Astra 2A
| Astra 2A | |
|---|---|
| Основні параметри | |
| Повна назва | Astra 2A |
| Організація |
 Société Européenne des Satellites |
| Виготівник |
 Hughes Space and Communications |
| Штучний супутник | Землі |
| Дата запуску | 30 серпня 1998 00:31:00 UTC |
| Ракета-носій | Протон-К 38301 / ДМ-3 № 9л |
| Номер запуску | 1998-050A |
| Космодром |
 Байконур, СК-1 |
| Тривалість польоту | 15 років |
| Технічні параметри | |
| Маса | 3635 кг |
| Джерела живлення | GaAS СБ + 24 NiH 2 |
| Платформа | HS-601HP |
| Транспондери | |
| Транспондери | 28 (Ku) |
| Діапазон(и) | 28,2 ° E |
| Західна Європа | |
Astra 2A (Астра 2A) — європейський телекомунікаційний супутник належить компанії Société Européenne des Satellites (Люксембург, Бетцдорф). Він призначається для ретрансляції радіо-і телепрограм в аналоговому і цифровому форматах, а також забезпечення мобільного та Інтернет-зв'язком абонентів Західної Європи.
Виробник[ред. | ред. код]
Супутник виготовлений компанією Hughes Space and Communications (Ель-Сегундо, Каліфорнія).
Конструкція[ред. | ред. код]
Апарат створений на базі блоку HS601HP. На бічних поверхнях прямокутного корпусу супутника, встановлено дві складні чотирьохсекційного симетричні суцільноповоротним сонячні батареї і два параболічних антенних відбивача.
Габарити: (Д х Ш х В) 3,3 x 3,3 x 5,5 (зі складеними антенами і сонячними батареями). Розмах панелей сонячних батарей дорівнює 26 метрам, антен - 10 метрам.
Рухова установка[ред. | ред. код]
Апогейний ЖРД R-4D Marquardt для виходу на робочу орбіту тягою 490 Н + 12 двигунів малої тяги для орієнтації та утримання апарату на робочій орбіті. Для корекції положення в напрямку «північ-південь» встановлена також рухова система XIPS з іонними ксеноновими двигунами.
Система електропостачання потужністю 7 кВт включає в себе сонячні батареї (GaAS) і 24 нікель-водневих акумулятор а для живлення бортової апаратури під час перебування в тіні.
Бортовий ретрансляційних комплекс[ред. | ред. код]
32 ретранслятор а Ku-діапазон а з смугою пропускання по 33 МГц. Ретранслятори працюють в цифровому режимі оснащені підсилювачами на лампах біжучої хвилі потужністю по 98,5 Вт і забезпечують передачу 56 каналів телемовлення.
З 56 каналів 40 покривають діапазон 11,70-12,50 ГГц, який в точці 19.2 обслуговується «Astra 1E» та «-1F», а решта 16 - смугу від 12,50 до 12,75 МГц (смуга «Astra 1G»).
У каталозі Об'єднаного космічного командування США супутнику Астра 2А присвоєно номер 25462 і міжнародне реєстраційне позначення 1998-050A.
Історія[ред. | ред. код]
Зона покриття[ред. | ред. код]
Західна Європа.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.ses-astra.com [Архівовано 17 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- http://www.novosti-kosmonavtiki.ru [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite]