Генотеїзм: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Філософ (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Філософ (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Генотеї́зм''' (henoteism) або '''енотеїзм''' — термін, уведений |
'''Генотеї́зм''' (henoteism) або '''енотеїзм''' — [[термін]], уведений [[Мюллер, Фрідріх Макс|Максом Мюллером]] для позначення того стану релігійної свідомості, коли одиничні [[божество|божества]] ще не мають визначеності й стійкості і кожне може заміняти всіх. Даний [[бог]] (напр. [[Індра]], [[Аґні]], [[Сур'я]]), до якого шанувальник звертається з [[молитва|молитвою]], поєднує для нього [[атрибут]]и всіх інших і представляє (у цей момент) єдине верховне божество. Такий спосіб релігійного відношення, помічений спочатку у [[веди|ведичній релігії]], властивий також і іншим, напр. давньоєгипетській. З генотеїзмом не слід змішувати релігійно-філософське злиття всіх [[бог]]ів в одному певному, яке ми знаходимо, напр., в (пізніших) орфічних гімнах до [[Зевс]]а. |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Версія за 13:05, 24 серпня 2009
Генотеї́зм (henoteism) або енотеїзм — термін, уведений Максом Мюллером для позначення того стану релігійної свідомості, коли одиничні божества ще не мають визначеності й стійкості і кожне може заміняти всіх. Даний бог (напр. Індра, Аґні, Сур'я), до якого шанувальник звертається з молитвою, поєднує для нього атрибути всіх інших і представляє (у цей момент) єдине верховне божество. Такий спосіб релігійного відношення, помічений спочатку у ведичній релігії, властивий також і іншим, напр. давньоєгипетській. З генотеїзмом не слід змішувати релігійно-філософське злиття всіх богів в одному певному, яке ми знаходимо, напр., в (пізніших) орфічних гімнах до Зевса.
Джерела
- Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
- Філософський словник // Ред. В.І.Шинкарука. Київ: Академія наук УРСР. 1973.