Янів Софія

Янів Софія (* 1908, Львів) — українська галицька громадсько-політична і культурна діячка, вчений, педагог (також у діаспорі). Дружина Володимира Яніва. Член-кореспондент НТШ, почесний доктор УВУ. Дівоче прізвище Мойсеович.

Студії в Центральному Інституті фізичного виховання в Варшаві, закінчені 1933.

Пластова виховниця і провідниця старших пластунок у Галичині (1929–1932), референтка юначок при булаві пластунок у Німеччині (1947–1949); редактор спортивно-ідеологічного органу Українського Спортового Союзу «Готові» (1934–1935); з 1927 член УВО, згодом ОУН і член її Крайової Екзекутиви на Західно Українських Землях (1934–1935); в'язень польських тюрем, пізніше опікун політичних в'язнів у Польщі і Генеральній Губернії (1935–1942). З 1947 р. у Мюнхені співробітниця НТШ (Інституту Українських Національних Дослідів), член редакційної колеґії Енциклопедії Українознавства (1) і ЕУ 2 та її незмінний секретар (з 1947 р.): координатор праці, редактор і співредактор зокрема культурологічних відділів (також в АЕУ 2, тт. 1 — 2); автор статей і нотаток.

Співорганізатор Музею Українського Католицького Університету в Римі і його перший директор (1963–1972).

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.