Дубно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дубно
Coat of arms Dubno.svg Flag of Dubno.svg
Герб Дубна Прапор Дубна
Castle in Dubno Ukraine.jpg
Дубно
Дубно на карті України
Дубно на карті України
Дубно
Дубно на карті Рівненської області.
Дубно на карті Рівненської області.
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Рівненська область
Район Дубенський район
Рада Дубенська міська рада
Код КОАТУУ 5610300000
Перша згадка 30 серпня 1100
Магдебурзьке право 1498
Населення 38041 (01.06.15)[1]
Агломерація Рівненська агломерація
Площа 27 км²
Густота населення 1409 осіб/км²
Поштові індекси 35600—35608
Телефонний код +380-3656
Координати 50°23′35″ пн. ш. 25°44′06″ сх. д. / 50.39306° пн. ш. 25.73500° сх. д. / 50.39306; 25.73500Координати: 50°23′35″ пн. ш. 25°44′06″ сх. д. / 50.39306° пн. ш. 25.73500° сх. д. / 50.39306; 25.73500
Висота над рівнем моря 200 м
Водойма Іква (притока Стиру)
День міста 2 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Дубно
До обл./респ. центру
 - залізницею 55 км
 - автошляхами 45 км
До Києва
 - залізницею 414 км
 - автошляхами 376 км
Міська влада
Адреса 35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Замкова, 4
Веб-сторінка dubno-adm.rv.ua
Міський голова Антонюк Василь Михайлович

Commons-logo.svg Дубно у Вікісховищі

Ду́бно — місто обласного значення в Україні, центр Дубенського району Рівненської області.

Місто розташоване на річці Іква, на залізничній лінії Здолбунів — Красне, за 45 км від Рівного. Через місто проходять автошляхи європейського значення E40 і E85.

Зміст

Географія і клімат[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Топографічна карта Дубна 20-30-х рр. XX ст.

Дубно розташоване у південно-західній частині Рівненської області на Волинсько-Подільській височині, на висоті 202 метрів над рівнем моря. Найнижча точка в Дубно знаходиться вздовж річки Іква і складає 193 метра. Найвища точка в Дубно знаходиться на околиці в північно-західній частині міста на Шибеній горі (неподалік траси Київ - Чоп), що складає 255 метрів. [2]

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний, з незначними коливаннями температури, помірно тепле літо та м'яка зима з частими відлигами. Напрямки вітру влітку та взимку різні. Влітку переважно вітри північно-західні, взимку західні й південно-західні. Середня температура повітря в січні: -4,0°С, в липні: +19,1°С, кількість сонячних днів у році - 70, кількість опадів 600 – 700 мм на рік, більше у літній період. Останні 10 років клімат став значно теплішим, літо гарячим, малодощовим. Через посуху глибина грунтових вод збільшилась. Теплий період збільшився, зима стала м'якшою та коротшою. [3]

Історія міста[ред.ред. код]

Доба Київської Русі[ред.ред. код]

Перша згадка про місто[ред.ред. код]

Докладніше: Дубен

Дубно відоме з 1100 року.

Перша згадка про нього зустрічається в Іпатіївському літописі: "…В літо 6608 (1100) брати уклали мир між собою, Святополк, Володимир, Давид, Олег в Уветичах, місяця серпня в 10-й день. І прийшов до них Давид Ігорович і сказав їм: «Нащо ви мене прикликали? От я. У кого на мене образа?» І відповів йому Володимир: «Ти сам прислав до нас: „Хочу, браття, прийти до вас і поскаржитись за свої образи“. Так от ти прийшов і сидиш із своїми братами на одному килимі — тож чому не скаржишся, до кого із нас твоя образа?». І не відповів Давид нічого. І стали всі браття на коней; і став Святополк зі свою дружиною, а Давид і Олег зі свою нарізно один від одного. А Давид Ігорович сидів осторонь, і не підпустили його до себе, але окремо радились про Давида. І, порадившись, послали до Давида мужів своїх: Святополк — Путяту, Володимир — Орогостя і Ратибора, Давид і Олег — Торчина. Послані ж прийшли до Давида і сказали йому: «От що говорять тобі браття: „Не хочемо тобі дати столу Володимирського, тому що ввігнав ніж у нас, чого не було ще в Руській землі. Але ми ж тебе хапати не будемо і якогось іншого зла не зробимо, але от що тобі даємо: іди і сідай у Божеському, в Острозі, а Дубен і Чорторийськ дає тобі Святополк…“»[4]

Ще один раз Дубно згадується у літописі під 1149 році у зв'язку з перебуванням на Волині Юрія Долгорукого

Проте 1100-й рік не є датою заснування. Археологічними розкопками кінця XIX — дев'яностих років XX ст. доведена більш давня дата появи міста. У 1896 році під час копання ровів для фундаменту будинку в передмісті Сурмичі було виявлено поховання комарівської культури з двома посудинами, що були передані у музей Дідушицьких у Львові.

