Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів (Дубно): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Aeou (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Визначна пам’ятка |
|||
| ⚫ | '''Костел |
||
| назва = Костел бернардинів (Миколаївська церква УПЦ КП) |
|||
| місцева_назва = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| зображення = |
|||
| зображення_розмір = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| зображення_підпис = |
|||
| статус = |
|||
| країна = [[Україна]]| |
|||
| місце розташування = [[Дубно]]| |
|||
| координати = |
|||
| конфесія = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| єпархія = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| орденська приналежність = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| тип монастиря = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| тип будівлі = |
|||
| архітектурний стиль = |
|||
| автор проекту = |
|||
| будівник = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| засновник = |
|||
| перша згадка = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| заснування = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| початок будівництва = [[1617]] |
|||
| закінчення будівництва = [[1629]] |
|||
| відомі мешканці = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| реліквії = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| настоятель = <!-- не обов'язковий --> |
|||
| стан = |
|||
| веб-сторінка = <!-- не обов'язковий --> |
|||
}} |
|||
| ⚫ | '''Костел бернардинів''' в місті [[Дубно|Дубно]] (нині Миколаївська церква УПЦ КП) заснований князем [[Януш Острозький|Янушем Острозьким]]. Будівництво костелу і кляштору, які становили єдиний об'єкт, почато [[1617]] року, закінчене [[1629]] року, вже при [[Владислав Домінік Заславський-Острозький|Владиславі Заславському]]. |
||
При зведенні муру довкола монастиря утворилось два двори. Монастир бернардинів проіснував більше 200 років, до 1852 року. Невдовзі тут вже був православний Свято-Миколаївський собор. Роботи по реставрації фасадів та інтер'єрів почались 1869 року, завершились 1875 року. Дах костелу, колись критий черепицею, а пізніше ґонтами, покрили бляхою, добудували одну муровану та п'ять дерев'яних бань, стінний розпис в католицькому дусі перероблено на православний, латинські написи замінили слов'янськими, чотирьох римських пап перемалювали на чотирьох євангелістів. В 1909 році тут заснували жіночий православний монастир, який проіснував до 1920 року, коли будівлі знову були передані римо-католицькій єпархії. 1931 року тут розташувалась папська місія та духовна семінарія. |
При зведенні муру довкола монастиря утворилось два двори. Монастир бернардинів проіснував більше 200 років, до 1852 року. Невдовзі тут вже був православний Свято-Миколаївський собор. Роботи по реставрації фасадів та інтер'єрів почались 1869 року, завершились 1875 року. Дах костелу, колись критий черепицею, а пізніше ґонтами, покрили бляхою, добудували одну муровану та п'ять дерев'яних бань, стінний розпис в католицькому дусі перероблено на православний, латинські написи замінили слов'янськими, чотирьох римських пап перемалювали на чотирьох євангелістів. В 1909 році тут заснували жіночий православний монастир, який проіснував до 1920 року, коли будівлі знову були передані римо-католицькій єпархії. 1931 року тут розташувалась папська місія та духовна семінарія. |
||
Версія за 15:57, 29 грудня 2011
| Костел бернардинів (Миколаївська церква УПЦ КП) | |
|---|---|
|
| |
|
50°23′35″ пн. ш. 25°44′06″ сх. д. / 50.39305556002777564° пн. ш. 25.73500000002777810° сх. д.Координати: 50°23′35″ пн. ш. 25°44′06″ сх. д. / 50.39305556002777564° пн. ш. 25.73500000002777810° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Дубно |
| Будівництво | 1617 — 1629 |
  Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів (Дубно) (Україна) | |
 | |
 Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів у Вікісховищі | |
Костел бернардинів в місті Дубно (нині Миколаївська церква УПЦ КП) заснований князем Янушем Острозьким. Будівництво костелу і кляштору, які становили єдиний об'єкт, почато 1617 року, закінчене 1629 року, вже при Владиславі Заславському. При зведенні муру довкола монастиря утворилось два двори. Монастир бернардинів проіснував більше 200 років, до 1852 року. Невдовзі тут вже був православний Свято-Миколаївський собор. Роботи по реставрації фасадів та інтер'єрів почались 1869 року, завершились 1875 року. Дах костелу, колись критий черепицею, а пізніше ґонтами, покрили бляхою, добудували одну муровану та п'ять дерев'яних бань, стінний розпис в католицькому дусі перероблено на православний, латинські написи замінили слов'янськими, чотирьох римських пап перемалювали на чотирьох євангелістів. В 1909 році тут заснували жіночий православний монастир, який проіснував до 1920 року, коли будівлі знову були передані римо-католицькій єпархії. 1931 року тут розташувалась папська місія та духовна семінарія.