Диполь-антена: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Bluelink 1 book for Перевірність (20220301)) #IABot (v2.0.8.6) (GreenC bot |
Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8 |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[File:Dipole receiving antenna animation 6 800x394x150ms.gif|thumb|upright=1.8|Напівхвильова диполь антена приймає радіо сигнал. [[Радіохвилі|Радіохвиля]], що надходить до антени ''([[електричне поле]] якої показане як <span style="color:green;">'''E''', зеленими стрілочками</span>)'' викликає коливання [[Електричний струм|електричного струму]] у елементах антени ''(чорні стрілочки)'', почергово змінюючи заряд від позитивного (+) до негативного (−) на двох частинах антени. Оскільки довжина антени дорівнює половині довжини хвилі при частоті радіо хвилі, напруга (показана ''<span style="color:red;">'''V''', червоним</span>'') і струм в антені утворюють [[Стояча хвиля|стоячу хвилю]]. Це коливання струму передається по [[Стояча хвиля|лінії передачі]] антени на радіоприймач (представлений резистором '''R''').]] |
[[File:Dipole receiving antenna animation 6 800x394x150ms.gif|thumb|upright=1.8|Напівхвильова диполь антена приймає радіо сигнал. [[Радіохвилі|Радіохвиля]], що надходить до антени ''([[електричне поле]] якої показане як <span style="color:green;">'''E''', зеленими стрілочками</span>)'' викликає коливання [[Електричний струм|електричного струму]] у елементах антени ''(чорні стрілочки)'', почергово змінюючи заряд від позитивного (+) до негативного (−) на двох частинах антени. Оскільки довжина антени дорівнює половині довжини хвилі при частоті радіо хвилі, напруга (показана ''<span style="color:red;">'''V''', червоним</span>'') і струм в антені утворюють [[Стояча хвиля|стоячу хвилю]]. Це коливання струму передається по [[Стояча хвиля|лінії передачі]] антени на радіоприймач (представлений резистором '''R''').]] |
||
В [[Радіозв'язок|радіо]] і [[Телекомунікації|телекомунікаціях]] '''диполь антена''' або '''вібратор Герца'''<ref name="Winder"> |
В [[Радіозв'язок|радіо]] і [[Телекомунікації|телекомунікаціях]] '''диполь антена''' або '''вібратор Герца'''<ref name="Winder">{{cite book |
||
{{cite book |
|||
| last = Winder |
| last = Winder |
||
| first = Steve |
| first = Steve |
||
| authorlink = |
| authorlink = |
||
|author2=Joseph Carr |
| author2 = Joseph Carr |
||
| title = Newnes Radio and RF Engineering Pocket Book, 3rd Ed. |
| title = Newnes Radio and RF Engineering Pocket Book, 3rd Ed. |
||
| publisher = Newnes |
| publisher = Newnes |
||
Рядок 16: | Рядок 15: | ||
| id = |
| id = |
||
| isbn = 0080497470 |
| isbn = 0080497470 |
||
| accessdate = 5 травня 2018 |
|||
⚫ | }}</ref> — найпростіший і найбільш широко вживаний різновид [[Антена|антен]].<ref>Der Dipol in Theorie und Praxis, K. Hille (DL1VU)</ref><ref name="Basu" /> Диполем є будь-який клас антен, яка утворює діаграму сигналу подібну до елементарного електричного диполя.<ref name="ieee145">{{cite book|last1=Bodnar|first1=Donald|title=ANSI/IEEE Std 145-1993 IEEE Standard Definitions of Terms for Antennas|date=1993|publisher=The Institute of Electrical and Electronics Engineers, Inc.|location=New York, NY|page=10|quote=2.102 dipole antenna. Any one of a class of antennas producing a radiation pattern approximating that of an elementary electric dipole. Syn: doublet antenna.}}</ref> Як правило диполь антена складається з двох однакових провідних елементів,<ref name="RadioElectronics">{{cite web |
||
| archive-date = 20 липня 2014 |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20140720225858/http://books.google.com/books?id=3b-_InpSowcC&pg=PA4&dq=%22simplest+practical+radiator |
|||
⚫ | }}</ref> — найпростіший і найбільш широко вживаний різновид [[Антена|антен]].<ref>Der Dipol in Theorie und Praxis, K. Hille (DL1VU)</ref><ref name="Basu" /> Диполем є будь-який клас антен, яка утворює діаграму сигналу подібну до елементарного електричного диполя.<ref name="ieee145">{{cite book|last1=Bodnar|first1=Donald|title=ANSI/IEEE Std 145-1993 IEEE Standard Definitions of Terms for Antennas|date=1993|publisher=The Institute of Electrical and Electronics Engineers, Inc.|location=New York, NY|page=10|quote=2.102 dipole antenna. Any one of a class of antennas producing a radiation pattern approximating that of an elementary electric dipole. Syn: doublet antenna.}}</ref> Як правило диполь антена складається з двох однакових провідних елементів,<ref name="RadioElectronics">{{cite web |
