Ланґедок: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Deineka (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Deineka (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
[[Категорія:Регіони Франції]] |
[[Категорія:Регіони Франції]] |
||
[[Категорія:Історичні області Франції]] |
|||
[[an:Lenguadoc]] |
[[an:Lenguadoc]] |
||
Версія за 13:55, 3 грудня 2009
Лангедок (фр. Languedoc, окситанськ. Lengadòc) — історична область на півдні Франції, населення якої традиційно розмовляло на окситанській мові, частина Окситанії.
Головне місто — Тулуза.
Населення Лангедоку — близько 2,5 млн. чоловік (1982).
Назва Лангедок стала уживатися з XIII столітті, після того, як у 1271 р. Тулузьке графство було приєднане до французької корони. Сполучення langue d’oc буквально означає «мову ок»: ос — південно-французький варіант вимовляння частинки «так», в протилежність північно-французькому oïl (сучасне oui). До 1790 м. Лангедок мав статус провінції, в даний час на його території розташовуються два регіони — Лангедок — Руссільон і Південь — Піренеї (департаменти Од, Тарн, Еро, Ґар, Ардеш, Лозер, Гаронна Верхня, Тарн і Гаронна, Верхня Луара. Лангедок займає площу приблизно 42,7 тис. км² — щодо точних меж колишньої провінції існують розбіжності.