Стафійчук Іван Йосипович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
вікі, категорія
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Однофамільці|Стафійчук}}
'''Іван Йосипович Стафійчук''' ([[1912]], село [[Медівка]] Подільської губернії, нині [[Оратівський район]] [[Вінницька область|Вінницької області]] — †  грудень [[1982]], [[Київ]]) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 3-7-го скликань, депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 8-го скликання. Член ЦК КПУ в 1952–1976 рр.
'''Іван Йосипович Стафійчук''' ({{ДН|||1912}}, село [[Медівка]] Подільської губернії, нині [[Оратівський район]] [[Вінницька область|Вінницької області]] — {{ДС|11|12|1982}}, [[Київ]]) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 3-7-го скликань, депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 8-го скликання. Член ЦК КПУ в 1952–1976 рр.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився у сім'ї селянина. Українець. Закінчив Українську сільськогосподарську академію.
Народився у родині селянина. Українець. У 1931 році закінчив Іллінецький сільськогосподарський технікум на Вінничині.


У 1931 — 1934 р. — старший агроном Тернівської машинно-тракторної станції (МТС) на Сумщині; старший агроном Веприцької машинно-тракторної станції (МТС) на Полтавщині.
З 1931 року — агроном, завідувач районним земельним відділом, директор радгоспу.


У 1934 — 1935 р. — служба в Червоній армії.
1940 року став членом ВКП(б).


У 1935 — 1943 р. — головний агроном Баришівської машинно-тракторної станції (МТС) Київської області; головний агроном, завідувач Христинівського районного земельного відділу Київської області; директор радгоспу у Воронезькій області РРФСР.
⚫
З 1943 року — голова райвиконкому, 1-й секретар Тетіївського районного комітету КП(б)У Київської області, 1-й секретар Звенигородського районного комітету КП(б)У Київської області. У травні 1951 — грудні 1962 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.

Член [[ВКП(б)]] з [[1940]] року.

⚫
З 1943 року — голова виконавчого комітету Христинівської районної ради депутатів трудящих Київської області; 1-й секретар Тетіївського районного комітету КП(б)У Київської області; 1-й секретар Звенигородського районного комітету КП(б)У Київської області. У 1951 році — завідувач сільськогосподарського відділу Київського обкому КП(б)У.

У травні 1951 — грудні 1962 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.

Освіта вища. Закінчив Українську сільськогосподарську академію.


У січні 1963 — грудні 1964 р. — 1-й секретар Київського сільського обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — березні 1967 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.
У січні 1963 — грудні 1964 р. — 1-й секретар Київського сільського обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — березні 1967 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.


У березні 1967 — 1969 роках — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по хлібопродуктах і комбікормовій промисловості. У 1969 — 19 квітня 1975 р. — міністр заготівель Української РСР. З 1975 року — на пенсії.
У березні 1967 — 1969 роках — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по хлібопродуктах і комбікормовій промисловості, міністр хлібопродуктів Української РСР. У 1969 — 19 квітня 1975 р. — міністр заготівель Української РСР.
З 1975 року — на пенсії у Києві.


== Нагороди ==
Нагороджений орденами (зокрема орденом Трудового Червоного Прапора) та медалями.
* два [[орден Леніна|ордени Леніна]]
* [[орден Жовтневої Революції]]
* три [[орден Трудового Червоного Прапора|ордени Трудового Червоного Прапора]]
* [[орден Вітчизняної війни]] 1-го ст.
* 9 медалей
* почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (10.08.1982)
* заслужений працівник сільського господарства Української РСР


== Література ==
== Література ==
Рядок 23: Рядок 41:


[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Народились 1912]]
[[Категорія:Уродженці Оратівського району]]
[[Категорія:Уродженці Оратівського району]]
[[Категорія:Діячі УРСР]]
[[Категорія:Діячі УРСР]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 8-го скликання]]
[[Категорія:Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора]]
[[Категорія:Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора]]
[[Категорія:Померли 1982]]
[[Категорія:Кавалери ордена Леніна]]
[[Категорія:Кавалери ордена Жовтневої Революції]]
[[Категорія:Кавалери ордена Вітчизняної війни]]

Версія за 23:55, 12 листопада 2016

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стафійчук.

Іван Йосипович Стафійчук (1912(1912), село Медівка Подільської губернії, нині Оратівський район Вінницької області — 11 грудня 1982, Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 3-7-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання. Член ЦК КПУ в 1952–1976 рр.

Біографія

Народився у родині селянина. Українець. У 1931 році закінчив Іллінецький сільськогосподарський технікум на Вінничині.

У 1931 — 1934 р. — старший агроном Тернівської машинно-тракторної станції (МТС) на Сумщині; старший агроном Веприцької машинно-тракторної станції (МТС) на Полтавщині.

У 1934 — 1935 р. — служба в Червоній армії.

У 1935 — 1943 р. — головний агроном Баришівської машинно-тракторної станції (МТС) Київської області; головний агроном, завідувач Христинівського районного земельного відділу Київської області; директор радгоспу у Воронезькій області РРФСР.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1943 року — голова виконавчого комітету Христинівської районної ради депутатів трудящих Київської області; 1-й секретар Тетіївського районного комітету КП(б)У Київської області; 1-й секретар Звенигородського районного комітету КП(б)У Київської області. У 1951 році — завідувач сільськогосподарського відділу Київського обкому КП(б)У.

У травні 1951 — грудні 1962 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.

Освіта вища. Закінчив Українську сільськогосподарську академію.

У січні 1963 — грудні 1964 р. — 1-й секретар Київського сільського обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — березні 1967 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.

У березні 1967 — 1969 роках — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по хлібопродуктах і комбікормовій промисловості, міністр хлібопродуктів Української РСР. У 1969 — 19 квітня 1975 р. — міністр заготівель Української РСР.

З 1975 року — на пенсії у Києві.

Нагороди

Література

  • Депутаты Верховного Совета СССР 7-го созыва. — М., 1966.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стафійчук_Іван_Йосипович&oldid=19139901