Мариця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мариця
Maritsa.jpg
Мариця в районі Едірне
Mariza Balkan topo de.jpg
річка виділена червоною лінією
40°43′50″ пн. ш. 26°02′06″ сх. д. / 40.73055555558377705° пн. ш. 26.035000000027778810° сх. д. / 40.73055555558377705; 26.035000000027778810
Витік гори Рила
• координати 42°10′41″ пн. ш. 23°37′21″ сх. д. / 42.178055555583775° пн. ш. 23.62250000002777739° сх. д. / 42.178055555583775; 23.62250000002777739
Гирло Фракійське море
• координати 40°44′17″ пн. ш. 26°01′50″ сх. д. / 40.73805555558377733° пн. ш. 26.03055555558377776° сх. д. / 40.73805555558377733; 26.03055555558377776
Басейн Фракійське мореЕгейське мореСередземне мореАтлантичний океан
Країни: Болгарія Болгарія, Греція Греція, Туреччина Туреччина
Площа: 54 тисяч км² км²
Прирічкові країни: Болгарія Болгарія, Греція Греція, Туреччина Туреччина
Довжина 525 км
Середньорічний стік 200 м³/с
Притоки: Тунджа (ліва)
GeoNames 735315
CMNS: Мариця на Вікісховищі

Мари́ця, також Еврос (грец. Έβρος), в античну добу Гебр — річка на Балканському півострові; велика частина перебігу на півдні Болгарії, пониззя служать межею між Грецією і Туреччиною. Довжина 525 км, площа басейну близько 54 тисяч км².

Річка бере початок в горах Рила, протікає Нижньофракійською низовиною, потім проривається через відроги Східних Родоп, впадає в Егейське море, утворюючи заболочену дельту. Основна притока — річка Тунджа (ліва).

Живлення переважне дощове, влітку сильно міліє. Використовується для зрошування, ГЕС. Судноплавна нижче за міста Едірне. Середні витрати близько 200 м³/с.

На Мариці — міста Пазарджик, Пловдів, Димитровград (Болгарія), Едірне (Туреччина).

Довжина течії Мариці — 490 км, зрошуваний простір — 53 846 км².

У даний час нижньою течією Мариці відповідно до Лозаннським мирним договором проходить кордон між Грецією і Туреччиною.

Притоки Мариці:

  • з лівої сторони:
  • з правої:
    • Крічіма,
    • Чепелар,
    • Арда.

Починаючи від Адріанополя Мариця, хоча і з труднощами, але все-таки доступна для судноплавства.

Витоки Маріци — озера Рильської Планини

Література[ред. | ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 304(рос.)