||
| title = Dipole Antenna / Aerial tutorial |
| title = Dipole Antenna / Aerial tutorial |
||
| work = Resources |
| work = Resources |
||
Рядок 25: | Рядок 27: | ||
| doi = |
| doi = |
||
| accessdate = April 29, 2013 |
| accessdate = April 29, 2013 |
||
| archive-date = 18 липня 2018 |
|||
⚫ | |||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20180718055334/https://www.radio-electronics.com/info/antennas/dipole/dipole.php |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
| first = Dipak |
| first = Dipak |
||
| title = Dictionary of Pure and Applied Physics, 2nd Ed. |
| title = Dictionary of Pure and Applied Physics, 2nd Ed. |
||
Рядок 36: | Рядок 40: | ||
| doi = |
| doi = |
||
| id = |
| id = |
||
| isbn = 1420050222 |
| isbn = 1420050222 |
||
| accessdate = 5 травня 2018 |
|||
| archive-date = 20 липня 2014 |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20140720231624/http://books.google.com/books?id=-QhAkBSk7IUC&pg=PA21 |
|||
}}</ref><ref name="Rouse">{{cite web |
|||
| last = Rouse |
| last = Rouse |
||
| first = Margaret |
| first = Margaret |
||
Рядок 46: | Рядок 54: | ||
| format = |
| format = |
||
| doi = |
| doi = |
||
| accessdate = April 29, 2013 |
| accessdate = April 29, 2013 |
||
| archive-date = 27 жовтня 2020 |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20201027180431/https://searchmobilecomputing.techtarget.com/definition/dipole-antenna |
|||
}}</ref><ref name="Balanis">{{cite book |
|||
| last = Balanis |
| last = Balanis |
||
| first = Constantine A. |
| first = Constantine A. |
||
| title = Modern Antenna Handbook |
| title = Modern Antenna Handbook |
||
| publisher = John Wiley & Sons |
| publisher = John Wiley & Sons |
||
| year = 2011 |
| year = 2011 |
||
Рядок 58: | Рядок 69: | ||
| id = |
| id = |
||
| isbn = 1118209753 |
| isbn = 1118209753 |
||
| accessdate = 5 травня 2018 |
|||
⚫ | }}</ref> Для створення сигналу [[Радіостанція любительська|передавач]] подає керований струм на дві половини антени, а у випадку із приймальною антеною вихідний сигнал з двох половин антени подається на [[Радіоприймач|радіоприймач]]. Кожна частина {{нп|Антенний фідер|фідера|en|feedline}}, що йде до передавача чи приймача сполучена з одним провідників. Загальновідомим прикладом диполь антени є "дворога" {{нп|телевізійна антена||en|television antenna}}, яку використовують для приймання радіо сигналу телебачення. |
||
| archive-date = 20 липня 2014 |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20140720195340/http://books.google.com/books?id=UYpV8L8GNCwC&pg=SA2-PA3 |
|||
⚫ | }}</ref> Для створення сигналу [[Радіостанція любительська|передавач]] подає керований струм на дві половини антени, а у випадку із приймальною антеною вихідний сигнал з двох половин антени подається на [[Радіоприймач|радіоприймач]]. Кожна частина {{нп|Антенний фідер|фідера|en|feedline}}, що йде до передавача чи приймача сполучена з одним провідників. Загальновідомим прикладом диполь антени є "дворога" {{нп|телевізійна антена||en|television antenna}}, яку використовують для приймання радіо сигналу телебачення. |
||
З теоретичної точки зору диполь-антена є найпростішим типом антен.<ref name="Winder"/> Як правило вона складається із двох провідників однакової довжини із під'єднаним фідером між ними.<ref name="stutzman">{{cite book |last1=Stutzman |first1=Warren |last2=Thiele |first2=Gary |title=Antenna Theory and Design |url=https://archive.org/details/antennatheorydes00stut_299 |date=1981 |publisher=John Wiley & Sons, Inc. |isbn=0-471-04458-X |pages=[https://archive.org/details/antennatheorydes00stut_299/page/n111 212]–220}}</ref><ref name="offields">{{cite web |last1=Huggins |first1=John |title=Of fields and feedpoints |url=http://www.hamradio.me/antennas/of-fields-and-feedpoints.html |website=Hamradio.me |accessdate=13 січня 2017}}</ref> Диполі часто використовують як [[Антена#Основні_типи_антен|резонаторну антену]]. Якщо точка живлення таких антен замкнена, тоді вона зможе [[Електричний резонанс|резонувати]] на певній частоті, як гітарна струна. Використовувати антену на близькій до цього частоті вигідно з точки зору опору (імпедансу) точки подачі (і таким чином [[Коефіцієнт стоячої хвилі|коефіцієнту стоячої хвилі]]), тож її довжина визначається необхідною [[Довжина хвилі|довжиною хвилі]] (або частотою) роботи.