Соборний район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соборний район
Герб Соборного району Прапор Соборного району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Дніпро
Утворений: 1936 рік[1]
Населення: 175 500 осіб
Площа: 44,093 км²
Густота населення: 3844 осіб/км²
Географічні координати: 48°27′ пн. ш. 35°04′ сх. д. / 48.450° пн. ш. 35.067° сх. д. / 48.450; 35.067Координати: 48°27′ пн. ш. 35°04′ сх. д. / 48.450° пн. ш. 35.067° сх. д. / 48.450; 35.067
Станції метро: Музейна
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: 49027, м. Дніпро, пл. Шевченка, 7
Вебсторінка: sobornarada.gov.ua/uk/holova-rady.html
Мапа
Мапа
CMNS: Соборний район у Вікісховищі

Собо́рний райо́н — один з восьми районів Дніпра. Повністю розташований на правому березі річки Дніпра. Площа району становить 4409,3 га. Населення становить 169 тисяч осіб.

У районі розміщені майже всі вищі навчальні заклади Дніпра. Вважається найпрестижнішим і найчистішим районом міста.

Історія[ред. | ред. код]

У серпні 1935 року Дніпропетровський обком КП(б)У та облвиконком приймають рішення про створення в м. Дніпропетровськ Жовтневого району за рахунок розукрупнення Кіровського (колишнього Центрально-Нагірного) та Красногвардійського (колишній Фабрично-Заводський) районів міста.

15 березня 1936 року це рішення затверджується Президією Центрального Виконавчого Комітету УРСР.[2]

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року Жовтневий район перейменовано на Соборний[3].

Населення[ред. | ред. код]

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 66 009 39,37 %
Російська 99 665 59,45 %
Інше 1 971 1,18 %
Разом 167 645 100,00 %

Підрозділи району[ред. | ред. код]

Північну частину району займає Нагірний і Табірний райони міста. Вони лежать на головному з трьох пагорбів, на яких був побудований Дніпро. Найпустіше місце цих двох районів було початковим майданчиком розбудови Катеринослава. Підгорне село Половиця було включене у план забудови майже без зміни вуличної сітки.

Південніше Табірного вздовж проспекту Гагаріна (колишня Табірна вулиця) у 1960-ті роки побудований район «Вузівський».

Далі понад Дніпром лежать старі козацькі села-сучасні райони: Мандриківка і Лоцкам'янка (Лоцманська Кам'янка). З 1970-их років частково на землях цих сіл і частково на намивній території почали будувати житловий район «Перемога». Над ними, на пагорбі побудований житловий район «Сокіл».

Пам'ятки та цікаві місця[ред. | ред. код]

Будівля районної ради

Герб району[ред. | ред. код]

Елементи сучасного герба району тісно переплетені з історичними аспектами життєдіяльності на його території.

У 2016 році було проведено конкурс зі створення нового герба Соборного району. У результаті район отримав новий яскравий, пам'ятливий символ.

Елементи сучасного герба району тісно переплетені з історичними аспектами життєдіяльності на його території:

  • срібний обеліск уособлює найстарішу кам'яну споруду та першу історико-архітектурну пам'ятку Дніпра — так звану «царицину милю»;
  • сови — птахи, що є символом мудрості, освіти та знань, уособлюють розташовані на території Соборного району вищі навчальні заклади міста та всесвітньо відомі науково-дослідні інститути; друга сова символізує найстарішу дніпровську ландшафтну пам'ятку — теперішній парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, який є визнаною прикрасою міста і району;
  • срібні зірки — аналогічно до зірок, зображених на гербі Дніпра, вказують на територіальну приналежність Соборного району до нашого міста;
  • пурпуровий (малиновий) колір герба символізує шляхетність, гідність і владу, оскільки в історичному минулому на території району проживали найвизначніші жителі міста та представники влади;
  • синій колір втілює річку Дніпро, уздовж берега якої територія району простяглася майже на 10 км;
  • золото у гербі — символ славних здобутків і подій, на які багата історія району, добробуту його мешканців, їхнього душевного багатства та щирості.

Голови району[ред. | ред. код]

  • 1965–1969 роки — Григорій Григорович Гапоненко;
  • 1969–1973 роки — Ілля Селіверстович Куницький;
  • 1973–1977 роки — Анатолій Петрович Воловик;
  • 1977–1982 роки — Валентин Федорович Литвенков;
  • 1982–1983 роки — Євген Максимович Логінов;
  • 1983–1985 роки — Борис Іванович Холод;
  • 1985–1987 роки — Геннадій Олексійович Безчасний;
  • 1987–1990 роки — Віталій Григорович Жмуренко;
  • 1990–1991 роки — Петро Михайлович Трохименко;
  • 1991–1994 роки — Юрій Іванович Піняєв;
  • 1994–2001 роки — Сергій Анатолійович Бичков;
  • 2001–2012 роки — Вікторія Федорівна Лукашова;
  • 2012–2015 роки — Антон Кирилович Жосуль;
  • 2015–2020 роки — Артем Сергійович Тімарєв;
  • з 2021 — Федоренко Володимир Володимирович.

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта у Соборному районі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Історія Жовтневого району. Офіційний сайт. Рада Жовтневого району міста Дніпропетровська. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 4 лютого 2015 року.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Розпорядження Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська»
  4. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]

Райони:
Смт:


Дніпропетровська область Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Дніпро Це незавершена стаття про Дніпро.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соборний_район&oldid=42245954