Абатай
| Абатай | |
|---|---|
| ᠠᠪᠲᠠᠶᠢᠰᠠᠶᠢᠨ | |
.jpg) | |
| Народився | 1534 |
| Помер | 1586 |
| Поховання | Erdene Zuu Monasteryd |
| Національність | монгол |
| Діяльність | правитель |
| Титул | тушету-хан |
| Посада | Tüsheet Khand |
| Термін | 1554—1588 роки |
| Попередник | Оноху-хунтайджі |
| Наступник | Ерехей-Мерген-хан |
| Конфесія | буддизм |
| Рід | Чингізиди |
| Батько | Оноху-нойон |
| Брати, сестри | Tümenkhen sain noyand, Abakhu Mergend і Barai Sain Khand |
| Діти | Élièkèd |
Абатай (1534—1588) — фактичний засновник держави тушету-ханів монголів в Халхці. Ім'я перекладається як «Той, що має дар чаклування».
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з гілки Хубілаїдів династії Чингізидів. Старший син Оноху-нойона, середнього сина Гересендзе, правителя Халхи, й старшого сина великого кагана Даян-хана. Народився 1534 року. Про молоді роки замало відомостей. 1554 року успадкував землі в лівому (східному) крилі Халхи. Завдяки енергії Абатая його володіння доволі швидко перетворилося на напівнезалежне ханство. Піднесенню держави Абатая сприяло вигідне географічне положення в центрі Халхи. Також з самого початку було встановлено союзні та торговельні відносини з туметським ханством, де правив Алтин-хан. Спільно з останнім Абатай протистояв зазіханням загальномонгольських ханів.
З 1564 року розпочав тривалі війни з ойратами, що велися з перемінним успіхом. Дістав від ойратів прізвисько «безумний тайджі». Зрештою 1577 року у битві при Хубхен-Герійн Абатай завдав нищівної поразки ойратам, змусивши тих визнати своїм правителем свого сина Субагатая. Втім влада Абатая переважно поширювалася на південних й східних ойратів. Водночас вимушений визнати номінальну зверхність монгольського кагана Тумен-Ясаґту-хана.
Абатай під час війн з ойратами захопив декількох буддистських ченців, які навернули його в свою віру. Став ревним поширювачем буддизму. У 1577 році відвідав Кьоке-Хото (столицю Туметського ханства), де зустрівся з Далай-ламою III. Сприяв посиленню в своїх володіннях секти Гелуг. У 1585 році почав будівництво першого постійного буддійського монастиря — Ердені-Дзу — на місці колишньої столиці Монгольської імперії Каракоруму. 1587 року Далай-лама III надав Абатаю титул тушету-хана. Помер Абатай-хан у 1588 році. Владу успадкував другий син Ерехей-Мерген-хан.
Джерела[ред. | ред. код]
- Udo B. Barkmann: Geschichte der Mongolei oder die «Mongolische Frage». Die Mongolen auf ihrem Weg zum eigenen Nationalstaat. Bouvier, Bonn 1999, ISBN 3-416-02853-8.
- Christopher Pratt Atwood, Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire, New York, University of Indiana / Facts On File, 2004, 678 p. (ISBN 0-8160-4671-9).
- Atwood, Christopher (2004). Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. University of Indiana. p. 1. ISBN 0-8160-4671-9.