<ref name="Basu"/> Найбільш часто використовують '''напівхвильовий диполь''' із центральною подачею, який матиме довжину в половину довжини хвилі. [[Діаграма спрямованості]] напівхвильового (або більшості інших) типу диполя максимально перпендикулярна провіднику, і спадає до нуля в осьовому напрямку, таким чином він втілює {{нп|всенаправлена антена|всенаправлену антену|en|omnidirectional antenna}} при вертикальному становленні, або (як правило) слабо спрямовану антену при горизонтальному встановленні.<ref name="Stutzman">{{cite book |last1=Stutzman |first1=Warren L. |last2=Thiele |first2=Gary A. |title=Antenna Theory and Design |publisher=John Wiley and Sons |date=2012 |pages=74–75 |url=https://books.google.com/books?id=xhZRA1K57wIC&pg=RA1-PA75&dq=%22half+wave+dipole |isbn=0470576642}}</ref> |
З теоретичної точки зору диполь-антена є найпростішим типом антен.<ref name="Winder"/> Як правило вона складається із двох провідників однакової довжини із під'єднаним фідером між ними.<ref name="stutzman">{{cite book |last1=Stutzman |first1=Warren |last2=Thiele |first2=Gary |title=Antenna Theory and Design |url=https://archive.org/details/antennatheorydes00stut_299 |date=1981 |publisher=John Wiley & Sons, Inc. |isbn=0-471-04458-X |pages=[https://archive.org/details/antennatheorydes00stut_299/page/n111 212]–220}}</ref><ref name="offields">{{cite web |last1=Huggins |first1=John |title=Of fields and feedpoints |url=http://www.hamradio.me/antennas/of-fields-and-feedpoints.html |website=Hamradio.me |accessdate=13 січня 2017 |archive-date=14 січня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170114170250/http://www.hamradio.me/antennas/of-fields-and-feedpoints.html }}</ref> Диполі часто використовують як [[Антена#Основні_типи_антен|резонаторну антену]]. Якщо точка живлення таких антен замкнена, тоді вона зможе [[Електричний резонанс|резонувати]] на певній частоті, як гітарна струна. Використовувати антену на близькій до цього частоті вигідно з точки зору опору (імпедансу) точки подачі (і таким чином [[Коефіцієнт стоячої хвилі|коефіцієнту стоячої хвилі]]), тож її довжина визначається необхідною [[Довжина хвилі|довжиною хвилі]] (або частотою) роботи.<ref name="Basu"/> Найбільш часто використовують '''напівхвильовий диполь''' із центральною подачею, який матиме довжину в половину довжини хвилі. [[Діаграма спрямованості]] напівхвильового (або більшості інших) типу диполя максимально перпендикулярна провіднику, і спадає до нуля в осьовому напрямку, таким чином він втілює {{нп|всенаправлена антена|всенаправлену антену|en|omnidirectional antenna}} при вертикальному становленні, або (як правило) слабо спрямовану антену при горизонтальному встановленні.<ref name="Stutzman">{{cite book |last1=Stutzman |first1=Warren L. |last2=Thiele |first2=Gary A. |title=Antenna Theory and Design |publisher=John Wiley and Sons |date=2012 |pages=74–75 |url=https://books.google.com/books?id=xhZRA1K57wIC&pg=RA1-PA75&dq=%22half+wave+dipole |isbn=0470576642 |accessdate=15 лютого 2019 |archive-date=28 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210428042809/https://books.google.com/books?id=xhZRA1K57wIC&pg=RA1-PA75&dq=%22half+wave+dipole }}</ref> |
||
==Історія== |
==Історія== |
Версія за 02:25, 15 червня 2022
В радіо і телекомунікаціях диполь антена або вібратор Герца[1] — найпростіший і найбільш широко вживаний різновид антен.[2][3] Диполем є будь-який клас антен, яка утворює діаграму сигналу подібну до елементарного електричного диполя.[4] Як правило диполь антена складається з двох однакових провідних елементів,[5] якими можуть бути металеві дроти або прути, які як правило мають подвійну симетрію.[3][6][7] Для створення сигналу передавач подає керований струм на дві половини антени, а у випадку із приймальною антеною вихідний сигнал з двох половин антени подається на радіоприймач. Кожна частина фідера[en], що йде до передавача чи приймача сполучена з одним провідників. Загальновідомим прикладом диполь антени є "дворога" телевізійна антена[en], яку використовують для приймання радіо сигналу телебачення.
З теоретичної точки зору диполь-антена є найпростішим типом антен.[1] Як правило вона складається із двох провідників однакової довжини із під'єднаним фідером між ними.[8][9] Диполі часто використовують як резонаторну антену. Якщо точка живлення таких антен замкнена, тоді вона зможе резонувати на певній частоті, як гітарна струна. Використовувати антену на близькій до цього частоті вигідно з точки зору опору (імпедансу) точки подачі (і таким чином коефіцієнту стоячої хвилі), тож її довжина визначається необхідною довжиною хвилі (або частотою) роботи.[3] Найбільш часто використовують напівхвильовий диполь із центральною подачею, який матиме довжину в половину довжини хвилі. Діаграма спрямованості напівхвильового (або більшості інших) типу диполя максимально перпендикулярна провіднику, і спадає до нуля в осьовому напрямку, таким чином він втілює всенаправлену антену[en] при вертикальному становленні, або (як правило) слабо спрямовану антену при горизонтальному встановленні.[10]
Історія
Німецький фізик Генріх Герц вперше продемонстрував існування радіохвиль в 1887 використовуючи пристрій, який ми зараз знаємо як диполь-антену (з ємнісним кінцевим навантаженням). З іншого боку, Гульєльмо Марконі емпіричним способом знайшов, що він може лише заземлити передавач (або одну сторону лінію передачі) і роздавати сигнал лише однією половиною антени, таким чином зрозумівши принцип вертикальної або монополярної антени[en].[7] Для низьких частот Марконі зміг досягти комунікації на великі відстані, таким чином це стало більш практичним; якщо радіо використовували на вищих частотах (особливо ультракороткі і дециметрові хвилі) було вигідно встановлювати ці, набагато менші антени на верхівці вежі, що потребувало використовувати диполі або їх різновиди.
В ранні часи розвитку радіо, таким чином названі антени Марконі (монополярні) і подвійні (дипольні) антени розглядали як різні винаходи. У сучасній радіотехніці «монополярну» антену розглядають як особливий випадок диполю, який має уявний елемент «під землею».
Примітки
- ↑ а б Winder, Steve; Joseph Carr (2002). Newnes Radio and RF Engineering Pocket Book, 3rd Ed. Newnes. с. 4. ISBN 0080497470. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ Der Dipol in Theorie und Praxis, K. Hille (DL1VU)
- ↑ а б в Basu, Dipak (2010). Dictionary of Pure and Applied Physics, 2nd Ed. CRC Press. с. 21. ISBN 1420050222. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ Bodnar, Donald (1993). ANSI/IEEE Std 145-1993 IEEE Standard Definitions of Terms for Antennas. New York, NY: The Institute of Electrical and Electronics Engineers, Inc. с. 10.
2.102 dipole antenna. Any one of a class of antennas producing a radiation pattern approximating that of an elementary electric dipole. Syn: doublet antenna.
- ↑ Dipole Antenna / Aerial tutorial. Resources. Radio-Electronics.com, Adrio Communications, Ltd. 2011. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 29 квітня 2013.
- ↑ Rouse, Margaret (2003). Dipole Antenna. Online IT Encyclopedia. TechTarget.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 29 квітня 2013.
- ↑ а б Balanis, Constantine A. (2011). Modern Antenna Handbook. John Wiley & Sons. с. 2.3. ISBN 1118209753. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ Stutzman, Warren; Thiele, Gary (1981). Antenna Theory and Design. John Wiley & Sons, Inc. с. 212–220. ISBN 0-471-04458-X.
- ↑ Huggins, John. Of fields and feedpoints. Hamradio.me. Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
- ↑ Stutzman, Warren L.; Thiele, Gary A. (2012). Antenna Theory and Design. John Wiley and Sons. с. 74—75. ISBN 0470576642. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 15 лютого 2019.
Це незавершена стаття пов'язана з радіо. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |