Ушбенка: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Археологічна пам'ятка | назва = Ушбенка | місцева_назва = | зображення... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
| тип = |
| тип = |
||
| доба = Класичний період |
| доба = Класичний період |
||
| датування = [[ |
| датування = [[200]] — [[900]] |
||
| країна = [[Беліз]] |
| країна = [[Беліз]] |
||
| регіон = [[Толедо (округ)|Толедо]] |
| регіон = [[Толедо (округ)|Толедо]] |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
| державна_приналежність = <!-- не обов'язковий --> |
| державна_приналежність = <!-- не обов'язковий --> |
||
| артефакти = <!-- не обов'язковий --> |
| артефакти = <!-- не обов'язковий --> |
||
| дата_відкриття = |
| дата_відкриття = 1984 |
||
| відкривач = |
| відкривач = |
||
| дата_дослідження = |
| дата_дослідження = |
||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
}} |
}} |
||
'''Ушбенка''' ({{lang-es|Uxbenka}}) — руїни міста [[Майя (цивілізація)|цивілізації майя]] в окрузі [[Толедо (округ)|Толедо]] ([[Беліз]]). |
'''Ушбенка''' ({{lang-es|Uxbenka}}) — руїни міста [[Майя (цивілізація)|цивілізації майя]] в окрузі [[Толедо (округ)|Толедо]] ([[Беліз]]). |
||
== Історія == |
|||
Поселення на місці Ушбенки виникло наприкінці докласичного періоду. Воно отримало назво Йашха'аль. Після 200 року почало перетворюватися в столичне місто. Між 200 та 250 роками остаточно сформувалося невеличке царство, назва якого невідоме. Також поки що не дешифровано династійний ієрогліф. Місцеві ахави тоді встановили дружні стосунки з новою династією [[Мутульське царство|мутульських царів]]. Можливо тоді династії породочалися, або до влади в Йашха'алі прийшла гілка володарів Мутуля. |
|||
Вигідне розташування між Петеном і долиною річки Мотагуа сприяло економічному піднесення міста і царства, яке перетворилося у провідну державу на територію південної частину сучасного Белізу. Було встановлено вигідні торгівельні та культурні стосунки також з царствами зі столицями у [[Нім-Лі-Пуніт]]і та [[Лубаантун]]і. |
|||
Цей період тривав до 562 року, коли Мутульське царство зазнало поразки у боротьбі з Канульським царством. В результаті Йашха'аль також зазнав нападів, а його гегемонія в південному Белізі почало оскаржувати царство [[Пусільха|Ун]]. В результаті у 2-й пол. VI ст. відбулося значне політичне та економічне послаблення міста і царства. |
|||
Відродження відбувається у VII ст. Наприкінці того ж століття царство знову відроджує свій вплив, що пов'язано з новим посиленням Мутульського царства. Розквіт в Йашха'алі тривав протягом VIII с., але після 800 року настав явний занепад і десь через 100 або 150 років городище спорожніло. |
|||
== Розташування == |
|||
Розташоване на відстані майже у 15 км на схід від кордону Белізу з Гватемалою. |
|||
== Опис == |
|||
Найстаріші споруди Ушбенки датуються I ст. до н. е. — I ст. н. е. Основу археологічної пам'ятки становить головна площа, як і в інших містах майя. Біля неї є Споруда А-4 і піраміда Б-група. |
|||
Тісний зв'язок Ушбенки з городищами Центрального Петена в докласичний і ранньокласичний періоди простежується в кераміці, архітектурі, загальних ритуальних традиціях. |
|||
Біля Споруди А-4 виявлено багате поховання, де виявлено кераміку, вушні вставки монисто і намистини з жадеита, а також більше сотні намистин з мушель. Особливий інтерес представляє виявлена неподалік різьблена жадеїтова «ложка» тонкої роботи, виконана в ольмекському стилі, яка датується середнім докласичним періодомом (900—300 роки до н. е.). |