У 1943 році у східній частині міста на болоті у цьому передмісті місцевий археолог та музейний працівник М. І. Островський виявив поселення черняхівської культури. Такі ж поселення виявлені і на острові Підзамче на Ікві розвідкою М. О. Тиханової у 1956 році. На подвір'ї колишньої школи № 1 було знайдено сліди поселення культури Зимне-Злота, одна посудина знаходиться в музеї. На правому березі Ікви у передмісті Сурмичі у 1942 році було розрито ґрунтовий могильник. Знайдені прикраси зберігаються у Дубенському краєзнавчому музеї. Археологічні розвідки засвідчують, що на околицях міста відкрито два поселення доби ранньої та пізньої бронзи, ранньослов'янське поселення черняхівської культури та давньоруське городище[5].

Литовська доба XII—XVI ст.[ред.ред. код]

Під час князівських міжусобиць і боротьби за великокняжий престол місто переходило з рук в руки. І так продовжувалось аж до самого нашестя татар на Волинь. У 1240 році Дубно зруйнували монголо-татари. Після смерті Данила Галицького Луцьким уділом, до складу якого входило Дубно, володів Мстислав Данилович. У 1340 році Волинь, у тому числі й Дубно, була загарбана Литвою.

На основі жалуваної грамоти Ягайла від 4 листопада 1386 року Федір Острозький отримує місто Острог з округом Острозьким, до складу якого входило Дубно.

Князь Костянтин Іванович Острозький побачив перспективу Дубна як міста і в 1492 році звів кам'яний замок вище за рельєфом. Укріплене замком місто забезпечувало військовий захист краю, а власнику — доходи від торгівлі. Вибір місця для нового замку виявився вдалим, бо вже тоді він був неприступним.

3 червня 1498 року власник міста Костянтин Острозький отримує від Литовського князя Олександра грамоту про надання Дубну статусу міста, а у 1507 році король польський Сигізмунд І дарує Дубну магдебурзьке право. На основі якого: «Село Дубном зване зробити містом… …обсадити людьми і торги мати кожну п'ятницю, а ярмарок — кожного року на Спаса».[6]. Середньовічне Дубно було одним з найбільших культурних центрів Волині. При тутешніх монастирях жили й працювали видатні вчені, літератори, церковні діячі — Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, отець Віталій, Іов Залізо (згодом Іов Почаївський). Ігумен Хрестовоздвиженського монастиря о. Віталій тут 1604 року переклав з грецької книгу «Діоптра…», а Ієромонах Арсеній у 1539 — 1566 роках створив відоме Дубенське Четвероєвангеліє.

У 1569 р. внаслідок Люблінської унії Дубно входить до складу Речі Посполитої. Для економіки міста другої половини XVI — першої половини XVII ст. характерним є подальше піднесення ремесла і торгівлі.

1577 року Дубно двічі зазнало нападу татар. 4 березня 1577 року татарська орда переправилась через річку Ікву. На захист міста став син князя Януш. Він приготував місто до захисту, на річці прорубав ополонки. Татари виступили з боку чернецької греблі, дружина Януша не витримала натиску і відступила до замку. 5 березня 1577 року татари знову підступили до міста, але наразились на сильний опір. Татари почали штурм з боку Хрестовоздвиженського монастиря, але безуспішно. Відступаючи, татари знищили дві сотні сіл, князь зазнав великих збитків. Місто було майже повністю зруйноване, вистояв лише сильно укріплений замок.

Польська доба XVII—XVIIІ ст.[ред.ред. код]

Вид на Дубенський замок з берега Ікви

На початку XVII ст. Дубно виконувало роль другої після Острога столиці Острозької ординації. В цей період продовжується зростання магнатського землеволодіння. Януш Острозький запроваджує статут про родинне успадкування (1609 р.) Свої маєтки він поділив на дві частини: майоратно-неподільну і спадкову. Відтак столицею майорату стає Дубно. До майорату входило 24 міста і 592 села. На території краю поширюється фільваркове господарювання. Селяни які працювали на поміщика виготовляли речі не тільки для внутрішнього використання, а й для продажу.

У 1666 році в Дубні нараховувалося чотири цехи: ткацький, ковальський, шевський, золотарський.

Посилення національного та релігійного гноблення спричинило антиуніатське повстання 1633 року в місті Дубні. Повстання очолили козаки місцевого загону проти Касіяна Саковича, який із 1625 по 1639 рік очолював Дубенський Спаський монастир, автор відомих літературних творів, який силою змушував зрікатися від своєї віри і приймати католицизм. Князівські війська придушили цей виступ, а його керівників стратили на міському майдані.

Під час визвольної війни українського народу 1648—1657 рр. хвиля масових повстань докотилась до Дубна. Влітку 1648 року дубенчани радо вітали загони Максима Кривоноса, що на деякий час увійшли до міста. Під Дубном відбулися сутички полковника Криси із королівськими військами, але козаки в кількості 5000 чоловік розбили шляхетські війська. 5 червня 1651 року один із козацьких загонів раптовим ударом вибив польські війська з Дубна. Козаки взяли багатий трофей — дві тисячі коней і волів, яких шляхта мала гнати до свого табору біля Сокаля.

