Фракія

Фракія на тлі сучасних кордонів.

Стародавня мапа кордонів Фракії

Ця стаття про історичну область Фракію. Про давню Фракійську державу йдеться в статті Одриське царство.

Фра́кія (грец. Θράκη, лат. Thracia, тур. Trakya) — історична область, що визначалася стародавніми греками, як країна, що займала частину нинішнього Балканського півострова, від північного узбережжя Егейского моря (включаючи Македонію) і Пропонтиду до Дунаю, причому до неї нерідко відносили і Скіфію. Пізніше межу власне Фракії складала на заході річка Места і гірський ланцюг Родоп, на півночі — гірський ланцюг Гем, на сході — Чорне море і Фракійська протока, на півдні — Пропонтіда, Геллеспонт і Егейське море.

У стародавності була заселена в основному фракійцями, за іменем яких і одержала свою назву. На морському узбережжі в античні часи розташовувалися грецькі поселення. В класичну добу існувало потужна союзницька держава фракійських племен — Одриське царство, назване за найбільш могутнім племенем одрісів.

Сучасність

Сьогодні Фракія поділена на:

• Східну Фракію — з Едірне до річки Мариця в складі Туреччини;
• Західну Фракію — Греція;
• Північну Фракію — Болгарія.

Кордони встановлені Лозанською мирною угодою 1923 року.

Література

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 517(рос.)