Перегляд вихідного коду сторінки Середземне море

{{Otheruses-2|Середземне море (значення)|Біле море (значення)}}
{{Море
|назва      = Середземне море
|зображення = Mediterranean Sea 16.61811E 38.99124N.jpg
|ширина зображення = 300пкс
|підпис     = Вид на Середземне море з космосу
|область    = [[Середземномор'я]]
|розташування = [[Атлантичний океан]]
|висота НРМ = 
|довжина    = 
|ширина     = 
|площа      = 2 505 000 
|найбільша глибина = 5 121
|середня глибина = 1 536 
|прозорість = 
|довжина берегової лінії = 
|об'єм      = 
|площа водозабору = 
|впадаючі річки = [[Ніл]], [[Ебро]], [[По]], [[Тибр]]
|впадаюча річка = 
|примітки = 
|commons  = 
}}

'''Середзе́мне мо́ре'''&nbsp;— внутрішнє, міжматерикове [[море]] [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]] між [[Європа|Європою]], [[Азія|Азією]] і [[Африка|Африкою]]. Омиває [[берег]]и [[Іспанія|Іспанії]], [[Франція|Франції]], [[Італія|Італії]], [[Монако]], [[Мальта|Мальти]], [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговини]], [[Чорногорія|Чорногорії]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Словенія|Словенії]], [[Албанія|Албанії]], [[Греція|Греції]], [[Туреччина|Туреччини]], [[Кіпр|Республіки Кіпр]], [[Сирія|Сирії]], [[Ліван]]у, [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Єгипет|Єгипту]], [[Лівія|Лівії]], [[Туніс]]у, [[Алжир]]у та [[Марокко]]. [[Гібралтарська протока|Гібралтарською протокою]] сполучене з Атлантичним океаном. [[Площа]]&nbsp;— 2&nbsp;505 000 км², глибина&nbsp;— до 5&nbsp;121 [[метр|м]] (середня&nbsp;— 1&nbsp;536 м).

== Назва ==
Назва Середземного моря походить від {{lang-el|Μεσόγειος Θάλασσα}} або {{lang-la|Mare Mediterraneum}}&nbsp;— море посеред [[Землі]], оскільки античні [[Європа|європейські]] і [[Північна Африка|північноафриканські]] [[цивілізація|цивілізації]] розвивались в басейні саме цього моря, яке було природним шляхом [[Комунікація|комунікації]] між ними.

Мешканці [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]] називали Середземне море&nbsp;— «Велика зелена вода». [[Стародавній Рим|Римляни]] за часів розквіту [[Римська імперія|Римської імперії]] називали це море&nbsp;— ''Наше море'' ({{lang-la|[[Mare Nostrum]]}}), або ''Внутрішнє море'' ({{lang-la|Internum mare}})<ref>{{Cite web |url=http://slovari.yandex.ru/Средиземное%20море/Классические%20древности/Внутреннее%20море/ |title=Внутреннее море//Реальный словарь классических древностей |accessdate=7 квітня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140822180921/http://slovari.yandex.ru/Средиземное%20море/Классические%20древности/Внутреннее%20море/ |archivedate=22 серпня 2014 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140822180921/http://slovari.yandex.ru/%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5%20%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5/ |date=2014-08-22 }}</ref> оскільки в ті часи всі землі на [[узбережжя|узбережжі]] цього моря входили до складу імперії.

У [[Старий Завіт|Старому Завіті]] Середземне море названо ''«Великим морем»'' ({{Біблія|4 М.|34:6,7}}; Джош. 1:4, 9:1, 15:47; Ієз. 47:10,15,20). Також зустрічається назва ''«море [[Філістимляни|філістимлян]]»'' ({{Біблія|2 М.|23:31}}), від людей, які населяли значну частину його берегів поблизу [[Ізраїль|Ізраїлю]]. Вперше саме термін Середземне море (Mare Mediterraneum) з'являється у письменника-антиквара [[Гай Юлій Солін|Гая Юлія Соліна]].

* '''Бі́ле мо́ре''' ({{lang-tr|Akdeniz}}, {{lang-ota|آق دڭيز, Akdeñiz}}, {{lang-crh|Aq deñiz}}) — стара турецька і кримсько-татарська назва.
* '''Межизе́мське мо́ре''' ({{lang-rus|Межиземское море}}<ref name="ХЛВ">[http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov23.htm Лѣтописець Великого князьства Литовъского и Жомоицьского] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200708203155/http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov23.htm |date=8 липня 2020 }} (за рукописом Красинського; ''ПСРЛ'', Т. 35)</ref>) — староукраїнська назва в джерелах XVI ст.

== Історія ==
[[File:AntikeGriechen1.jpg|thumb|upright=1.75|Грецькі (червоний) і фінікійські (жовтий) колонії античної доби. VI століття до нашої ери.]]
[[File:Roman Empire Trajan 117AD.png|thumb|upright=1.75|{{legend|#b23938|Римська імперія в найбільших масштабах у 117 році нашої ери.}}]]
Основні стародавні цивілізації розвивалися навколо Середземного моря. Море забезпечувало шляхи для торгівлі, колонізації та війни, а також їжею (завдяки рибальству та збору морепродуктів) численні громади протягом віків. Найдавнішими розвиненими цивілізаціями Середземномор’я були [[Стародавній Єгипет|єгиптяни]] та [[Мінойська цивілізація|мінойці]], які вели активну торгівлю між собою. Інші відомі цивілізації, які з'явилися трохи пізніше, це [[хети]] й інші анатолійські народи, [[Фінікія|фінікійці]] та [[Мікенська цивілізація|мікенська Греція]]. Близько 1200 року до нашої ери східне Середземномор’я сильно постраждало від [[Катастрофа бронзової доби|катастрофи бронзової доби]], яка призвела до знищення багатьох міст і торгових шляхів.