На боці армії Богдана Хмельницького були і селяни. Вони всіляко допомагали козакам. Так, коронний хорунжий Олександр Конєцпольський доповідав Миколі Потоцькому, що не зміг виконати бойового завдання, бо, коли наближалися до Дубна, селяни спалили фільварки, щоб повідомити українське військо про небезпеку. Конєцпольський мав кілька дрібних сутичок з козаками під Дубном, які, однак, ухилялись від боїв і відходили до табору Хмельницького. Для переслідування невловимого ворога Конєцпольський вислав ротмістрів Суходольського і Стжалковського з кількома хоругвами, які 19 червня в трьох милях від Дубна напали на невеликий козацький табір, в якому завзято боронилося 200 козаків. Вони вбили 70 козаків, 17 взяли в полон з кількома возами зерна та 200 биками повернулись у королівський табір.

В Дубно на єврейському кладовищі похований цадик Йосиф Яков (Йоска) Сабатка (Yosef Yaakov (Yoska) Sabatka) Rabbi Yosef, Rabbi of Dubno (1659—1702), автор «Єсод Йосеф» (The book Yesod Yosef, by Kabbalist Rabbi Yosef, Rabbi of Dubno. Zhitomir, 1867. Published by Rabbi Avraham Shalom Shadov.) — одного з популярних релігійних творів XVIII ст.. Місце могили відоме і пам'ятник відновлений. Саме кладовище потребує догляду, відсутня огорожа, є сміття, рідко викошується трава.[7]

Під час Північної війни місто відвідав Петро І, який домовився з волинськими магнатами про охорону прав та інтересів. Княгиня Констанція Любомирська, яка в той час володіла Дубном постачала військам російського царя продукти і фураж.

Меморіальна дошка І.Мазепі та П.Орлику

У вересні 1705 року Іван Мазепа разом зі своїм писарем Пилипом Орликом перебував у Дубні.[8]

У XVIII ст. місто набуло високого економічного й культурного піднесення завдяки знаменитим Дубенським контрактам, перенесеним сюди зі Львова 1774 року. Ці ярмарки починалися 7 січня і тривали цілий місяць. Для зручностей гостей і купців князь Михайло Любомирський побудував кілька двоповерхових будинків навколо Ринкової площі, звів ратушу і ще один палац у замку, блискуче декорований італійським зодчим Доменіко Мерліні. Дубно, населення якого тоді становило трохи більше 6 тисяч ос., щорічно (протягом двох десятиліть) приймало до 30 тисяч гостей. У замку влаштовувались пишні бенкети, лицарські турніри, феєрверки. Тут ставив свої п'єси знаменитий польський драматург Войцех Богуславський, виступала римська опера. Азартні ігри в замку часто поглинали весь обіг торгового дня. Під час контрактів Дубно тричі (у 1781 році) відвідав польський король Станіслав Август, де йому влаштували полювання на ведмедя.[9]

Під владою Російської імперії[ред.ред. код]

За 3-м поділом Речі Посполитої (1795) Дубно відійшло до Російської імперії

Перша світова війна[ред.ред. код]

Напередодні Першої світової війни в Дубно та околицях дислокувалися 41-й піхотний Селінговий полк. Управління та 1-й дивізіон 11 артилерійської бригади(три батареї), штаб 11-ї кавалерійської дивізії, 11 уланський Чугуївський полк, 11-й кінно-артилерійський дивізіон (дві батареї), управління повітового військового начальника. В передмісті Сурмичі харчовий склад. У форті в Тараканові знаходився Дубенський дисциплінарний батальйон.

Українська Народна Республіка[ред.ред. код]

В 1917 році Дубенщина входить до складу Української Народної Республіки, З 1918 по 1921 рік — на Волині, в тому числі на Дубенщині, кілька разів змінюється влада

В складі Польської республіки[ред.ред. код]

18 березня 1921 року після підписання Ризького договору Дубно увійшло до складу Польської республіки. Влітку 1921 року в Дубно прибув 43-піхотний полк (без одного батальйону). Навесні 1922 року 2-й кінно-артилерійський дивізіон. Станом на 1930 рік в м. Дубно проживало 9146 мешканців. В Дубно знаходились міський магістрат, міський суд, повітове староство, повітова команда Польскої державної поліції, фінансово-податкове управління, повітова земська управа, карно-слідча в'язниця, окружна шкільна інспекція.

В середині вересня 1939 року біля с. Плоска на польовому летовищі базується 53 ескадрилья спостереження польських Військово-повітряних сил.

