступник
Карл IV Люксембург
Попередник
Рудольф I
Armoiries Bavière.svg Герцог Баварії
1294-1347
Armoiries Bavière.svg Наступник
Стефан II Баварський
Попередник
Генріх VII
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Король Німеччини
1314-1347
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Наступник
Карл IV Люксембург