Найвідомішими середземноморськими цивілізаціями в класичну давнину були [[Стародавня Греція|грецькі]] міста-держави та фінікійці, обидві з яких широко колонізували узбережжя Середземного моря.

[[Дарій I Великий|Дарій I]], який завоював Стародавній Єгипет, побудував канал, що з’єднав [[Червоне море]] з Нілом, а отже, із Середземним морем. Канал Дарія був достатньо широким, щоб дві [[Трієра|трієри]] могли розминутися одна з одною з витягнутими веслами, і для проходження потрібно було чотири дні<ref> Rappoport, S. (Doctor of Philosophy, Basel). History of Egypt (undated, early 20th century), Volume 12, Part B, Chapter V: "The Waterways of Egypt", pp. 248–257 ([https://archive.org/stream/historyofegyptch12masp#page/248/mode/2up онлайн]). London: The Grolier Society.</ref>.

Після [[Пунічні війни|Пунічних воєн]] у 3-му і 2-му століттях до нашої ери [[Римська республіка]] перемогла карфагенян і стала провідною державою в Середземномор'ї. Коли Август заснував Римську імперію, римляни називали Середземне море ''[[Mare Nostrum]]'' («Наше море»). Протягом наступних 400 років Римська імперія повністю контролювала Середземне море та практично всі його прибережні регіони від Гібралтару до Леванту, ставши єдиною державою в історії, яка коли-небудь робила це.

== Фізико-географічний нарис ==
[[Файл:MEDCURR.GIF|міні|праворуч|200пкс|Схема панівних [[Морська течія|морських течій]] червня в Середземному морі. Стрілками показано напрямки, цифрами&nbsp;— [[швидкість]] течії в м/с]]
[[Файл:Tunisia - Sicily - South Italy.jpg|міні|праворуч|200пкс|Два найбільші острови Середземного моря&nbsp;— [[Сицилія]] та [[Сардинія]]]]
[[Файл:Svetistefan1756.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Свєті-Стефан]] в [[Чорногорія|Чорногорії]]]]
[[Файл:Lindos Rhodes Greece 15.jpg|міні|праворуч|200пкс|Затока [[Ліндос]]а, острів [[Родос]], [[Греція]]]]
[[Файл:Средиземное море у берегов Ливии.jpg|міні|праворуч|200пкс|Морське узбережжя [[Триполі]], [[Лівія]]]]

У [[північ]]ній частині Середземного моря океанографи виділяють відносно відсоблені великими [[півострів|півостровами]] і [[острів|островами]] від основної частини такі моря: [[Море Альборан|Альборан]], [[Балеарське море|Балеарське]], [[Лігурійське море|Лігурійське]], [[Тірренське море|Тірренське]], [[Адріатичне море|Адріатичне]], [[Іонічне море|Іонічне]], [[Егейське море|Егейське]], [[Кіпрське море|Кіпрське]]. До басейну Середземного моря належать також [[Мармурове море|Мармурове]], [[Чорне море|Чорне]] і [[Азовське море|Азовське]] моря.

Найзначніші [[затока|затоки]]: [[Валенсійська затока|Валенсійська]], [[Ліонська затока|Ліонська]], [[Генуезька затока|Генуезька]], [[Таранто (затока)|Таранто]], [[Сидра]] (Великий Сирт), [[Габес (затока)|Габес]] (Малий Сирт). В Середземному морі є численні острови, яких налічують понад три тисячі, найбільші з них&nbsp;[[Балеарські острови|Балеарські]], [[Сицилія]], [[Сардинія]], [[Кіпр]], [[Крит]], [[Корсика]]. У море впадають великі [[річка|річки]]: [[Ніл]], [[Ебро]], [[Рона]], [[По]].

Середня [[температура]] води на поверхні в [[лютий|лютому]] від 8–12&nbsp;°C до 17&nbsp;°C, в [[серпень|серпні]] від 19&nbsp;°C в Ліонській затоці до 27–30&nbsp;°C на [[схід|сході]]. [[Солоність]] від 36&nbsp;[[Проміле|‰]] на [[захід|заході]] до 39,5&nbsp;‰ на сході. [[Приплив]]и подобові і мішані, їхня величина переважно становить 0,1–0,5&nbsp;м.

=== Береги ===

[[Берег]]и Середземного моря біля гористих узбереж здебільшого [[абразія|абразивні]], вирівняні, біля [[пенеплен]]ів&nbsp;— лагунно-лиманні і [[Річкова дельта|дельтові]]. Для східного узбережжя [[Адріатичне море|Адріатичного моря]] характерні береги [[далмація|далматинського]] типу.