Радянська доба[ред.ред. код]

Дубно в роки Другої світової війни[ред.ред. код]

17 вересня 1939 року Західна Україна згідно з договором Ріббентропа-Молотова входить до СРСР. 18 вересня 1939 року в 8-00 36-та танкова бригада під командуванням М.Богомолова захопила Дубно, роззброєні частини 18-ї і 26-ї польських піхотних дивізій, взяті в полон 6000 солдатів, 500 офіцерів, трофеями стали 12 гармат, 70 кулеметів, 3000 гвинтівок, 50 автомашин та 6 ешелонів з озброєнням[10]. В Дубно створили комуністичні партійні та радянські державні органи. Відразу на окупованих територіях радянська влада почала переслідування як по політичних так релігійних переконаннях. В релігійних громад влада почала забирати культові споруди та переобладнувати під готелі та клуби. Були забрані споруди в греко-католиків та євреїв.[11]

Терор проти населення продовжувався до 25 червня 1941 року. За цей час було репресовано понад 10000 з місцевого населення та сіл. Під час відступу з Дубна радянськими каральними органами були розстріляні в'язні в місцевій в'язниці № 2. 25 червня 1941 року Дубно зайняли частини німецької армії. Німцями біля західної стіни в'язниці були розстріляні члени ВКП(б) і НКВД, що лишились у місті і брали участь у масових стратах українців і місцевих етнічних німців (Розстріли в'язнів в Дубно).

До 22 червня 1941 року в м. Дубно дислокувались 46 винищувальний авіаційний полк 14 авіаційної дивізії КОВО, 254 авіаційна база 14 авіаційної дивізії КОВО, 288 ОБС 27 СК, 66 авіаційний полк, 1013 головний авіаційний склад, 330 ГАП РГК 5-ї армії, 396 стрілецький полк по вул. 17 вересня, 58, (нині вул. Сурмичі, 58, де дислокується в/ч А1519), 21 Червонознаменний корпусний артилерійський полк.

Нацистська окупація[ред.ред. код]

У червні 1941 року місто Дубно стало ареною боїв Червоної армії проти механізованих частин вермахту. Біля Дубно вели бої 8-й механізований корпус, 43 танкова дивізія, 68 танковий полк 34 танкової дивізії, 85 танковий полк, 215 моторизована стрілецька дивізія 22 механізованого корпусу 5-ї армії, 41 окремий винищувальний протитанковий дивізіон, військова частина 1746. 24 танковий полк 12 танкової дивізії 8-го механізованого корпуса[12] В результаті бездумних контрударів мехкорпусів Південно-Західного фронту Червона армія зазнала катастрофічних втрат у танках і живій силі, десятки тисяч потрапили в полон (Битва під Дубном).

Радянська доба[ред.ред. код]

17 березня 1944 — Дубно зайняте частинами Червоної армії. Під час визволення міста від німецьких окупантів загинуло понад 1400 військових. Більшість з них поховано на військовому кладовищі в Дубно

Незалежність України[ред.ред. код]

У перші роки після проголошення незалежності України переважна більшість підприємств значно звузила або зовсім згорнула свою діяльність, внаслідок чого значна частина містян емігрували чи виїхали з міста.

Влітку 1991 року було започатковано Всеукраїнський фестиваль рок-поп музики «Тарас Бульба». Фестиваль спрямований на розвиток і популяризацію вітчизняної  музики. На фестиваль приїздили учасники та гості з Австрії, Росії, Словачини, Німеччини, Бельгії, Канади, Польщі, Франції, Молдови, Білорусі. На фестивалі народжуються нові зірки поп та рок музики.

2000- ний рік для міста став ювілейним . Дубно відзначало 900 років. Було започатковано  найвищу нагороду в нашому місті « Кришталевий жолудь».

Рішенням Дубенської міської ради від 18 квітня  2003 року за № 351 було затверджено Статут територіальної громади міста Дубна. Цей статут відповідно до Конституції і законів України, закріплює систему місцевого самоврядування міста Дубна, функції і повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Дубна, статус органів самоорганізації населення.

У 2004 році одержимі перемогою правди дубенчани підтримали помаранчеву революцію. На майдані Незалежності  відбувалися мітинги. Міська рада Дубна теж підтримала  народне волевиявлення. Численну делегацію від Дубна очолював  міський голова Віталій Никитюк. На захист Конституції стала також студентська молодь.

В місті проводяться пленери художників. Міжнародний фестиваль дитячого фольклору «Котилася торба», фотовиставки художників, нагороджених стрічкою досконалості Міжнародної асоціації фотомистецтва FIAP. Відомі художники нашого краю А. Казмірук, , Ю. Рябов, Є. Кудіна створили Дубенську Спілку художників, головою якої обрано відомого митця  викладача школи мистецтв Миколу Василенка. В міських клубних установах працює 15 клубних формувань, з них 4 носить звання «Зразковий», « Народний». Відомі в місті Народний хор ветеранів Великої Вітчизняної війни та Збройних сил України, народний аматорський хор, Зразковий дитячий танцювальний колектив « Надія». Існує в місті муніципальний духовий оркестр  під керівництвом викладача відділу духових інструментів Дубенського училища культури П. Штихалюка. Концертно-розважальна програма народного аматорського колективу налічує майже 50 назв, з якими виступають щонеділі в міському   парку, під час загальноміських свят, в області, за кордоном. Дубно має сім танцювальних колективів: «Калинонька», «Надія», «Непосиди», «Україночка», «Пролісок», «Сюрприз», «Карамельки». У місті проводиться свято Матері, свято національних меншин, свято духовної музики, велике дитяче свято «У вирі танцю», в якому приймає участь понад 500 учасників. Гордиться наше місто славними спортсменами — веслувальниками . Неодноразовий чемпіон України, призер Чемпіонату Європи серед молоді, призер Чемпіонату світу 2007 року в м. Дуйзбурзі Петро Крук став членом збірної команди України виступав за олімпійську збірну України в Китаї. О. Максимчук теж неодноразовий  чемпіон України, призер Чемпіонату серед молоді, член збірної команди України з веслування на байдарках і каное. Виховав спортсменів тренер — А. Максимчук.[13]

