План Доза: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: млн. м → млн м (3) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Свідчення: |
Свідчення: |
||
в Америці за рахунок Німеччини, яка зобов'язана Європі виплатити репарації…» |
|||
== Цікаві факти == |
|||
Чарльз Дауес отримав [[Нобелівська премія миру|Нобелівську премію миру]] у 1925 році. |
|||
== Цік |
|||
Чарльз Дауес |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Рядок 42: | Рядок 40: | ||
| isbn = 5-89554-138-0 |
| isbn = 5-89554-138-0 |
||
}} |
}} |
||
* План |
|||
* План Дауэса. Финансовое восстановление Германии. Доклад комиссии Дауэса / Предисл. и общ. ред. проф. Н. Н. Любимова. — М.: Финансовое изд-во, 1925. — 268 с. |
|||
{{доробити}} |
{{доробити}} |
Версія за 14:58, 20 жовтня 2013
План Дауеса — план економічного оздоровлення Німеччини після Першої світової війни.
У квітні 1924 р. американським банкіром Чарльзом Дауесом і британським міністром закордонних справ Джозефом Остіном Чемберленом було розроблено план економічного оздоровлення Німеччини, названий «планом Дауеса». У серпні того ж року його затвердила Лондонська міжнародна конференція.
План складався з трьох частин і мав на меті забезпечити сплату Німеччиною репарацій відновленням її господарства. Для цього, насамперед, потрібно було зміцнити німецьку марку і забезпечити виконання країною бюджету.
Умови «плану Дауеса»
- Скорочення можливостей для Франції здійснювати санкції проти Німеччини
- Союзники виводять окупаційні війська з Руру
- Німеччина щорічно сплачує певну суму репарацій (починаючи з 1 млрд марок за рік та збільшуючи до 2,5 млрд марок за рік у термін чотири роки)
- Німецький державний банк має бути реорганізованим під проводом союзників
- У джерела покриття репарацій мають бути включені прибутки держави за рахунок акцизних, митних та транспортних податків
- США надають Німеччині значні позики (близько 800 млн марок).
Виконання плану і наслідки
У зв'язку з прийняттям плану Дауеса, між Францією і Бельгією з одного боку, і Німеччиною — з другого, було підписано угоду про припинення окупації Рурського басейну і виведення звідти французьких і бельгійських військ.
План Дауеса діяв до 1929 року. Він відрегулював репараційні платежі, сприяв ввозу іноземного капіталу в Німеччину. До вересня 1930 р. сума іноземних (головним чином американських) капіталовкладень в Німеччині склала 26-27 млрд марок, а загальна сума німецьких репараційних платежів за той же період — дещо більше 10 млрд марок. Ці капітали сприяли відновленню промислового виробництва, яке вже у 1927 р. досягло передвоєнного рівня. Частка Німеччини у світовому експорті збільшилася з 5,73% у 1924 р. до 9,79% у 1929 р.
План Дауеса знаменував зупинення дискримінації Німеччини в європейській політиці. Внаслідок виконання плану Дауеса США отримали великі прибутки у вигляді процентів від позик і дивідендів від прямих інвестицій у промисловість.
Свідчення: в Америці за рахунок Німеччини, яка зобов'язана Європі виплатити репарації…»
== Цік Чарльз Дауес
Джерела
- Богатуров, А.Д. (2000). Системная история международных отношений в IV томах. Том І. События. Москва: Московский рабочий. ISBN 5-89554-138-0.
- План