=== Острови ===

Загалом в акваторії Середземного моря налічується понад 3300 островів. Нижче подано десять найбільших островів:

{| class="wikitable" style="width:40%; text-align:center; font-size:90%; margin-left:1em;"
|- style="background:#efefef;"
!Країна
!Острів
!Площа, км²
!Населення, осіб
|-
|{{прапорець|ITA}} [[Італія]]
|[[Сицилія]]
|25 460
|5 048 995
|-
|{{прапорець|ITA}} [[Італія]]
|[[Сардинія]]
|24 090
|1 672 804
|-
|{{прапорець|CYP}} [[Кіпр]]
|[[Кіпр]]
|9 248
|803 147
|-
|{{прапорець|FRA}} [[Франція]]
|[[Корсика]]
|8 680
|299 209
|-
|{{прапорець|GRE}} [[Греція]]
|[[Крит]]
|8 336
|623 666
|-
|{{прапорець|GRE}} [[Греція]]
|[[Евбея]]
|3 684
|218 032
|-
|{{прапорець|ESP}} [[Іспанія]]
|[[Мальорка]]
|3 640
|869 067
|-
|{{прапорець|GRE}} [[Греція]]
|[[Лесбос]]
|1 632
|90 643
|-
|{{прапорець|GRE}} [[Греція]]
|[[Родос]]
|1 400
|117 007
|-
|{{прапорець|GRE}} [[Греція]]
|[[Хіос]]
|842
|51 936
|}

=== Клімат ===
{{див|Середземноморський клімат}}
[[Клімат]] Середземного моря визначається його розташуванням у [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічному поясі]]; він вирізняється певною специфікою, що виділяє його в самостійний [[Середземноморський клімат|середземноморський тип клімату]]<ref name="Атлас7"/>. Лише північна частина Адріатичного моря заходить у [[помірний кліматичний пояс]], а [[Великий Сирт|затока Великий Сирт]] на півдні&nbsp;— в [[Тропічний кліматичний пояс|тропічний]]. Середземноморський субтропічний клімат характеризується м'якою вологою [[зима|зимою]] і спекотним посушливим [[літо]]м<ref name="ФГАМ1964"/>. Взимку над морем встановлюється улоговина зниженого [[атмосферний тиск|атмосферного тиску]], що визначає нестійку [[погода|погоду]] з частими [[шторм]]ами і рясними [[атмосферні опади|опадами]]; холодні північні [[вітер|вітри]] знижують температуру повітря<ref name="ФГАМ1964"/>. Формуються місцеві вітри: [[містраль (вітер)|містраль]] в районі [[Ліонська затока|Ліонської затоки]], [[бора]] на сході [[Адріатичне море|Адріатичного моря]] і [[мелтемі]] в акваторії [[Егейське море|Егейського моря]]. Влітку більшу частину Середземного моря охоплює гребінь [[Азорський антициклон|Азорського антициклону]], що визначає переважання ясної погоди з невеликою [[Хмарність|хмарністю]] і малою кількістю опадів. У літні місяці спостерігаються сухі [[туман|тумани]] і курна [[імла]], що виноситься з [[Африка|Африки]] південним вітром [[сироко]]. У Східному басейні розвиваються стійкі північні вітри&nbsp;— [[етезії]].

Середня [[температура]] [[повітря]] в січні змінюється від 14–16&nbsp;°C біля південних берегів до 7–10&nbsp;°C на півночі, у серпні&nbsp;— від 22–24&nbsp;°C на півночі до 25–30&nbsp;°C в південних районах моря. [[Випаровування]] з поверхні Середземного моря сягає 1250&nbsp;мм на рік (3130 км³). [[Вологість повітря|Відносна вологість повітря]] змінюється від 50–65&nbsp;% влітку до 65–80&nbsp;% взимку. [[Хмарність]] влітку 0–3 бали, взимку близько 6 балів. Середня річна кількість опадів 400 мм (близько 1000 км³), вона змінюється від 1100–1300&nbsp;мм на північному заході до 50–100&nbsp;мм на південному сході, мінімум&nbsp;опадів&nbsp;— у липні-серпні, максимум&nbsp;— у грудні. Характерні [[міраж]]і, які часто спостерігаються у [[Мессінська протока|Мессінській протоці]] ([[Фата-моргана]]).

На початку серпня [[2023]] року, згідно повідомлення Турецького фонду морських досліджень, середня температура води на поверхні Середземного моря підвищилася до рекордного рівня і склала 28,4&nbsp;°C, тобто досягла рівня, якого ніколи не було раніше. Найнебезпечніша ситуація склалася у східній частині Середземного моря<ref>[https://toneto.net/news/samoe-neobcsnoe-i-kreativnoe/seredzemne-more-nagr--losya-do-rekordno-visoko---temperaturi- Середземне море нагрілося до рекордно високої температури. 05.08.2023]</ref>. 