Населення[ред.ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1893[14] 7704
1930[15] 9146 +18.7%
1959[16] 18 651 +103.9%
1970[17] 25 442 +36.4%
1979[18] 34 687 +36.3%
1989[19] 40 806 +17.6%
1991[20] 42 100 +3.2%
39200
2011[21] 38 037

Населення міста становить 38 037 мешканців (станом на 01.01.2011 р.)[22]. Станом на 2017 рік щоденно народжується та помирає 1-2 людини. Щоденно штучно переривається 1-2 вагітності. Навесні та влітку щоденно одружуються 1-2 пари, 1 пара розлучається, взимку щоденно одружується 1 пара, 1 пара розлучається.

Єврейська громада[ред.ред. код]

Євреї в Дубні з'явилися на початку сімнадцятого століття. У 1650 році там було 47 євреїв і 141 християн що сплачували податки. За даними перепису 1897 року в місті проживало 5608 євреїв (з 13785 жителів). В місті був єврейський шпиталь, однак жодних єврейських навчальних закладів, за винятком кількох хедерів не було. Загалом економічне становище дубенських євреїв у 1920-30-х роках було непоганим, але з-поміж представників різних професій були як непомірно багаті, так і бідняки, і навіть злидарі, які становили більшість. Саме ця більшість на початку 1930-х років почала масово виїжджати до Палестини, а пізніше — до Ізраїлю. В Дубні існував комітет, який займався купівлею земель у Палестині. Цей комітет очолював Ліпін. На нових землях були потрібні люди з навичками робітничих і хліборобських професій, і охочі оволодівали ними на практиці тут, у Дубні, на «Палестині», на землях графині Шувалової, у механічних майстернях тощо Отримавши відповідну довідку, євреї лишали Дубно і їхали в невідомість, яка лякала труднощами, але давала право на життя. У 25 червня 1941 року Дубно зайняли частини німецької армії. На початку війни частина єврейського населення встигла евакуюватися на схід СРСР. Німці брали з євреїв великі побори грошима, виробами із золота та срібла. Восени-взимку 1941 року більш як тисячі євреїв було знищено. 27 травня 1942 року на околиці міста було знищено близько 3800 євреїв. 4 квітня 1942 року в Дубно було створено гетто в якому влітку 1942 року створена група опору, але до 24 жовтня 1942 року всі жителі гетто були знищені. Частина євреїв повернулося після визволення міста, які згодом майже всі емігрували в США, Ізраїль тощо. У 2000 році в Дубно проживало близько 20 сімей євреїв, існує юдейська релігійна громада, якою керує Пилип Лук'янович Кручок

У Дубно на єврейському кладовищі похований цадик Йосип Йоске, автор «Ієсод Іосеф» (The book Yesod Yosef, by Kabbalist Rabbi Yosef, Rabbi of Dubno. Zhitomir, 1867. Published by Rabbi Avraham Shalom Shadov.) — одного з популярних релігійних творів XVIII ст. Місце могили відоме і пам'ятник відновлений. Саме кладовище потребує догляду, відсутня огорожа, є сміття, рідко викошується трава.[23]

Правосуддя та злочинність[ред.ред. код]

Станом на 2017 рік щоденно обліковується 1-2 кримінальні правопорушення. Про таку ж кількість правопорушень в поліцію не повідомляється. Тяжких та особливо тяжких кримінальних проявів обліковується в поліції щотижнево - 3-4. Щотижнево поліцією виявляються 2 особи, які вчинили злочини. [24]

Для міста показові такі кримінальні правопорушення, як крадіжки, нанесення тілесних ушкоджень, крадіжки працівників на виробництві, хабарництво в державних установах, освіті та медицині, незаконний обіг наркотиків, крадіжки велосипедів, інтернет шахрайство, ДТП, кермування автівками в нетверезому стані, корупція державних посадовців в земельних та майнових питаннях.

Економіка[ред.ред. код]

З року в рік іде спад виробництва, відрахування з місцевих підприємств в міський бюджет на соціальні виплати та програми зменшуються. Місто живе останні два десятки років за рахунок обласного і державного бюджетів, власні надходження складають 25-30 відсотків. Незважаючи на те, що місто потребує мільйонні інвестиції для розвитку економіки, побудови підприємств, значної території для цього в місті немає. Створення підприємств в межах містах погіршить екологічну ситуацію. Єдиний вихід — створення промислових зон в Дубенському районі, для цього необхідно провести зміну призначення земель, які майже всі в Дубенському районі — сільськогосподарського призначення. Базовими галузями є молочна (сиркомбінат в м. Дубно, та завод в с. Злинці), кондитерська («Аметист», цех Рівненського кондитерського підприємства) скляна («Склоресурс»), гумово-технічні вироби, та елеватор, ряд дрібних цехів. Вагомими є сподівання, що місцеві підприємці активніше самі почнуть інвестувати в економіку міста.

