Глухівська центральна районна бібліотека: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Сіверян (обговорення | внесок) |
Сіверян (обговорення | внесок) |
||
Рядок 68: | Рядок 68: | ||
|} |
|} |
||
</center> |
</center> |
||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
Версія за 15:05, 26 жовтня 2015
Центральна районна бібліотека у місті Глухів | |
---|---|
Загальний вигляд східної частини бібліотеки (5 грудня 2011) | |
51°40′38″ пн. ш. 33°54′33″ сх. д. / 51.67735700002777577° пн. ш. 33.90924600002777822° сх. д.Координати: 51°40′38″ пн. ш. 33°54′33″ сх. д. / 51.67735700002777577° пн. ш. 33.90924600002777822° сх. д. | |
Країна: | Україна |
Розташування | Глухів |
Адреса | місто Глухів, вулиця Києво-Московська, 53 |
Заснована | 1790 рік |
Фонди: | 85 000 |
Сайт: | glukhivlibrary.at.ua |
|
Глухівська бібліотека — це одна з трьох найстаріших бібліотек України після наукової бібліотеки Львівського державного університету ім. І. Франка (1608) та бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська Академія» (1701). Вона є одним із перших культурно-освітніх закладів на Сумщині та центральною бібліотекою в системі освітніх закладів району, яка налічує 49 бібліотек, що керує усіма іншими.
Адреса бібліотеки: Сумська область, місто Глухів, вулиця Києво-Московська, 53.
Історія
Глухівська бібліотека розпочала своє існування у 1790 році і містилась у повітовому училищі. Книги закладу були доступні лише окремим повітовим та міським чиновникам.
У 1874 році бібліотека заради комерційного зиску була перетворена на громадську. Кожен охочий за невелику плату міг отримати доступ до літератури (книжок, газет, журналів) культурно-освітнього закладу.
За радянської влади послуги закладу були безкоштовними.
У 1976 році Глухівську бібліотеку було об'єднано з іншими масовими бібліотеками міста та району в єдину центральну районну бібліотеку. Таким чином при новоствореному закладі були сформовані нові відділи: методико-бібліографічний, відділ комплектування та обробки літератури, юнацький відділ.
У 1990 році Глухівській бібліотеці виповнилося 200 років. З цієї нагоди у закладі проводилась книжково-ілюстративна виставка «Лицарі світу чудового, світу безмежного, світу книжкового». Метою заходу було ознайомлення широкого загалу з історією Глухівської бібліотеки та творцями (як з самими читачами, так і з людьми пов'язаними із бібліотекою) закладу.
Фонди бібліотеки
При заснуванні бібліотеки в ній налічувалось близько 100 книжок. Її зростання відбувалося дуже повільно, що було зумовлено недбалим ставленням царизму до культурно-освітніх закладів для населення. Так станом на 1860 рік на утримання бібліотеки було виділено лише 42 крб. 85 коп., при тому що її літературний фонд складав 1251 книгу.
У кінці XIX століття на придбання нових книжок та передплату газет і журналів витрачалось 325—350 крб., а сумарна вартість утримання бібліотеки на рік тоді становила 700—750 крб.
З ініціативи М. В. Шугурова (1843—1901), співробітника журналу «Київська старовина», у закладі створювався музей. Після смерті ініціатора, 1902 року, його вдова Н. А. Шугурова передала основу музейної колекції з книжок та підбірок давніх документів у розмірі 1348 екземплярів та колекцію гравюр з історії краю у розмірі 53 відтисків бібліотеці.
Під час війни книжкові фонди бібліотеки зазнали великих втрат. Проте, попри це, роль закладу у культурному житті міста зростала, і вже у 1966 році обсяг примірників друкованої літератури становив 32188 штук. Після реструктуризації бібліотеки у 1976 році її фонд становив 52603 екземпляри.
На початку XX століття (2000 рік) книжковий фонд закладу налічував понад 85 тисяч книг. Протягом року до бібліотеки надходить 8 тисяч нових видань. Послугами закладу користуються 6 тисяч читачів.
Цікаві факти
- найдавніша книга бібліотики датується 1830 роком випуску — Д. Бантыш-Каменский «История Малой Росіи»;
- найдавніша підшивка: газета «За Перемогу!» (1944 р.);
- найновіша книга — «Вічна пам'ять героям» (2015 р.в.);
- найважча книга — «Національний атлас України» (10 кг);
- найбільша книга — «Атлас мира» (50х35 см);
- наймініатюрніші книги — Ф. Енгельс «Людвіг Феєрбах і кінець німецької класичної філософії» (7х5 см), «Київ — місто моє рідне» (7х7 см);
- найдорожна книга — «Національний музей історії України» (1220 грн.)[1];
- книжкові полиці простягаються на 1,5 км;
- вага бібліотечного фонду — більше 20 т;
- 1 бібліотекар за рік переносить 12 тонн літератури;
- 1 бібліограф за рік описує біля 6000 статей.[2]
Галерея
Читальний зал бібліотеки
|
Виставка фотографій
фотохудожника-анімаліста О. І. Сугоняки |
Примітки
Джерела
- Т. Привалова 210 літній ювілей бібліотеки. Скарбниці книжкового світу // Глухівщина — 25 листопада 2000 р.
- Я. Кривко Одна з найстаріших бібліотек України // Ленінська правда — 31 травня 1966 р.
- Н. Шубников Відкрито виставку // Народна трибуна — 1 грудня 1990 р.
- Скарбниця культури та духовності // Глухівщина — 29 вересня 2010 р.