Генеральний суд УНР

Генеральний суд — найвищий судовий орган Української Народної Республіки і Української Держави в 1917—1918 роках створений законом УЦР від 2(15 грудня) 1917 року (за іншими даними 4(17 грудня) 1917).

Організація і порядок діяльності Генерального суду визначався даним законом до прийняття Установчими Зборами України Конституції УНР. Генральний суд складався з трьох департаментів: цивільного, карного, адміністративного. Виконував свої функції на території всієї України і мав здійснювати нагляд за судовою діяльністю суддів УНР, в межах, установлених законом. Члени Генрального суду мали звання генеральних суддів. Керівництво Генрального суду належало старшому за віком генеральному судді.

При Генральному суді створювалась прокуратура (прокураторія). Законом Ради Міністрів Української Держави від 2 червня 1918 року, повноваження Генрального суду були продовжені до утворення Державного Сенату (8 липня 1918 року). До складу сенату входили три генеральних судді — адміністративний, карний, цивільний.

Джерела

• Довідник з історії України