Бюджет міста[ред.ред. код]

Рік Всього, в гривнях В доларах В тому числі власні надходження, в гривнях В доларах
2016 284 744 000[25] 11 389 760[26] 88 374 000[27] 3 534 960[28]
2015 201 197 000[29] 8 047 880[30] 55 649 000[31] 2 225 960[32]
2014 151 597 403[33] 11 661 338[34] 49 500 000 3 807 692[35]
2013 133 886 084[36] 16 327 571[37] 44 500 000 5 426 829[38]

Власні надходження міста[ред.ред. код]

Рік Всього, в гривнях В доларах ПДФО, в гривнях Плата за землю, в гривнях Єдиний податок СПД, в гривнях Акциз, в гривнях
2016 88 374 000[39] 3 534 960[40] 44 862 000[41] 13 217 000[42] 11 872 000[43] 8 340 000[44]
2015 55 649 000[45] 2 225 960[46] 27 600 000 5 800 000 7 809 000[47] 5 500 000[48]

Власні надходження міста у 2016 році, в гривнях[ред.ред. код]

Всього 88 374 000[49]
З них:
ПДФО 44 862 000[50]
Плата за землю 13 217 000[51]
Єдиний податок СПД 11 872 000[52]
Акциз 8 340 000[53]
Власних надходжень бюджетних установ, послуг тощо 4 415 700[54]
Плата, за надання адміністративних послуг 2 066 500[55]
Орендна плата 983 000[56]
Продаж землі 702 400[57]
Державне мито 585 000[58]
Податок на майно 486 200[59]
Надходження коштів пойової участі у розвитку інфраструктури 289 200[60]
Надходження від детінізації трудових відносин 158 600[61]
Надходження від ліквідації заборгованості зі сплати податків 171 100[62]
Надходження від інших заходів 92 300[63]
Транспортний податок 93 700[64]
Продаж комунальної власності 72 500[65]
Кошти за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу 68 000[66]
Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва 31 100[67]
Податок, на прибуток комунальних підприємств 35 000[68]
Адміністративні штрафи 7 400[69]

Трудові ресурси[ред.ред. код]

У Дубно проживає 33800 осіб. Кількість працездатного населення в Дубно 22 400 осіб. В 2014 році в місті офіційно працювало 6 672 осіб, платників податку на доходи фізичних осіб в бюджет міста Дубно. 15728 осіб з осіб працездатного віку знаходяться на обліку в центрі зайнятості (776 осіб), отримують соціальні допомоги по догляду за дітьми, працюють без працевлаштування, працюють за кордоном України чи емігрували[70] Не проводиться моніторинг наявності кількості трудових ресурсів, їхнього віку та кваліфікації.

Енергетика[ред.ред. код]

Електроенергетика[ред.ред. код]

Місто не виробляє електроенергії. В місті знаходиться лише постачальна організація електрики Дубенський РЕМ ПАТ «Рівнеобленерго». Недостаньо розвинена мережа підстанцій для підключення нових потужних підприємств. Не зважаючи на заміну електроопор та кабелів, якість напруги в мережі, через застаріле обладнання і періодичні перепади в містян та в установах виходить з ладу електроприлади.

Відстань від Дубна до Рівненської АЕС — 110 км. До Хмельницької АЕС — 70 км.

Газопостачання[ред.ред. код]

В місті знаходиться газопостачальна організація Дубенське управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Рівнегаз».

Виробництво теплової енергії[ред.ред. код]

Для обігріву будинків та установ в місті працюють котельні комунального підприємства «Дубнокомуненергія». Котельні працюють на газі, відходах деревообробки, торфі. Великі втрати через зношеність мереж. Місто переходить на індивідуальне опалення.

Відновлювана енергетика[ред.ред. код]

Планується встановити вздовж об'їздної дороги вітрогенератори.

Промисловість[ред.ред. код]

Машинобудування та металообробка[ред.ред. код]

  • ТзОВ "Ливарно-механічний завод «Ісполін» — виробництво чавунного лиття за кресленнями замовника. Виготовлення камінів, чавунних люків, водозливних решіток, пічне литво, ковери газові, обладнання для каналізації тощо. Адреса: м. Дубно, вул. Грушевського, 134, 0(3656)44895. Кількість працівників: понад 50[71][72]
  • В місті є декілька цехів приватних підприємців, які займаються виготовленням кованих виробів
  • ТзОВ "Заготівельне виробничо-збутове підприємство «Дубнотех» надає послуги з установлення та монтажу машин і устаткування промислового призначення.[73]

Хімічна промиловість[ред.ред. код]

ПАТ «Дубенський завод ГТВ» — виробництво гумових та гумовотехнічніх виробів. м. Дубно, вул. Млинівська, 59, 0(3656)32798[74]

Лісозаготівля та деревообробка[ред.ред. код]

ПрАТ «Дубнобудматеріали» — просочування деревини, залізобетонні вироби. м. Дубно, вул. Залізнична, 4, 0(3656)46200[75]

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції[ред.ред. код]

  • ТОВ «Гюалос» — виготовлення скла, м. Дубно, вул. Сурмичі, 12
  • ТзОВ «Склоресурс» — формування та обробка листового скла. м. Дубно, вул. Семидубська, 61, 0(3656)45565[76]

Текстильна промисловість[ред.ред. код]

  • ТзОВ «Веснянка-Д» — виробництво з трикотажних тканин. м. Дубно, вул. Грушевського, 110а, 0(3656)44492,
  • ДП «Орнамент» — виробництво трикотажних виробів. м. Дубно, вул. Замкова, 51,0(3656)43557,

Виробництво будівельних матеріалів[ред.ред. код]

  • ТзОВ «ДБК БУД» — виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини

Швейна промисловість[ред.ред. код]

  • ТОВ «Гера» — пошиття та продаж спортивного одягу. Адреса:35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Данила Галицького, 53
  • В місті пошиттям і ремонтом одягу займаються дрібні приватні майстерні

Харчова промисловість[ред.ред. код]

  • ПАТ «Дубномолоко» — виробництво молочної продукції, сирів. м. Дубно, вул. Грушевського, 117а, 0(3656)30002[77]
  • ТзОВ "Компанія «Зевс ЛТД» — виробництво м'ясних напівфабрикатів, м'ясних субпродуктів, ковбас і копченостей. м. Дубно, вул. К.Савури, 6, 0(3656)34112[78]
  • ПП «Дубенський консервний завод» — виробництво консервів). м. Дубно, вул. Мирогощанська, 64, 0(3656)45899, 45999[79]
  • ПП «Аметист плюс» — виробництво кондитерських виробів, цукерок. Експортує продукцію в країни Європейського Союзу. м. Дубно, вул. Семидубська, 85, 0(3656)45748[80]
  • ТзОВ "ДН «Класик» — виробництво кондитерських виробів, цукерок. Експортує продукцію в країни Європейського Союзу. м. Дубно, вул. Семидубська, 89, 091-3273808[81]
  • ТОВ «Магур» (Дубенський завод продтоварів) — виробництво кондитерських виробів. м. Дубно, вул. Шашкевича, 7

Складське господарство[ред.ред. код]

  • ПАТ «Західний торгово-промисловий дім» (цукровий завод) — зберігання зерна. Має у власності зерносховище ємністю 50 тис. т, вузли перевантаження на залізничний та автомобільний транспорт. Адреса: м. Дубно, пров. Проїздний, 1[82]
  • Філія ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» — зберігання зерна. Адреса: м. Дубно вул. Залізнична, 50[83]
  • ТзОВ "СП «Нива»

Меблева промисловість[ред.ред. код]

На території колишньої Меблевої фабрики (м. Дубно, вул. Морозенка 31) працює цех по виготовленню меблів.

Поліграфія[ред.ред. код]

КП «Дубенська друкарня» — друк газет, буклетів, бланків. м. Дубно, вул. Лисенка, 21

Будівництво[ред.ред. код]

Послуги в галузі будівництва надають організації: ТзОВ «Будівельник», КП «Будінвестсервіс», СПМК-7, ТзОВ «Валма», ТзОВ «ВІД», КП «Дубнорембуд», ТзОВ «Сантехсервіс», ПП «Феміда», МПП «Теренок». Виробництвом будівельних матеріалів займаються: ВАТ «Дубнобудматеріали», МПП «Теренок», МПП «Терен», КП «Дубнорембуд», КП «Будінвестсервіс»

Станом на 1 січня 2016 року будівельну діяльність в місті здійснює ТзОВ «Злангогруп». Побудований 9-ти поверховий будинок по вулиці Грушевського 54а. Будується 9-ти поверховий будинок по вулиці Шептицького. Відсутнє державне капітальне будівництво.

Торгівля[ред.ред. код]

На території міста функціонує 4 ринки[84]

В місті розвинута гуртова і роздрібна торгівля. Промислова та продуктова торгівля. В промисловій торгівлі популярні продаж будівельних матеріалів, цементу, металопластикових дверей та вікон, автозапчастин, палива, медикаментів.

Мережа підприємств торгівлі та ресторанного господарства складається з продовольчих, непродовольчих магазинів, з одночасною реалізацією продовольчих та непродовольчих товарів, об'єкти ресторанного господарств, кафе, кафетерії, бари, ресторани, їдальні

Банківська діяльність[ред.ред. код]

Станом на 1 січня 2016 року в місті працюють філії таких банків:

  • ВАТ «Ощадбанк»
  • ПАТ «Приватбанк»
  • УкрСиббанк
  • АБ"Укргазбанк"
  • ПАТ «Ідея Банк»
  • Обмінні пункти
  • Кредитні спілки

Економіку гальмують непередбачувана грошова політика Уряду, НБУ та великі відсоткові ставки кредитів, як в гривні так і в валюті.

