Температура самозаймання: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.4) (робот змінив: fr:Point d’auto-inflammation; косметичні зміни |
м r2.7.1) (робот змінив: fr:Point d'auto-inflammation |
||
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
[[es:Temperatura de autoignición]] |
[[es:Temperatura de autoignición]] |
||
[[fi:Itsesyttymislämpötila]] |
[[fi:Itsesyttymislämpötila]] |
||
[[fr:Point |
[[fr:Point d'auto-inflammation]] |
||
[[he:נקודת התלקחות]] |
[[he:נקודת התלקחות]] |
||
[[id:Temperatur autosulutan]] |
[[id:Temperatur autosulutan]] |
Версія за 16:49, 3 липня 2011
Температу́ра самозайма́ння — найнижча температура матеріалу (речовини), за якої за встановленими умовами випробувань відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій окислення матеріалу (речовини), які закінчуються полуменевим горінням.
Температури замозаймання суміші різих груп вибухонебезпечних сумішей | |
---|---|
Групи вибухонебезпечних сумішей | Температура самозаймання суміші, °C |
Т1 | Вище 450 |
Т2 | Від 300 до 450 |
Т3 | Від 200 до 300 |
Т4 | Від 135 до 200 |
Т5 | Від 100 до 135 |
Т6 | Від 85 до 100 |
Див. також
Література
- Бойко В.С., Бойко Р.В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004-2006 рр. 560 + 800 с.
- Пилипчук Р. В., Щиренко В. В., Яремчук Р. Ю. Энергоэффективное промышленное освещение. Методико-справочное пособие. — Донецк: Каштан, 2005. — 366 с. ISBN 966-8292-55-33