Робітнича Марсельєза: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рада проголосив, уряд заявило, збори має — та коли ж вас диявол милосердний візьме з вашим автоперекладом?
Рядок 1: Рядок 1:
'''Робоча Марсельєза''' - використовувалася як гімн у перші місяці після [[Лютнева революція|Лютневої революції]].
'''Робоча Марсельєза''' — використовувалася як гімн у перші місяці після [[Лютнева революція|Лютневої революції]].
Мелодія французького гімну ([[Марсельєза]]).
Мелодія французького гімну («[[Марсельєза]]»).
Текст опублікований в газеті «Вперед» 1 липня 1875 під назвою «Нова пісня».
Текст опублікований в газеті «Вперед» [[1 липня]] [[1875]] під назвою «Нова пісня».
Слова П. Л. Лаврова (це не переклад з французької), музика Клода Жозефа Руже де Ліля.
Слова [[Лавров Петро Лаврович|П. Л. Лаврова]] (це не переклад з французької), музика [[Клод Жозеф Руже де Ліль|Клода Жозефа Руже де Ліля]].
Тимчасовим урядом «Марсельєза» була затверджена як державний гімн 2 березня 1917 за старим стилем - через 5 днів після зречення від престолу Миколи II. Перший час вона виконувалася під оригінальну французьку мелодію, але потім композитор А. К. Глазунов видозмінив музику так, щоб вона краще відповідала російським словами.
[[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовим урядом]] «Марсельєза» була затверджена як державний гімн [[15 березня|2 березня]] [[1917]] за старим стилем — через 5 днів після зречення від престолу [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]]. Спочатку вона виконувалася під оригінальну французьку мелодію, але потім композитор [[Глазунов Олександр Костянтинович|О. К. Глазунов]] видозмінив музику так, щоб вона краще відповідала російським словам.
У середовищі лівих партій «Марсельєза» була зустріта неоднозначно. Зокрема, за свідченням Стасової, до цього гімну неприязно ставився В. І. Ленін. У Петрограді місцева Рада робітничих і солдатських депутатів 4 квітня 1917 проголосив замість «Марсельєзи» гімном «[[Інтернаціонал (гімн)|Інтернаціонал]]», але тоді це рішення не зустріло підтримки. [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд]] лише заявило, що остаточне рішення про гімн має в майбутньому прийняти [[Установчі збори]].
У середовищі лівих партій «Марсельєза» була зустрінута неоднозначно. Зокрема, за свідченням [[Стасова Олена Дмитрівна|Стасової]], до цього гімну неприязно ставився [[Ленін Володимир Ілліч|В. І. Ленін]]. У [[Петроград]]і місцева [[Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів|Рада робітничих і солдатських депутатів]] 4 квітня 1917 проголосила замість «Марсельєзи» гімном «[[Інтернаціонал (гімн)|Інтернаціонал]]», але тоді це рішення не зустріло підтримки. [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд]] лише заявив, що остаточне рішення про гімн мають у майбутньому прийняти [[Установчі збори]].


== Текст (російською мовою)==
== Текст (російською мовою)==

Версія за 11:13, 5 квітня 2020

Робоча Марсельєза — використовувалася як гімн у перші місяці після Лютневої революції. Мелодія французького гімну («Марсельєза»). Текст опублікований в газеті «Вперед» 1 липня 1875 під назвою «Нова пісня». Слова П. Л. Лаврова (це не переклад з французької), музика Клода Жозефа Руже де Ліля. Тимчасовим урядом «Марсельєза» була затверджена як державний гімн 2 березня 1917 за старим стилем — через 5 днів після зречення від престолу Миколи II. Спочатку вона виконувалася під оригінальну французьку мелодію, але потім композитор О. К. Глазунов видозмінив музику так, щоб вона краще відповідала російським словам. У середовищі лівих партій «Марсельєза» була зустрінута неоднозначно. Зокрема, за свідченням Стасової, до цього гімну неприязно ставився В. І. Ленін. У Петрограді місцева Рада робітничих і солдатських депутатів 4 квітня 1917 проголосила замість «Марсельєзи» гімном «Інтернаціонал», але тоді це рішення не зустріло підтримки. Тимчасовий уряд лише заявив, що остаточне рішення про гімн мають у майбутньому прийняти Установчі збори.

Текст (російською мовою)

Отречёмся от старого мира,
Отряхнём его прах с наших ног!
Нам враждебны златые кумиры,
Ненавистен нам царский чертог.
Мы пойдём к нашим страждущим братьям,
Мы к голодному люду пойдём,
С ним пошлём мы злодеям проклятья —
На борьбу мы его поведём.
Приспів:
Вставай, подымайся, рабочий народ!
Вставай на врага, люд голодный!
Раздайся, клич мести народной!
Вперёд, вперёд, вперёд, вперёд, вперёд!
Богачи-кулаки жадной сворой
Расхищают тяжёлый твой труд.
Твоим потом жиреют обжоры,
Твой последний кусок они рвут.
Голодай, чтоб они пировали,
Голодай, чтоб в игре биржевой
Они совесть и честь продавали,
Чтоб глумились они над тобой.
Приспів.
Тебе отдых — одна лишь могила.
Весь свой век недоимку готовь.
Царь-вампир из тебя тянет жилы,
Царь-вампир пьёт народную кровь.
Ему нужны для войска солдаты -
Подавайте ему сыновей.
Ему нужны пиры и палаты —
Подавай ему крови своей.
Приспів.
Не довольно ли вечного горя?
Встанем, братья, повсюду зараз —
От Днепра и до Белого моря,
И Поволжье, и Дальний Кавказ —
На воров, на собак — на богатых
И на злого вампира-царя.
Бей, губи их, злодеев проклятых,
Засветись, лучшей жизни заря.
Приспів.
И взойдёт за кровавой зарёю
Солнце правды и братской любви,
Хоть купили мы страшной ценою —
Кровью нашею — счастье земли.
И настанет година свободы:
Сгинет ложь, сгинет зло навсегда,
И сольются в одно все народы
В вольном царстве святого труда.
Приспів.