Страхування[ред.ред. код]

У місті діють страхова група «ТАС», національна акціонерна страхова компанія «Оранта», «Українська пожежно-страхова компанія», «Провідна».

Туристична діяльність[ред.ред. код]

Місто відвідують щорічно 150 000 туристів. Переважна кількість відвідує Дубенський історико-культурний заповідник, костел, Свято-Миколаївську церкву. Дубенський історико-культурний заповідник є власністю обласної ради. Доходи від відвідування Дубенського історико-культурний заповідника ідуть в обласну раду. Термін перебування в місті обмежується одним днем через недостатню кількість готелів та розважальних та відпочинкових закладів. В Дубенському історико-культурний заповіднику велика кількість історико-культурних експонатів, документів.

Перспективним є медичний туризм, зокрема стоматологічні кабінети міста постійно відвідують гості з Європи та США.

Готелі та заклади харчування[ред.ред. код]

  • Готель-реcторан «Дубно», вул. Д.Галицького, 9, тел. +380(3656)41086, 41802 (готель), 41881 (ресторан)
  • Готельно-ресторанний комплекс «Едем», вул. Стара, 2, тел. +380(3656)42650, 42550, +380(99)3015026, http://edem.in.ua
  • Готельно-ресторанний комплекс «Антік хаус», вул. Замкова, 17, тел. +380(50)5795905, e-mail: antique_house@mail.ru
  • Готель-ресторан «Вежа», вул. Залізнична, 51а, тел. +380(3656)23086, +380(50)5155802
  • Кафе «Іква», вул. Д.Галицького, 6, тел. +380(3656)41008
  • Кафе «Гранд», вул. Д.Нечая, 1, тел. +380(3656)41338
  • Ресторан «Вікторія», вул. М.Грушевського, 158, тел. +380(3656)22788
  • Кафе «Перлина», вул. Забрама, 25а, тел. +380(3656)49330, +380(99)3835911, http://perluna-dubno.com.ua [85]

Відпочинково-розважальні заклади[ред.ред. код]

  • Більярдний клуб «ДУПЛЕТ»
  • Фітнес центр «VICTORY GYM»
  • Фітнес центр «FISIOFIT»

Транспорт[ред.ред. код]

Залізничний вокзал
Автовокзал
Міський автобус (1957 р.). Рейс «Консервна фабрика — Забрама»

Місто має хороше географічне розташування, через нього проходять автошляхи європейського значення (E40 і E85) та залізниця (ділянка Львів-Здолбунів-Рівне (двоколійна), що відноситься до Львівської залізниці). Зі 150 км доріг, які в межах міста, лише 50 — з асфальтовим покриттям, решта — з бруківкою або ґрунтові. Щорічно здійснюється ямковий ремонт асфальтних доріг. Стан тротуарів поганий. Міст в центрі міста аварійний. Назви зупинок в місті не відповідають сучасній дійсності.

Пасажирські перевезення щоденно здійснюються 31 маршрутним таксі на 31 маршруті:

  • 1/1 — Цукровий завод — Райлікарня
  • 1/2 — Цукровий завод — Райлікарня ч/з суш.завод
  • 1/3 — Цукровий завод — Райлікарня
  • 1/4 — Цукровий завод — Райлікарня
  • 1/5 — Цукровий завод — Райлікарня ч/з Нафтобазу
  • 1/6 — Цукровий завод — Райлікарня ч/з АТП 15606
  • 1/7 — Цукровий завод — Райлікарня
  • 1/8 — Цукровий завод — Райлікарня
  • 3/1 — Райлікарня — сушильний завод ч/з АТП-15606
  • 3/2 — Райлікарня — сушильний завод ч/з АТП-15606
  • 5 — М'ясокомбінат — Онкодиспансер — Берестецька — з-д ГТВ, сушильний завод
  • 6/1 — Вул. Миру — Автовокзал-з-д ГТВ
  • 6/2 — Вул. Миру — Автовокзал-з-д ГТВ
  • 7 — Онкодиспансер — Цукровий з-д
  • 9/1 — М'ясокомбінат  — вул. Берестецька
  • 9/2 — М'ясокомбінат — вул. Берестецька
  • 9а — М'ясокомбінат — Автовокзал ч/з вул. Берестецьку, з-д ГТВ
  • 10/7 — Залізничний вокзал — Автовокзал ч/з Онкодиспансер, з-д ГТВ
  • 11 — Цукровий завод — Автовокзал
  • 12 — Автовокзал — Залізничний вокзал ч/з вул. Семидубську
  • 13 — Райлікарня — М'ясокомбінат ч/з газове господарство
  • 14 — Автовокзал — Залізничний вокзал — Звірогосподарство
  • 14а — Автовокзал — Залізничний вокзал — Звірогосподарство ч/з з-д ГТВ
  • 15 — Райлікарня — вул. Волицька
  • 16 — Автовокзал — Нафтобаза
  • 17 — М'ясокомбінат — вул. Вигнанка
  • 17а — М'ясокомбінат — Онкодиспансер, ч/з Вигнанку
  • 18 — Вул. