Співвідношення Клаузіуса — Клапейрона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Співвідно́шення Кла́узіуса — Клапейро́на — рівняння, яке задає закон залежності тиску від температури на кривій співіснування фаз.

 \frac{dP}{dT} = \frac{Q}{T(\Delta V)},

де P — тиск, T — температура, Q — прихована теплота,  \Delta V  — зміна об'єму речовини при фазовому переході.

Формула Клаузіуса — Клапейрона є наслідком рівності хімічних потенціалів різних фаз при фазовому переході.

Рівновага між твердим тілом і газом[ред.ред. код]

У випадку рівноваги між твердим тілом і газом, об'ємом твердого тіла можна знехтувати, а для газу застосувати рівняння Менделеєва-Клапейрона. Тоді співвідношення зводиться до форми

 \frac{d \ln P}{d T} = \frac{Q}{RT^2} ,

де R — газова стала.

Історична довідка[ред.ред. код]

Співвідношення отримав експериментально в 1834 році Еміль Клапейрон. Рудольф Клаузіус вивів його із законів термодинаміки.

Джерела[ред.ред. код]

  • Кикоин А.К., Кикоин И.К. (1976). Молекулярная физика (російська). Москва: Наука.  Текст «пубмісяць

» проігноровано (довідка)


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.