{|class="wikitable" style="text-align:center; font-size:90%; margin-left:1em;"
|+Температура морської води<br/>на популярних курортах Середземного моря (°C)
|-
!
!'''Січ'''
!'''Лют'''
!'''Бер'''
!'''Кві'''
!'''Тра'''
!'''Чер'''
!'''Лип'''
!'''Сер'''
!'''Вер'''
!'''Жов'''
!'''Лис'''
!'''Гру'''
|-
|[[Марсель]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/france/marseille.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100916025328/http://weather2travel.com/climate-guides/france/marseille.php |date=16 вересня 2010 }}</small>
|13
|13
|13
|14
|16
|18
|21
|22
|21
|18
|16
|14
|-
|[[Барселона]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/spain/barcelona.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110718005932/http://www.weather2travel.com/climate-guides/spain/barcelona.php |date=18 липня 2011 }}</small>
|13
|13
|13
|14
|17
|20
|23
|25
|23
|20
|17
|15
|-
|[[Валенсія]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/spain/valencia.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130531082410/http://www.weather2travel.com/climate-guides/spain/valencia.php |date=31 травня 2013 }}</small>
|14
|13
|14
|15
|17
|21
|24
|26
|24
|21
|18
|15
|-
|[[Неаполь]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/italy/neapolitan-riviera/naples.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130531065556/http://www.weather2travel.com/climate-guides/italy/neapolitan-riviera/naples.php |date=31 травня 2013 }}</small>
|15
|14
|14
|15
|18
|22
|25
|27
|25
|22
|19
|16
|-
|[[Малага]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/spain/costa-del-sol/malaga.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100527101828/http://www.weather2travel.com/climate-guides/spain/costa-del-sol/malaga.php |date=27 травня 2010 }}</small>
|16
|15
|15
|16
|17
|20
|22
|23
|22
|20
|18
|16
|-
|[[Гібралтар]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/gibraltar/gibraltar.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100317190133/http://www.weather2travel.com/climate-guides/gibraltar/gibraltar.php |date=17 березня 2010 }}</small>
|16
|15
|16
|16
|17
|20
|22
|22
|22
|20
|18
|17
|-
|[[Афіни]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/greece/athens.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100527035347/http://www.weather2travel.com/climate-guides/greece/athens.php |date=27 травня 2010 }}</small>
|16
|15
|15
|16
|18
|21
|24
|24
|24
|21
|19
|17
|-
|[[Іракліон]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/greece/crete/iraklion.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141026150816/http://www.weather2travel.com/climate-guides/greece/crete/iraklion.php |date=26 жовтня 2014 }}</small>
|16
|15
|15
|16
|19
|22
|24
|25
|24
|22
|20
|18
|-
|[[Мальта]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/malta/valletta.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101003085828/http://www.weather2travel.com/climate-guides/malta/valletta.php |date=3 жовтня 2010 }}</small>
|16
|16
|15
|16
|18
|21
|24
|26
|25
|23
|21
|18
|-
|[[Пафос (місто)|Пафос]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/cyprus/paphos.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110718011040/http://www.weather2travel.com/climate-guides/cyprus/paphos.php |date=18 липня 2011 }}</small>
|18
|17
|17
|18
|20
|24
|26
|27
|26
|24
|22
|19
|-
|[[Ларнака]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/cyprus/larnaca.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130531071442/http://www.weather2travel.com/climate-guides/cyprus/larnaca.php |date=31 травня 2013 }}</small>
|18
|17
|17
|18
|20
|24
|26
|27
|27
|25
|22
|19
|-
|[[Лімассол]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/cyprus/limassol.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130529205915/http://www.weather2travel.com/climate-guides/cyprus/limassol.php |date=29 травня 2013 }}</small>
|18
|17
|17
|18
|20
|24
|26
|27
|27
|25
|22
|19
|-
|[[Александрія]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/egypt/alexandria.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140105193047/http://www.weather2travel.com/climate-guides/egypt/alexandria.php |date=5 січня 2014 }}</small>
|18
|17
|17
|18
|20
|23
|25
|26
|26
|25
|22
|20
|-
|[[Тель-Авів]] <small>[http://www.weather2travel.com/climate-guides/israel/tel-aviv.php] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130527183424/http://www.weather2travel.com/climate-guides/israel/tel-aviv.php |date=27 травня 2013 }}</small>
|18
|17
|17
|18
|21
|24
|26
|28
|27
|26
|23
|20
|-
|}

== Біологія ==
[[Файл:Posidonia 2 Alberto Romeo.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Posidonia oceanica]] на дні Середземного моря]]
{{див|Список риб Середземного моря}}
Акваторія моря поділяється на ряд [[екорегіон]]ів морської бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції: туніське узбережжя і затока Сідра, західносередземноморський, Адріатичне, Егейське, Левантійське, Іонічне та море Альборан<ref name="Spalding2007"/>. У [[Зоогеографічне районування|зоогеографічному]] відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200&nbsp;м належить до середземноморської провінції перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами<ref name="ЖЖ1"/>.

[[Рослинність]] і [[тваринний світ]] Середземного моря вирізняється відносно слабким кількісним розвитком фіто- і зоо[[планктон]]у, що тягне за собою відносно невелику кількість більших тварин, які харчуються ними, у тому числі [[риби|риб]]. Кількість [[фітопланктон]]у в поверхневих горизонтах становить всього 8–10 мг/м³, на глибині 1000–2000&nbsp;м його в 10–20 разів менше. Досить різноманітні [[водорості]] (переважають [[перідінеї]] і [[діатомеї]]).

