Діалекти російської мови: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 192 952 редагування
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Диалектологическая-карта-1965.png|thumb|300px|Діалекти російської мови на території [[Росіяни говірки раннього і пізнього формування|первинного формування]]<ref>{{книга|автор = Захарова К. Ф., [[Орлова, Варвара Георгиевна|Орлова В. Г.]] |заглавие = Диалектное членение русского языка |издание = 2-е изд |место = {{М.}} |издательство = Едиториал УРСС |год = 2004 |страницы = 166—167 |isbn = 5-354-00917-0}}</ref><ref name="Русские">{{стаття |автор = [[Касаткин, Леонид Леонидович|Касаткин Л. Л.]] |заголовок = Русские диалекты. Карты |ссылка = http://www.booksite.ru/fulltext/rus/sian/5.htm |издание = Русские. Монография Института этнологии и антропологии РАН |тип = |місце = М. |видавництво = Наука |год = 1999 |том = |номер = |страницы = 96}}{{проверено|15|6|2011}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.gramota.ru/book/rulang/page2_3.html|title=Федеральная целевая программа Русский язык. Региональный центр НИТ ПетрГУ|accessdate=|lang=|archiveurl=http://www.webcitation.org/657ochFUV|archivedate=2012-02-01}}{{проверено|15|6|2011}}</ref>. <br /> Основою мапи є [[діалектологічна карта російської мови|Діалектологічна карта]], складена [[Захарова Капітоліна Федорівна|К. Ф. Захаровою]] і [[Орлова Варвара Георгіївна|В. Г. Орловою]] і вперше опублікована в роботі «Російська діалектологія» під редакцією [[Аванесов Рубен Іванович|Р. І. Аванесова]] і В. Г. Орлової в [[1965]] році<ref>{{книга|автор = |заголовок = Русская диалектология |відповідальний = под ред. [[Аванесов, Рубен Иванович|Р. И. Аванесова]] и [[Орлова, Варвара Георгиевна|В. Г. Орловой]] |місце = М. |видавництво = Наука |рік = 1965 |сторінки = |isbn = }}</ref>
[[Файл:Диалектологическая-карта-1965.png|thumb|300px|Діалекти російської мови на території [[Росіяни говірки раннього і пізнього формування|первинного формування]]<ref>{{книга|автор = Захарова К. Ф., [[Орлова, Варвара Георгиевна|Орлова В. Г.]] |заглавие = Диалектное членение русского языка |издание = 2-е изд |место = {{М.}} |издательство = Едиториал УРСС |год = 2004 |страницы = 166—167 |isbn = 5-354-00917-0}}</ref><ref name="Русские">{{стаття |автор = [[Касаткин, Леонид Леонидович|Касаткин Л. Л.]] |заголовок = Русские диалекты. Карты |ссылка = http://www.booksite.ru/fulltext/rus/sian/5.htm |издание = Русские. Монография Института этнологии и антропологии РАН |тип = |місце = М. |видавництво = Наука |год = 1999 |том = |номер = |страницы = 96}}{{проверено|15|6|2011}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.gramota.ru/book/rulang/page2_3.html|title=Федеральная целевая программа Русский язык. Региональный центр НИТ ПетрГУ|accessdate=|lang=|archiveurl=https://www.webcitation.org/657ochFUV?url=http://www.gramota.ru/book/rulang/page2_3.html|archivedate=2012-02-01|deadurl=no}}{{проверено|15|6|2011}}</ref>. <br /> Основою мапи є [[діалектологічна карта російської мови|Діалектологічна карта]], складена [[Захарова Капітоліна Федорівна|К. Ф. Захаровою]] і [[Орлова Варвара Георгіївна|В. Г. Орловою]] і вперше опублікована в роботі «Російська діалектологія» під редакцією [[Аванесов Рубен Іванович|Р. І. Аванесова]] і В. Г. Орлової в [[1965]] році<ref>{{книга|автор = |заголовок = Русская диалектология |відповідальний = под ред. [[Аванесов, Рубен Иванович|Р. И. Аванесова]] и [[Орлова, Варвара Георгиевна|В. Г. Орловой]] |місце = М. |видавництво = Наука |рік = 1965 |сторінки = |isbn = }}</ref>
]]
]]
'''Діалекти російської мови''' — територіальні різновиди [[Російська мова|російської мови]], що об'єднуються в традиціях російської [[Діалектологія|діалектології]] у дві основні великі діалектні величини&nbsp;— [[наріччя]], між якими розташована область перехідних говірок ([[середньоросійські говірки]]). [[Наріччя]] та перехідні говірки включають до свого складу групи говірок (рідше виділяються підгрупи говірок). Як величини другого, додаткового діалектного членування території поширення російської мови в цілому, грає допоміжну роль, виділяються [[Діалектні зони російської мови|діалектні зони]]<ref>
'''Діалекти російської мови''' — територіальні різновиди [[Російська мова|російської мови]], що об'єднуються в традиціях російської [[Діалектологія|діалектології]] у дві основні великі діалектні величини&nbsp;— [[наріччя]], між якими розташована область перехідних говірок ([[середньоросійські говірки]]). [[Наріччя]] та перехідні говірки включають до свого складу групи говірок (рідше виділяються підгрупи говірок). Як величини другого, додаткового діалектного членування території поширення російської мови в цілому, грає допоміжну роль, виділяються [[Діалектні зони російської мови|діалектні зони]]<ref>

Версія за 15:26, 12 квітня 2019

Діалекти російської мови на території первинного формування[1][2][3].
Основою мапи є Діалектологічна карта, складена К. Ф. Захаровою і В. Г. Орловою і вперше опублікована в роботі «Російська діалектологія» під редакцією Р. І. Аванесова і В. Г. Орлової в 1965 році[4]

Діалекти російської мови — територіальні різновиди російської мови, що об'єднуються в традиціях російської діалектології у дві основні великі діалектні величини — наріччя, між якими розташована область перехідних говірок (середньоросійські говірки). Наріччя та перехідні говірки включають до свого складу групи говірок (рідше виділяються підгрупи говірок). Як величини другого, додаткового діалектного членування території поширення російської мови в цілому, грає допоміжну роль, виділяються діалектні зони[5].

Говори раннього і пізнього формування

Докладніше: Російські говірки раннього і пізнього формування

В діалектології розрізняють територію споконвічного великоросійського заселення (великоруська область поширення російської мови на XV століття), не включає Поволжя, Урал, Сибір, Північний Кавказ, з одного боку, і область пізнішого російського заселення, з іншого боку. У межах території споконвічного заселення ще в XV ст. склалися дві великі угруповання говорів — північне наріччя та південне наріччя, що характеризуються рядом чітких ізоглос, а також проміжні среднерусские говірки. Для території пізнього формування (азійська частина РФ, Поволжі, Кавказ) характерна відсутність чіткого розподілу діалектних зон, строкатість невеликих ареалів, висхідних до мови переселенців з різних регіонів, а також риси, що відображають змішення різних діалектів[6].

Області розповсюдження діалектів і середньоруських говірок

Діалектологічна карта 1914 року
Області розповсюдження говорів.
Дана карта створена на основі діалектологічної карти 1915 року, обмежені територією Росії з рядом змін[2][7]

Територія середньоруських говірок — Псковська, Тверська, Московська, Володимирська, Іванівська, Нижньогородська області. Північніше цього поясу — зона північного наріччя, на південь — відповідно, південного.

Класифікація російських діалектів

В межах цих трьох головних груп (двох наріч та середньоросійських говірок) виділяються групи і підгрупи говірок:

Середньоросійські говірки, насамперед московський говір, лягли в основу літературного російської мови.

Сучасне становище

Ступінь діалектних відмінностей не перешкоджає взаєморозумінню носіїв. В XX століття набуває широкий розвиток освіти та ЗМІ, масштабна міграція населення сприяли різкому скороченню носіїв традиційних говірок; зараз це в основному сільські жителі старшого покоління. У промові міського населення різних регіонів Росії є незначні відмінності, головним чином лексичного, почасти також фонетичного характеру, іноді опосередковано (через просторіччя) пов'язані з традиційними говорами даного регіону.

Примітки

Коментарі
Джерела
  1. ↑ Захарова К. Ф., Орлова В. Г. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-354-00917-0.
  2. ↑ а б Касаткин Л. Л. Русские диалекты. Карты. — М. : Наука.(Перевірено 15 червня 2011)
  3. ↑ Федеральная целевая программа Русский язык. Региональный центр НИТ ПетрГУ. Архів оригіналу за 1 лютого 2012.(Перевірено 15 червня 2011)
  4. ↑ Русская диалектология / под ред. Р. И. Аванесова и В. Г. Орловой. — М. : Наука, 1965.
  5. ↑ Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Диалектное членение русского языка. — 2-е изд. — М. : Едиториал УРСС, 2004. — С. 18—26. — ISBN 5-354-00917-0.
  6. ↑ В. В. Лопатин, И. С. Улуханов. Русский язык // Языки мира: Славянские языки. М.:Academia, 2005, с. 445
  7. ↑ {{{Заголовок}}}.

Див. також

Посилання і література

  • Архангельский областной словарь, вып. 1-11, 1980—2001.
  • Русская диалектология: Учебное пособие для педагогических институтов под ред. П. С. Кузнецова. — М., 1973.
  • Русская диалектология: Учебное пособие под редакцией Е. А. Нефедовой. — М.: МГУ, 1999.
  • Русская диалектология: Учебник для педагогических институтов под редакцией Л. Л. Касаткина. — М., 1989.
  • Язык русской деревни: Школьный общеобразовательный атлас: Пособие для общеобразовательных учреждений. — М., 1994.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Діалекти_російської_мови&oldid=24878812