Рівняння Бертло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рівня́ння Бертло́ — двопараметричне рівняння стану реального газу, опубліковане[1] Д. Бертло (фр. Daniel Berthelot) у 1899 році як модифікація рівняння Ван дер Ваальса.

Рівняння може бути записане у вигляді:

.

У критичних точках можна вважати, що , і ,

що приводить[2][3] до значень коефіцієнтів a і b:

при заданому критичному коефіцієнті стисливості газу

де p — тиск, T< — температура і R — універсальна газова стала. Tc' — критична температура, pc — тиск і Vc — об'єм у критичні точці.

Варіант рівняння для низьких тисків[ред. | ред. код]

Д.Бертло, також запропонував рівняння стану для низьких тисків:


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рид Р., Праусниц Дж., Шервуд Т. Свойства газов и жидкостей: Справочное пособие / Пер. с англ. под ред. Б. И. Соколова — 3-е изд. — Л.: Химия, 1982. — 592 с.
  • Уэйлес С. Фазовые равновесия в химической технологии: В 2-х ч. Ч. 1 — М.: Мир, 1989. — 304 с. — ISBN 5-03-001106-4..