|||
Натепер зберігся досить монументальний корпус, що складається з 23 стел і численні фрагменти, майже всі ці скульптури збереглися в дуже поганому стані, сильно зруйновані грабіжники і вандали, а також вплив навколишнього середовища. Стели 11, 18, 21, 23 за стиле можуть бути датовані раннім класичним періодом є найдавнішими з відомих пам'ятків майя в Південному Белізі. |
|||
На стелах 18 і 21 представлено зображення священних ахавів, на останній також збереглися фрагменти тексти, в яких йшлося про освячення монумента на честь закінчення календарного циклу і про родовід володаря. |
|||
На стелі 14 частково збереглася дата Довгого рахунку, що відноситься до проміжку між 672 і 692 роками. Стела 19 колись містила найдовший напис в Ушбенкі, яка тепер майже зовсім нечитабельна. Її дату археолог Ф. Ван'єрка на підставі промальовування Д. Монтгомері реконструює як 9.12.11.13.11, 3 Чувен 4 Кумк'у (31 січня 684 року). Закінчення двадцятиріччя 9.16.0.0.0, 2 Ахав 13 Сек (9 травня 751 року) було відзначено встановленням стели 22. Останнім датованим пам'ятником є стела 15, що присвячено до ювілею 9.17.10.0.0, 12 Ахав 8 Паш (2 грудня 780 року). |
|||
== Дослідження == |
|||
Про існування цього давнього міста археологи вперше дізналися від місцевих жителів в травні 1984 року. Того ж року почалися розкопки головній площі. |
|||
== Джерела == |
|||
* Prufer K., Moyes H., Culleton B. et al. Formation of a Complex Polity on the Eastern Periphery of the Maya Lowlands // Latin American Antiquity. — 2011. — Vol. 22, No. 2. — P. 199—223 |
|||
* Braswell G., Prufer K. Political Organization and Interaction in Southern Belize // Research Reports in Belizean Archaeology, Vol. 6. — Belize: NICH, 2009. — P. 45. |
|||
* Wanyerka P. Classic Maya Political Organization: Epigraphic Evidence of Hierarchical Organization in the Southern Maya Mountains Region of Belize. PhD Dissertation, Southern Illinois University, Carbondale, 2009. — P. 213—215, 217—220 |
|||
* Prufer K., Thompson A., Meredith C. et al. The Classic Period Maya Transition from an Ideal Free to an Ideal Despotic Settlement System at the Polity of Uxbenká // Journal of Anthropological Archaeology. — 2017. — Vol. 45. — P. 65. |
|||
{{coord|16.2367|N|89.0783|W|source:wikidata|display=title}} |
|||
{{commons|Category:Uxbenka|Ушбенка}} |
|||
[[Категорія:Міста майя]] |
Версія за 15:54, 13 травня 2017
Ушбенка | |
---|---|
Б-группа (піраміда) | |
Країна | Беліз |
Регіон | Толедо |
Історія | |
Датування | 200 — 900 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | майя |
Дослідження | |
Відкрито | 1984 |
Ушбенка у Вікісховищі |
Ушбенка (ісп. Uxbenka) — руїни міста цивілізації майя в окрузі Толедо (Беліз).
Історія
Поселення на місці Ушбенки виникло наприкінці докласичного періоду. Воно отримало назво Йашха'аль. Після 200 року почало перетворюватися в столичне місто. Між 200 та 250 роками остаточно сформувалося невеличке царство, назва якого невідоме. Також поки що не дешифровано династійний ієрогліф. Місцеві ахави тоді встановили дружні стосунки з новою династією мутульських царів. Можливо тоді династії породочалися, або до влади в Йашха'алі прийшла гілка володарів Мутуля.
Вигідне розташування між Петеном і долиною річки Мотагуа сприяло економічному піднесення міста і царства, яке перетворилося у провідну державу на територію південної частину сучасного Белізу. Було встановлено вигідні торгівельні та культурні стосунки також з царствами зі столицями у Нім-Лі-Пуніті та Лубаантуні.
