Енергія іонізації: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Glrx (обговорення | внесок)
First Ionization Energy.svg / lang=uk
Мітка: перше редагування
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:


У випадку ізольованих [[атом]]ів чи [[молекула|молекул]] електрони з найбільшою [[енергія|енергією]], які найлегше відриваються, зазвичай розташовані на [[електронна оболонка|валентних оболонках]]. У випадку твердих тіл, [[метал]]ів чи [[напівпровідник]]ів, електрони з найбільшою енергією належать до [[валентна зона|валентних зон]].
У випадку ізольованих [[атом]]ів чи [[молекула|молекул]] електрони з найбільшою [[енергія|енергією]], які найлегше відриваються, зазвичай розташовані на [[електронна оболонка|валентних оболонках]]. У випадку твердих тіл, [[метал]]ів чи [[напівпровідник]]ів, електрони з найбільшою енергією належать до [[валентна зона|валентних зон]].
== Адіабатна енергія йонізації==

Найменша енергія, необхідна для видалення електрона з атома, йона або молекули в газовій фазі. Визначається як різниця між енергіями утворюваного йона та вихідної молекулярної частинки в основних їх енергетичних станах.
== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Спорідненість до електрона]]
* [[Спорідненість до електрона]]

Версія за 10:01, 4 серпня 2015

Періодична тенденція в енергії іонізації хімічних елементів

Енéргія іонізáціі — найменша енергія потрібна для того, щоб вирвати електрон із фізичної системи й віднести його на нескінченну віддаль.

У випадку ізольованих атомів чи молекул електрони з найбільшою енергією, які найлегше відриваються, зазвичай розташовані на валентних оболонках. У випадку твердих тіл, металів чи напівпровідників, електрони з найбільшою енергією належать до валентних зон.

Адіабатна енергія йонізації

Найменша енергія, необхідна для видалення електрона з атома, йона або молекули в газовій фазі. Визначається як різниця між енергіями утворюваного йона та вихідної молекулярної частинки в основних їх енергетичних станах.

Див. також

Джерела

  • Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа.