Імуноферментний аналіз (ELISA): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
JAnDbot (обговорення | внесок) м робот добавил: cs:ELISA изменил: sv:Enzymkopplad immunadsorberande analys |
Leonst (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Імуноферментний аналіз (ІФА)''' або більш точно '''ферментний імуносорбентний аналіз''' ({{lang-en|enzyme-linked immuno sorbent assay, ELISA}}) - імунологічний метод для визначення наявності певних [[антиген]]ів, що заснований на ідентифікації комплексів [[антиген]]-[[антитіло]]. Широко використовується в лабораторній діагностиці. |
|||
'''Імуноферментний аналіз (ІФА)''' (англ. ''enzyme-linked immunoSorbent assay, ELISA'') - лабораторне дослідження, яке дозволяє визначити наявність [[ВІЛ]]-антитіл у [[кров|крові]]; тест на ВІЛ-антитіла. |
|||
Існує цілий ряд підходів, що дозволяють визначити, чи відбулося зв’язування [[антитіло|антитіла]] з [[антиген]]ом-мішенню. Один з них - це ферментний іммуносорбентний аналіз (ELISA), що часто використовується для діагностики різноманітних антигенів. |
|||
Процедура включає наступні етапи: |
|||
[[Image:ELISA-sandwich.svg|thumb|400px|Схема проведення аналізу]] |
|||
#Підготовка підкладки для фіксації досліджуванного зразка; |
|||
#Зразок, у якому хочуть виявити специфічну молекулу або мікроорганізм, фіксують на твердій підкладці, наприклад на пластиковій мікротитрувальній плашці, що зазвичай має 96 лунок; |
|||
#До фіксованого зразка додають антитіло, специфічне до маркерної молекули (перше антитіло), потім промивають лунку, щоб видалити молекули першого антитіла, які не зв'язалися; |
|||
#Додають друге антитіло, що специфічно зв'язується з першим антитілом і не взаємодіє з маркерною молекулою. До цього антитіла приєднаний [[фермент]] (наприклад, лужна [[фосфатаза]], [[пероксидаза]] або [[уреаза]]), що може каталізувати перетворення незабарвленого [[субстрат]]у в забарвлений продукт. Промивають лунку, щоб видалити молекули, які не зв'язалися; |
|||
#Додають незабарвлений субстрат, що впізнається та утилізується ферментом; |
|||
#Проводять якісне або кількісне визначення пофарбованого продукту. |
|||
Основний принцип ELISA - специфічне зв'язування першого антитіла з мішенню. Якщо молекула-мішень являє собою білок, то його очищений препарат звичайно використають для одержання антитіл, за допомогою яких потім і виявляють дану мішень. Раніше використовувались перші антитіла, що були за своєю природою [[поліклональні антитіла|поліклональними]]. Розробка і застосування [[моноклональні антитіла|моноклональних антитіл]] дало змогу зачно покращити специфічність імуноферментного аналізу. |
|||
== Застосування == |
|||
Ферментний імуносорбентний аналіз широко застосовується для діагностики різноманітних [[інфекційні захворювання|інфекційних захворювань]], [[рак]]ових процесів (восновному завдяки специфічним [[білки|білкам]] і [[пептид]]ам), визначення різноманітних низькомолекулярних сполук, такі як [[токсини]], лікарські засоби і т. п. |
|||
== Джерела == |
|||
*Б. Глік, Дж. Пастернак, Молекулярна біотехнологія, Москва, Мир, 2002. |
|||
[[Категорія:Медична термінологія]] |
[[Категорія:Медична термінологія]] |
||
[[Категорія:Молекулярна діагностика]] |
|||
[[Категорія:Імунологія]] |
|||
[[ca:ELISA]] |
[[ca:ELISA]] |
Версія за 18:44, 10 жовтня 2007
Імуноферментний аналіз (ІФА) або більш точно ферментний імуносорбентний аналіз (англ. enzyme-linked immuno sorbent assay, ELISA) - імунологічний метод для визначення наявності певних антигенів, що заснований на ідентифікації комплексів антиген-антитіло. Широко використовується в лабораторній діагностиці.
Існує цілий ряд підходів, що дозволяють визначити, чи відбулося зв’язування антитіла з антигеном-мішенню. Один з них - це ферментний іммуносорбентний аналіз (ELISA), що часто використовується для діагностики різноманітних антигенів. Процедура включає наступні етапи:
- Підготовка підкладки для фіксації досліджуванного зразка;
- Зразок, у якому хочуть виявити специфічну молекулу або мікроорганізм, фіксують на твердій підкладці, наприклад на пластиковій мікротитрувальній плашці, що зазвичай має 96 лунок;
- До фіксованого зразка додають антитіло, специфічне до маркерної молекули (перше антитіло), потім промивають лунку, щоб видалити молекули першого антитіла, які не зв'язалися;
- Додають друге антитіло, що специфічно зв'язується з першим антитілом і не взаємодіє з маркерною молекулою. До цього антитіла приєднаний фермент (наприклад, лужна фосфатаза, пероксидаза або уреаза), що може каталізувати перетворення незабарвленого субстрату в забарвлений продукт. Промивають лунку, щоб видалити молекули, які не зв'язалися;
- Додають незабарвлений субстрат, що впізнається та утилізується ферментом;
- Проводять якісне або кількісне визначення пофарбованого продукту.
Основний принцип ELISA - специфічне зв'язування першого антитіла з мішенню. Якщо молекула-мішень являє собою білок, то його очищений препарат звичайно використають для одержання антитіл, за допомогою яких потім і виявляють дану мішень. Раніше використовувались перші антитіла, що були за своєю природою поліклональними. Розробка і застосування моноклональних антитіл дало змогу зачно покращити специфічність імуноферментного аналізу.
Застосування
Ферментний імуносорбентний аналіз широко застосовується для діагностики різноманітних інфекційних захворювань, ракових процесів (восновному завдяки специфічним білкам і пептидам), визначення різноманітних низькомолекулярних сполук, такі як токсини, лікарські засоби і т. п.
Джерела
- Б. Глік, Дж. Пастернак, Молекулярна біотехнологія, Москва, Мир, 2002.