Свертушка гірська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свертушка гірська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Свертушка (Poospiza)
Вид: Свертушка гірська
Poospiza garleppi
Berlepsch, 1893
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Compsospiza garleppi
Посилання
Вікісховище: Poospiza garleppi
Віківиди: Poospiza garleppi
ITIS: 562410
МСОП: 22723269
NCBI: 136974

Све́ртушка гірська[2] (Poospiza garleppi) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Цей рідкісний вид птахів є ендеміком Болівії.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 17 см. Лоб і нижня частина тіла рожевувато-руді. Над очима рожевувато-руді "брови", під очима рожевувато-руді плями. Потилиця, верхня частина тіла і боки тьмяно-сірі, на обличчі тьмно-сіра "маска", під дзьобом вузькі тьмяно-сірі "вуса". Крила і хвіст темно-сірі. Дзьоб невеликий, темний. У молодих птахів верхня частин тіла темно-сіра, горло і груди поцятковані охристо-коричневими плямками.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Гірські свертушки мешкають в центральноїБолівії, переважно в департаменті Кочабамба, а також на півночі Потосі та в Чукісаці. Вони живуть у високогірних чагарникових заростях та у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 2950 до 3800 м над рівнем моря.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція гірських свертушок становить від 270 до 2700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Poospiza garleppi.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 13 лютого 2022.