[[Фауна]] Середземного моря характеризується великою [[Біорізноманіття|видовою різноманітністю]], проте число представників окремих видів невелике. Трапляються [[раки]], один вид [[тюлені]]в ([[Тюлень-монах звичайний|білочеревий тюлень]]); морські [[черепахи]]. Риб налічується 550 видів ([[скумбрієві]], [[Оселедцеві (родина)|оселедцеві]], [[анчоусові]], [[кефаль|кефалі]], [[корифени]], [[тунці]], [[пеламіди]], [[Ставрида|ставриди]] та інші). Близько 70 видів риб-[[ендемік]]ів, у тому числі [[скати]], види [[хамса (риба)|хамси]], [[Бичкові|бичків]], [[Собачкові|морських собачок]], [[губаневі|губані]] та [[морські іглиці]]. З їстівних [[молюски|молюсків]] найбільше значення мають [[устриця]], [[середземноморсько-чорноморська мідія]], [[морський фінік]]. Серед [[безхребетні|безхребетних]] поширені [[восьминоги]], [[кальмари]], [[сепії]], [[краби]], [[лангусти]]; численні види [[Медузи|медуз]], [[сифонофори|сифонофор]], у деяких районах, зокрема в [[Егейське море|Егейському морі]], мешкають [[губки]] і [[червоні корали]].

Середземне море зазнає найбільшого заселення [[Інвазійні види|інвазійними видами]] тварин і рослин з-поміж усіх морів світового океану. Сьогодні у водах моря виявлено понад 900 інвазійних видів<ref>{{Cite web |url=http://www.naturalist.if.ua/?p=4470 |title=Велика інвазія |accessdate=29 травня 2011 |archive-date=1 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140201122908/http://www.naturalist.if.ua/?p=4470 }}</ref>.

== Геологічна будова і рельєф дна ==
[[Файл:Mediterranean Sea surface.jpg|міні|праворуч|300пкс|[[Рельєф]] дна Середземного моря]]
[[Файл:Vista dalla cima del cratere di Vulcano.jpg|міні|праворуч|300пкс|[[Вулканізм]] регіону Середземного моря]]

[[Океанічне дно|Дно]] Середземного моря дослідники-океанографи поділяють на декілька [[Улоговина|улоговин]] з відносно крутими [[Континентальний схил|материковими схилами]] і глибиною 2-4&nbsp;км. Вздовж берегів улоговини обмежені вузькою смугою [[континентальний шельф|континентального шельфу]], яка розширюється тільки між узбережжям [[Туніс]]у й [[Сицилія|Сицилії]], а також у межах [[Адріатичне море|Адріатичного моря]].

За [[геоморфологія|геоморфологічним]] [[Фізико-географічне районування|районуванням]] [[Котловина|котловину]] Середземного моря поділяють на 3&nbsp;основні басейни:

* західний (Алжиро-Прованський) з максимальною глибиною понад 2&nbsp;800&nbsp;м. Він об'єднує в собі [[Западина|западини]] морів [[Море Альборан|Альборан]], [[Балеарське море|Балеарського]] та [[Лігурійське море|Лігурійського]], а також западину [[Тірренське море|Тірренського моря]];
* центральний&nbsp;— глибиною понад 5&nbsp;100&nbsp;м (Центральна улоговина і западини морів [[Адріатичне море|Адріатичного]] та [[Іонічне море|Іонічного]]);
* східний&nbsp;— [[Левант]]инський, глибиною близько 4&nbsp;380&nbsp;м (улоговини морів [[Левант]]у, [[Егейське море|Егейського]] та [[Мармурове море|Мармурового]]).

[[Стратиграфія|Стратиграфічний]] [[Геологічний розріз|розріз]] дна всіх [[улоговина|улоговин]] починається потужними товщами [[антропоген]]-[[неоген]]ових відкладів з [[Прошарок|прошарками]] [[Пірокластичні породи|пірокластичних порід]] (в Балеарському і Лігурійському морі їхня потужність за даним [[глибинне сейсмічне зондування|ГСЗ]] сягає 5-7&nbsp;км). Серед [[мессінський ярус|мессінських]] відкладів Алжиро-Прованської улоговини значна роль належить соленосній [[евапорити|евапоритовій]] товщі (потужністю понад 1,5–2,0&nbsp;км). [[Відклади]] цієї товщі часто утворюють соляні [[діапір]]и, які є яскравим проявом [[соляна тектоніка|соляної тектоніки]]. Уздовж бортів і в центрі Тірренської улоговини простягаються декілька [[глибинний розлом|глибинних розломів]] з приуроченими до них згаслими і діючими [[вулкан]]ами, деякі з них утворюють великі [[підводні гори]] ([[Ліпарські острови]], [[вулкан Вавілова]] та інші). Вулкани по краях улоговини (в [[Тосканський архіпелаг|Тосканському архіпелазі]], на [[Понціанські острови|Понціанських островах]], [[Везувій]], а також вулкани [[Ліпарські острови|Ліпарських островів]]) вивергають [[Кисла лава|кислі]] і лужні [[лава|лави]], натомість вулкани в центральній частині Середземного моря мають більш глибокі джерела [[магма|магм]], і вони представлені переважно [[базальт]]ами.
* Частина центрального і східного ([[Левант]]инського) басейну виповнені потужною товщею [[Осадові гірські породи|осадових порід]], здебільшого продуктами річкових виносів&nbsp;— [[авандельта|авандельт]], зокрема [[дельта Нілу|дельти Нілу]]. На дні цих улоговин, за даними ГСЗ, виокремлені Гелленський [[Океанічний жолоб|глибоководний жолоб]] і центральний Середземноморський вал&nbsp;— велике [[склепіння]] висотою 500–800&nbsp;м. Вздовж підніжжя [[континентальний схил|материкового схилу]] [[Киренаїка|Киренаїки]] простежується Лівійський жолоб, який доволі чітко виражений в [[рельєф]]і і слабо заповнений відкладами.