Цей період тривав до 562 року, коли Мутульське царство зазнало поразки у боротьбі з Канульським царством. В результаті Йашха'аль також зазнав нападів, а його гегемонія в південному Белізі почало оскаржувати царство Ун. В результаті у 2-й пол. VI ст. відбулося значне політичне та економічне послаблення міста і царства.
Відродження відбувається у VII ст. Наприкінці того ж століття царство знову відроджує свій вплив, що пов'язано з новим посиленням Мутульського царства. Розквіт в Йашха'алі тривав протягом VIII с., але після 800 року настав явний занепад і десь через 100 або 150 років городище спорожніло.
Розташування
Розташоване на відстані майже у 15 км на схід від кордону Белізу з Гватемалою.
Опис
Найстаріші споруди Ушбенки датуються I ст. до н. е. — I ст. н. е. Основу археологічної пам'ятки становить головна площа, як і в інших містах майя. Біля неї є Споруда А-4 і піраміда Б-група.
Тісний зв'язок Ушбенки з городищами Центрального Петена в докласичний і ранньокласичний періоди простежується в кераміці, архітектурі, загальних ритуальних традиціях.
Біля Споруди А-4 виявлено багате поховання, де виявлено кераміку, вушні вставки монисто і намистини з жадеита, а також більше сотні намистин з мушель. Особливий інтерес представляє виявлена неподалік різьблена жадеїтова «ложка» тонкої роботи, виконана в ольмекському стилі, яка датується середнім докласичним періодомом (900—300 роки до н. е.).
Натепер зберігся досить монументальний корпус, що складається з 23 стел і численні фрагменти, майже всі ці скульптури збереглися в дуже поганому стані, сильно зруйновані грабіжники і вандали, а також вплив навколишнього середовища. Стели 11, 18, 21, 23 за стиле можуть бути датовані раннім класичним періодом є найдавнішими з відомих пам'ятків майя в Південному Белізі.
На стелах 18 і 21 представлено зображення священних ахавів, на останній також збереглися фрагменти тексти, в яких йшлося про освячення монумента на честь закінчення календарного циклу і про родовід володаря.
На стелі 14 частково збереглася дата Довгого рахунку, що відноситься до проміжку між 672 і 692 роками. Стела 19 колись містила найдовший напис в Ушбенкі, яка тепер майже зовсім нечитабельна. Її дату археолог Ф. Ван'єрка на підставі промальовування Д. Монтгомері реконструює як 9.12.11.13.11, 3 Чувен 4 Кумк'у (31 січня 684 року). Закінчення двадцятиріччя 9.16.0.0.0, 2 Ахав 13 Сек (9 травня 751 року) було відзначено встановленням стели 22. Останнім датованим пам'ятником є стела 15, що присвячено до ювілею 9.17.10.0.0, 12 Ахав 8 Паш (2 грудня 780 року).
Дослідження
Про існування цього давнього міста археологи вперше дізналися від місцевих жителів в травні 1984 року. Того ж року почалися розкопки головній площі.
Джерела
- Prufer K., Moyes H., Culleton B. et al. Formation of a Complex Polity on the Eastern Periphery of the Maya Lowlands // Latin American Antiquity. — 2011. — Vol. 22, No. 2. — P. 199—223
- Braswell G., Prufer K. Political Organization and Interaction in Southern Belize // Research Reports in Belizean Archaeology, Vol. 6. — Belize: NICH, 2009. — P. 45.
- Wanyerka P. Classic Maya Political Organization: Epigraphic Evidence of Hierarchical Organization in the Southern Maya Mountains Region of Belize. PhD Dissertation, Southern Illinois University, Carbondale, 2009. — P. 213—215, 217—220
- Prufer K., Thompson A., Meredith C. et al. The Classic Period Maya Transition from an Ideal Free to an Ideal Despotic Settlement System at the Polity of Uxbenká // Journal of Anthropological Archaeology. — 2017. — Vol. 45. — P. 65.
Координати: 16°14′12″ пн. ш. 89°04′42″ зх. д. / 16.2367° пн. ш. 89.0783° зх. д.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ушбенка |