Замок Хаапсалу: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Елвіс (обговорення | внесок) категоризація |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Haapsalu Castle.Watchtower.jpg|thumb|right|200px|Оглядова вежа замку]] |
[[Файл:Haapsalu Castle.Watchtower.jpg|thumb|right|200px|Оглядова вежа замку]] |
||
'''За́мок Ха́апсалу''' ({{lang-et|Haapsalu}}, {{lang-de|Schloss Hapsal}}) — [[фортеця]] в місті [[Хаапсалу]] в [[Естонія|Естонії]]. |
'''За́мок Ха́апсалу''' '''За́мок Га́апсалу'''({{lang-et|Haapsalu}}, {{lang-de|Schloss Hapsal}}) — [[фортеця]] в місті [[Хаапсалу|Гаапсалу]] в [[Естонія|Естонії]]. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Коли під час війського походу литовців в [[1263]] р. було зруйновано старий центр Сааре-Ляенеського (Езель-Вікського) єпископства Вана-Пярну, центр вирішили перенести в більш безпечне місце. Перші будівельні роботи в |
Коли під час війського походу литовців в [[1263]] р. було зруйновано старий центр Сааре-Ляенеського (Езель-Вікського) єпископства Вана-Пярну, центр вирішили перенести в більш безпечне місце. Перші будівельні роботи в Гаапсалу було завершено в [[1279]] р. — було побудовано фортецю-кастель і освячено єпископський домський собор, що знаходився в ній. Поселення, яке незабаром виникло поблизу фортеці, в наступному стало столицею Ляенемаа. |
||
В XIV—XV ст. фортеця удосконалювалася кілька разів — було надбудовано старі стіни, і комплекс було перетворено на будинок конвенту з внутрішнім двориком. На західній стороні було зведено круглу сторожеву башту висотою 31 м. На південь і схід від головної фортеці в XV—XVI ст. було побудовано просторі передні фортеці, оточені баштами і стінами. |
В XIV—XV ст. фортеця удосконалювалася кілька разів — було надбудовано старі стіни, і комплекс було перетворено на будинок конвенту з внутрішнім двориком. На західній стороні було зведено круглу сторожеву башту висотою 31 м. На південь і схід від головної фортеці в XV—XVI ст. було побудовано просторі передні фортеці, оточені баштами і стінами. |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Протягом майже всього XVIII і XIX ст. руїни фортеці не знаходили застосування — на щастя іх не знесли і використали як каменеломню, як це сталося у багатьох інших місцях. В 80-х роках ХІХ ст. була відновлена церква, яка колись була єпископським домським собором. З 60-х років ХХ ст. до наших днів кілька разів проводилася реставрація (консервація) руїн. Передня частина перетворилася на місце проведення міроприємств під відкритим небом, а в західному крилі головної фортеці працює музей. Влітку для відвідувачів відкрито і середньовічну сторожову башту. |
Протягом майже всього XVIII і XIX ст. руїни фортеці не знаходили застосування — на щастя іх не знесли і використали як каменеломню, як це сталося у багатьох інших місцях. В 80-х роках ХІХ ст. була відновлена церква, яка колись була єпископським домським собором. З 60-х років ХХ ст. до наших днів кілька разів проводилася реставрація (консервація) руїн. Передня частина перетворилася на місце проведення міроприємств під відкритим небом, а в західному крилі головної фортеці працює музей. Влітку для відвідувачів відкрито і середньовічну сторожову башту. |
||
Переливи світла і тіні в повнолуння у хрестильні церкви поклали початок легенді про Білу даму, яка стала одним із символів міста |
Переливи світла і тіні в повнолуння у хрестильні церкви поклали початок легенді про Білу даму, яка стала одним із символів міста Гаапсалу. |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Версія за 19:46, 3 серпня 2011
За́мок Ха́апсалу За́мок Га́апсалу(ест. Haapsalu, нім. Schloss Hapsal) — фортеця в місті Гаапсалу в Естонії.
Історія
Коли під час війського походу литовців в 1263 р. було зруйновано старий центр Сааре-Ляенеського (Езель-Вікського) єпископства Вана-Пярну, центр вирішили перенести в більш безпечне місце. Перші будівельні роботи в Гаапсалу було завершено в 1279 р. — було побудовано фортецю-кастель і освячено єпископський домський собор, що знаходився в ній. Поселення, яке незабаром виникло поблизу фортеці, в наступному стало столицею Ляенемаа.
В XIV—XV ст. фортеця удосконалювалася кілька разів — було надбудовано старі стіни, і комплекс було перетворено на будинок конвенту з внутрішнім двориком. На західній стороні було зведено круглу сторожеву башту висотою 31 м. На південь і схід від головної фортеці в XV—XVI ст. було побудовано просторі передні фортеці, оточені баштами і стінами.
Фортецю, яка дещо постраждала під час Лівонської війни, що тривала з 1558 по 1583 рік, було викреслено із списку оборонних споруд на початку XVII ст. В 1625 р. її було продано разом з прилеглими землями Якобу де ла Гарді. В 1641 р. почалася перебудова фортеці на представницький замок в стилі барокко. Проект для цього було замовлено аугбурському архітектору Маттіасу Голлю. Верхню частину зовнішніх стін знесли, а вузькі фортечні вікна було перетворено на широкі палацові. Замок, перебудову якого так і не було закінчено, згорів в 1688 р., після чого залишилися тільки стіни, які поступово руйнувалися.
Протягом майже всього XVIII і XIX ст. руїни фортеці не знаходили застосування — на щастя іх не знесли і використали як каменеломню, як це сталося у багатьох інших місцях. В 80-х роках ХІХ ст. була відновлена церква, яка колись була єпископським домським собором. З 60-х років ХХ ст. до наших днів кілька разів проводилася реставрація (консервація) руїн. Передня частина перетворилася на місце проведення міроприємств під відкритим небом, а в західному крилі головної фортеці працює музей. Влітку для відвідувачів відкрито і середньовічну сторожову башту. Переливи світла і тіні в повнолуння у хрестильні церкви поклали початок легенді про Білу даму, яка стала одним із символів міста Гаапсалу.
Джерела
- Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. — 2006. — 64с.