[[Улоговина|Улоговини]] Середземного моря вельми різні за [[геохронологія|часом формування]]. Значна частина Левантинського басейну закладена в [[мезозой|мезозої]], Алжиро-Прованського басейну&nbsp;— з кінця [[олігоцен]]у&nbsp;— на початку [[міоцен]]у. Деякі улоговини сформовані на початку і в середині міоцену і в [[пліоцен]]і. В [[Мессінський ярус|мессінський час]] на більшій частині Середземного моря вже існували неглибокі улоговини. Глибина Алжиро-Прованського басейну під час [[осадонакопичення]] [[евапорит]]ів в мессінський час оцінюється у 1–1,5&nbsp;км. [[Морська сіль|Сіль]] накопичувалася в результаті інтенсивного [[випаровування]] і [[Концентрація розчину|концентрації]] [[розсол]]у, який утворювався з притоку [[Нормальна вода|нормальносоленої]] [[Морська вода|морської води]] в закритий басейн [[седиментація|седиментації]] через [[протока|протоку]], що періодично існувала південніше [[Гібралтар]]у.

Сучасні глибини Тірренської западини утворились в результаті [[Регресія (геологія)|опускання морського дна]] впродовж [[пліоцен]]у і [[Четвертинний період|антропогену]] (за останні 5&nbsp;млн років). Так само виникли й інші улоговини. За даними [[глибинне сейсмічне зондування|ГСЗ]] встановлено відсутність [[Гранітний шар|гранітного шару]] в глибоководних улоговинах, що дало підставу геологам зробити припущення про те, що Середземне море&nbsp;— [[релікт]] палеоокеану [[Тетіс (океан)|Тетіс]].

Дно Середземного моря в багатьох місцях перспективне для пошуків [[Поклад вуглеводнів|родовищ вуглеводнів]], особливо в областях поширення [[Брахіантикліналь|солянокупольних структур]]. В [[Континентальний шельф|шельфових зонах]] [[Родовище нафти і газу|поклади нафти і газу]] приурочені до [[мезозой]]ських і [[палеоген]]ових відкладів.

== Економіка ==

=== Країни Середземноморського басейну ===
[[Файл:Mediterranean Sea political map-en.svg|thumb|350x350px|Країни [[Середземномор'я|Середземноморського басейну]]]]
Серед [[Список країн|сучасних країн]] 22 мають безпосередній вихід до Середземного моря:

'''Африка''': {{прапорець|MAR}} [[Марокко]] • {{прапорець|ALG}} [[Алжир]] • {{прапорець|TUN}} [[Туніс]] • {{прапорець|LBY}} [[Лівія]] • {{прапорець|EGY}} [[Єгипет]]

'''Азія''': {{прапорець|PSE}} [[Палестина]] • {{прапорець|ISR}} [[Ізраїль]] • {{прапорець|LBN}} [[Ліван]] • {{прапорець|CYP}} [[Кіпр]] • {{прапорець|SYR}} [[Сирія]] • {{прапорець|TUR}} [[Туреччина]] <small>([[Східна Фракія]])</small>

'''Європа:''' {{прапорець|GRE}} [[Греція]] • {{прапорець|ALB}} [[Албанія]] • {{прапорець|MNE}} [[Чорногорія]] • {{прапорець|CRO}} [[Хорватія]] • {{прапорець|BIH}} [[Боснія і Герцеговина]] • {{прапорець|SLO}} [[Словенія]] • {{прапорець|ITA}} [[Італія]] • {{прапорець|MLT}} [[Мальта]] • {{прапорець|MCO}} [[Монако]] • {{прапорець|FRA}} [[Франція]] • {{прапорець|ESP}} [[Іспанія]].

Столиці країн, що мають вихід до Середземного моря, та міста цих країн із населенням понад 200 тисяч осіб (із заходу на схід регіону): [[Малага]], [[Картахена (Іспанія)|Картахена]], [[Аліканте]], [[Валенсія]], [[Пальма (місто)|Пальма]], [[Барселона]], [[Марсель]], [[Ніца]], [[Монако]], [[Генуя]], [[Рим]], [[Неаполь]], [[Палермо]], [[Катанія]], [[Мессіна (місто)|Мессіна]], [[Валетта]], [[Таранто]], [[Барі]], [[Венеція]], [[Трієст]], [[Спліт]], [[Дуррес]], [[Патри]], [[Афіни]], [[Салоніки]], [[Ізмір]], [[Анталія]], [[Мерсін]], [[Тарс]], [[Адана]], [[Латакія]], [[Триполі (Ліван)|Триполі, Ліван]], [[Бейрут]], [[Хайфа]], [[Тель-Авів]], [[Ашдод]], [[Газа]], [[Порт-Саїд]], [[Дум'ят]], [[Александрія]], [[Бенгазі]], [[Триполі]], [[Сфакс]], [[Туніс (місто)|Туніс]], [[Аннаба]], [[Алжир (місто)|Алжир]] і [[Оран]].

=== Економічний розвиток регіону ===

[[Узбережжя]] Середземного моря здавна щільно заселене і вирізняється високим рівнем господарського розвитку (зокрема країни, розташовані на його північному узбережжі).

Середземним морем проходять важливі морські шляхи, що зв'язують [[Європа|Європу]] з [[Африка|Африкою]] з країнами [[Південна Азія|Південної]] і [[Східна Азія|Східної Азії]]. Середземним морем також проходять важливі торговельні шляхи, що зв'язують [[Україна|Україну]] із західними країнами, і лінії великого [[каботаж]]у між чорноморськими та азовськими портами України.

Найбільші [[Порт|порти]]: [[Марсель]] ([[Франція]]), [[Генуя]], [[Трієст]], [[Венеція]] ([[Італія]]), [[Пірей]], [[Салоніки]] ([[Греція]]), [[Стамбул]] ([[Туреччина]]), [[Бейрут]] ([[Ліван]]), [[Хайфа]] ([[Ізраїль]]), [[Александрія]] ([[Єгипет]]), [[Алжир (місто)|Алжир]] ([[Алжир]]), [[Сідра (затока)|Сідра]] і [[Марса-Брега]] ([[Лівія]]), [[Барселона]] ([[Іспанія]]). Транспортне значення [[акваторія|акваторії]] Середземного моря для [[Західна Європа|Західної Європи]] безупинно зростає у зв'язку з посиленням залежності цих країн від [[імпорт]]у сировини. Особливо велика роль Середземного моря у транспортуванні [[нафта|нафти]]. Порти Середземного моря пов'язані трубопроводами як з країнами Західної Європи, в тому числі [[Австрія|Австрією]], [[Німеччина|Німеччиною]], [[Франція|Францією]], [[Швейцарія|Швейцарією]], так і з родовищами нафти [[Близький Схід|Близького Сходу]] та [[Північна Африка|Північної Африки]]. Великі також перевезення інших видів [[Мінеральна сировина|мінеральної сировини]]: металевих [[руди|руд]] (в тому числі [[боксит]]ів&nbsp;— руди для виробництва [[алюміній|алюмінію]]), сільськогосподарських продуктів [[Суецький канал|Суецьким каналом]], через який проходять зв'язки Західної Європи з Азією та'' [[Австралія|Австралією]]''.

На узбережжі Середземного моря і на островах створені численні промислові [[Підприємство|підприємства]]. На сировинній базі, що доставляється морем, розвинулася [[хімічна промисловість|хімічна]] і [[металургійна промисловість]]. Великими вузлами хімічної промисловості стали в 1960–1975 роках острова [[Сардинія]] і [[Сицилія]] в Італії, [[гирло]] [[Рона|Рони]] у Франції тощо. Розпочато видобуток [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газу]] на шельфі Середземного моря (північна частина [[Адріатичне море|Адріатичного моря]], [[континентальний шельф]] [[Греція|Греції]] в [[Егейське море|Егейському морі]]<ref>[https://web.archive.org/web/20060716171614/http://www.mfa.gr/www.mfa.gr/en-US/Policy/Geographic+Regions/South-Eastern+Europe/Turkey/Differences/Continental+Shelf/ Continental Shelf, [[МЗС Греції]]]</ref>). Розвинені також промислове [[рибальство]] ([[сардини]], [[тунець]], [[макрель]], [[скумбрія]] та інші).

Широко відомі [[курорт]]и Лазурного берега ([[Рив'єра]]) у Франції, Італії та Монако, курорти [[Левант]]ійського узбережжя і [[Балеарські острови|Балеарських островів]] в Іспанії, [[Динарські Альпи|Динарського узбережжя]] в [[Хорватія|Хорватії]] і [[Чорногорія|Чорногорії]], [[Егейські острови|островів Егейського моря]] і [[Крит]]у та інші.

== Цікавий факт ==
Приблизно 5-6 мільйонів років тому Середземне море несподівано і майже повністю висохло ([[Мессінський пік солоності]]). Причому, висихання відбулося вісім разів&nbsp;— частково або практично повністю (в кінці [[міоцен]]у, 5,96–5,33&nbsp;млн років тому&nbsp;— [[Мессінський ярус]]). Дослідники з Університету Отаго ([[Нова Зеландія]]) з'ясували, що обміління Середземного моря відбувалося одночасно зі зростанням льодової шапки в Антарктиці.<ref>{{Cite web |url=http://xn--j1aidcn.org/почему-высохло-средиземное-море-виде/ |title=Почему высохло Средиземное море. ВИДЕО |accessdate=15 листопада 2015 |archive-date=16 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151116141806/http://xn--j1aidcn.org/почему-высохло-средиземное-море-виде/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151116141806/http://xn--j1aidcn.org/%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BC%D1%83-%D0%B2%D1%8B%D1%81%D0%BE%D1%85%D0%BB%D0%BE-%D1%81%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B5-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5/ |date=2015-11-16 }}</ref>

