Дордонь (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дордонь
Дордонь у Перигорі
45°02′42″ пн. ш. 0°36′21″ зх. д. / 45.04500000002777682° пн. ш. 0.606111110028° зх. д. / 45.04500000002777682; -0.606111110028
Витік Овернь
• координати 45°32′17″ пн. ш. 2°49′09″ сх. д. / 45.53830000002777467° пн. ш. 2.819200000027777708° сх. д. / 45.53830000002777467; 2.819200000027777708
висота, м 1680 м
Гирло Гаронна
• координати 45°02′42″ пн. ш. 0°36′21″ зх. д. / 45.04500000002777682° пн. ш. 0.606111110028° зх. д. / 45.04500000002777682; -0.606111110028
Басейн Dordogne basind
Країни: Франція
Регіон Пюї-де-Дом
Коррез
Канталь
Лот
Жиронда
Довжина 490 км
Площа басейну: 24000 км²
Середньорічний стік 450 м³/с
Притоки: Марон, Сер, Везер, Іль
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Дордо́нь (фр. Dordogne, окс. Dordonha, лат. Duranius, Dordonia) — річка на півдні Франції. Річка починається в горах Овернь, протікає приблизно 500 км по регіонах Франції, і на північ від Бордо впадає в Гаронну, утворюючи разом естуарій Жиронда. Це одна з небагатьох річок, у якій відбуваються припливи і відпливи.

Долина річки дуже мальовнича і приваблива для відвідувачів, тому в цьому районі розвинена індустрія туризму.

Назва[ред. | ред. код]

Сучасна назва Dordogne походить від латинської Durānius, що в свою чергу, сходить до докельтського кореня dur-, dor- (він присутній також у гідронімах Дюранс і Дору). Середньовічні форми містили суфікс -ononia (під впливом суфікса -onna, що трапляється в багатьох назвах річок): Dorononia fluvius, Dornonia, які надалі еволюціонували в Dordonia[1] (IX століття); це сталося внаслідок дисиміляції, а також у зв'язку з народно-етимологічним перетлумаченням гідроніма як похідного від Dore і Dogne (за аналогією з назвою річки Мідуз, що утворена злиттям Midou + Douze). Першим автором, який вжив форму Dordonia, був Емуан з Флері[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Marcel Villoutreix, Noms de lieux du Limousin, Christine Bonneton éditeur, 1995 ISBN 2-86-253165-0.
  2. Études archéologiques des eaux thermales ou minérales de la Gaule à l'époque romaine. J. G. H. Greppo. année illisible, XIXe. p. 105.

Посилання[ред. | ред. код]