Бубна: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kamelot (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Kamelot (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Зображення:Бубна1.jpg|left]] |
[[Зображення:Бубна1.jpg|left]] |
||
'''Бубна''' - червона [[масть]] в картковій колоді у вигляді [[ромб|ромбів]]. У преферансі і деяких інших іграх бубнова масть вважається третьою по порядку мастей в колоді:[[піка (масть)|піка]], [[трефа]], бубна, [[чирва]]. У [[Франція|Франції]] в XV ст. ця масть позначалася зображенням [[серп|серпа]] місяця, а пізніше символізувала один з найголовніших предметів |
'''Бубна''' - червона [[масть]] в картковій колоді у вигляді [[ромб|ромбів]]. У преферансі і деяких інших іграх бубнова масть вважається третьою по порядку мастей в колоді:[[піка (масть)|піка]], [[трефа]], бубна, [[чирва]]. У [[Франція|Франції]] в XV ст. ця масть позначалася зображенням [[серп|серпа]] місяця, а пізніше символізувала один з найголовніших предметів лицарського ужитку - [[прапор]] або [[герб]]. На старовинних німецьких картах XVI ст. бубнова масть позначалася зображенням [[лев|левів]]. На пізніших німецьких картах з'явилося зображення дзвінків - аденофор. У [[Росія|Росії]] XVIII ст. ця масть називалася дзвінки, боти. Дуже рідко в російській мові XVIII століття уживалася назва цієї масті, прямо запозичена з французького, - каро (квадратний, чотирикутний). |
||
Версія за 06:20, 24 квітня 2006
Бубна - червона масть в картковій колоді у вигляді ромбів. У преферансі і деяких інших іграх бубнова масть вважається третьою по порядку мастей в колоді:піка, трефа, бубна, чирва. У Франції в XV ст. ця масть позначалася зображенням серпа місяця, а пізніше символізувала один з найголовніших предметів лицарського ужитку - прапор або герб. На старовинних німецьких картах XVI ст. бубнова масть позначалася зображенням левів. На пізніших німецьких картах з'явилося зображення дзвінків - аденофор. У Росії XVIII ст. ця масть називалася дзвінки, боти. Дуже рідко в російській мові XVIII століття уживалася назва цієї масті, прямо запозичена з французького, - каро (квадратний, чотирикутний).