В серпні 2023 року в Середземному морі зафіксували рекордну температуру води. Середня температура води на поверхні Середземного моря підвищилася до рекордного рівня і становить 28,4 градуса за Цельсієм. Такий висновок було зроблено за результатами дослідження Турецького фонду морських досліджень (TÜDAV).<ref>{{Cite web|url=https://chasdiy.org/in-the-world/v-seredzemnomu-mori-zafiksuvaly-rekordnu-temperaturu-vody.html|title=В Середземному морі зафіксували рекордну температуру води|last=Шевченко|first=Тарас|date=5 серпня 2023|website=https://chasdiy.org/|publisher=Час ДІй|accessdate=6 серпня 2023}}</ref>

== Див. також ==
{{Div col|cols=1}}
* [[Середземномор'я]]
* [[Середземноморський клімат]]
* [[Середземноморський союз]]
* [[Список островів Середземного моря]]
* [[Середземноморські ігри]]
* [[Середземноморська дієта]]
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="ФГАМ1964">{{ref-ru}} Физико-географический атлас мира.&nbsp;— {{М.}} : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964.&nbsp;— 298 с.</ref><!--http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam-->
<ref name="Атлас7">Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач [[Скуратович Олег Ярославович|Скуратович О. Я.]]&nbsp;— {{К.}} : [[ДНВП «Картографія»]], 2008.</ref>
<ref name="Spalding2007">{{ref-en}} ''Mark D. Spalding'' et al. [http://bioscience.oxfordjournals.org/content/57/7/573.abstract Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas.] [[BioScience]] Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707</ref>
<ref name="ЖЖ1">{{ref-ru}} [[Жизнь животных]]. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора [[Зенкевич Лев Олександрович|Л.&nbsp;А.&nbsp;Зенкевича]].&nbsp;— {{М.}} : Просвещение, 1968.&nbsp;— с. 576.</ref>
}}

== Література ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Середземне море
|Портал             = Географія
|Портал-зображення  = Terrestrial_globe.svg
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Середземне море
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Mediterranean Sea
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}
* {{книга
|автор       = 
|посилання   = 
|заголовок   = Географический энциклопедический словарь
|видавництво = «Советская энциклопедия»
|місце = Москва
|рік         = 1989
|сторінок    = 451
|isbn        = 
}}
* {{книга
|автор       = Грацианский А. Н.
|посилання   = 
|заголовок   = Природа Средиземноморья
|видавництво = 
|місце = Москва
|рік         = 1971
|сторінок    = 
|isbn        = 
}}
* {{книга
|автор       = 
|посилання   = 
|заголовок   = Основные черты геологического строения, гидрологического режима и биологии Средиземного моря
|видавництво = 
|місце = Москва
|рік         = 1965
|сторінок    = 
|isbn        = 
}}
* {{книга
|автор       = [[Авґуст Циргоффер|Циргоффер А.]]
|посилання   = 
|заголовок   = Атлантический океан и его моря, пер. с польск.
|видавництво = 
|місце = Москва
|рік         = 1975
|сторінок    = 
|isbn        = 
}}
* {{книга
|автор       = Alain Saliot
|посилання   = http://books.google.com.ua/books?id=UFHNGHADv5IC&lpg=PP1&dq=Mediterranean%20Sea&pg=PA3#v=onepage&q&f=false
|заголовок   = The Mediterranean Sea
|видавництво = Birkhäuser
|серія = The Handbook of Environmental Chemistry
|том = 5
|місце = 
|рік         = 2005
|сторінок    = 413
|isbn        = 9783540250180
}}
* {{книга
|автор       = Foppe B. DeWalle, M. Nikolopoulou-Tamvakli, W. J. Heinen
|посилання   = http://books.google.com.ua/books?id=WbIRPYj7I0YC&lpg=PP1&dq=Mediterranean%20Sea&pg=PP1#v=onepage&q&f=false
|заголовок   = Environmental condition of the Mediterranean Sea: European Community countries
|видавництво = Springer
|серія = Environment & assessment
|том = 5
|місце = 
|рік         = 1993
|сторінок    = 524
|isbn        = 9780792324683
}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20140822174825/http://slovari.yandex.ru/Средиземное%20море/БСЭ/Средиземное%20море/ Середземне море // [[Велика радянська енциклопедія]]]{{ref-ru}}
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1029/ Середземне море // Энциклопедия Кольера.&nbsp;— Открытое общество. 2000]{{ref-ru}}
* [http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Mediterranean_Sea Середземне море, newworldencyclopedia.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110326014503/http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Mediterranean_Sea |date=26 березня 2011 }}{{ref-en}}

{{Моря}}
{{Портали|Географія|Океанологія|Європа|Африка|Азія}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Середземне море| ]]
[[Категорія:Моря Атлантичного океану]]
[[Категорія:Моря за алфавітом]]
[[Категорія:Середземномор'я]]
[[Категорія:Моря Європи]]
[[Категорія:Моря Азії]]
[[Категорія:Моря Африки]]
[[Категорія:Моря Італії]]
[[Категорія:Географія Франції]]
[[Категорія:Географія Іспанії]]
[[Категорія:Моря Греції]]
[[Категорія:Географія Ізраїлю]]
[[Категорія:Географія Сирії]]
[[Категорія:Географія Кіпру]]
[[Категорія:Географія Єгипту]]
[[Категорія:Географія Лівану]]
[[Категорія:Географія Лівії]]
[[Категорія:Водойми Алжиру]]
[[Категорія:Географія Тунісу]]
[[Категорія:Географія Марокко]]
[[Категорія:Моря Туреччини]]