Соколов Віктор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соколов Віктор Вікторович
Народився17 квітня 1919(1919-04-17)
Світловодськ, Світловодський район, Україна
Помер24 квітня 2002(2002-04-24) (83 роки)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Діяльністьпоет
ЧленствоНаціональна спілка письменників України

Ві́ктор Ві́кторович Соколо́в (17 квітня 1919, село Табурище, нині у складі міста Світловодськ Кіровоградської області — 24 квітня 2002, Київ) — український поет.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Макіївський металургійний технікум, працював техніком—сталеплавильником.

Через хворобу полишив працю металурга, перейшов на роботу до газети, друкуватися почав 1938 року.

В 1958-66 роках керував Донецькою обласною письменницькою організацією, був головним редактором журналу «Донбас».

Був членом Національної спілки письменників України. З 1950 року проживав у м. Києві по вул. Чкалова, 52 в одному будинку з Ліною Костенко й Володимиром Яворівським.

Помер 24 квітня 2002 року. Похований у місті Києві на Байковому цвинтарі.

Творчий внесок

[ред. | ред. код]

Збірки «Весна» (1949), «Роботящими руками» (1955), «Тобі» (1958), «Тривоги серця» (1965), «Сейсмічна станція душі» (1972), роман у віршах «Моє серце в Донбасі» (1960), поема-репортаж «Вогні в тайзі» (1974) тощо.

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Почесний громадянин Світловодська.
  • Вулицю Колгоспну у Світловодську 4 лютого 2016 року перейменовано у вулицю Віктора Соколова.

Література

[ред. | ред. код]