Мельхіор

П'ять швейцарських франків

Мельхіо́р (нім. melchior, від імені винахідників Майо́ і Шорьє́ (фр. Maillot, Chorier) — група сплавів міді (основа) переважно з нікелем (5-30%), а також з Fe (приблизно 1%) та Mn (біля 1%). Винайдений у 1819 році.

Характеристики

Основні характеристики: сріблястий колір, висока корозійна стійкість, температура плавлення 1170 ° С; 1443 К (залежить від складу сплаву), пластичний, добре обробляється тиском (ріжеться, карбується) в холодному і гарячому стані, паяється, полірується. За зовнішніми характеристиками мельхіор схожий на срібло, але володіє більшою механічною міцністю, і не темніє. Має високу стійкість проти корозії як в повітрі, так і у воді, добре обробляється, тому є добрим металом для карбування монет. В залежності від складу, мельхіор може бути електронегативним відносно морської води. У 19 столітті до мельхіору відносили сплави Cu-Ni-Zn (нейзільбери) та посріблену латунь.

Застосування

•З мельхіору виготовляють ювелірні вироби, посуд, термоелементи, точні резистори і т.і.

•Використовується у виробництві високоякісних деталей морських човнів.

•У виробництві медичних приборів

Див. також

• Сплави міді
• Сплави нікелю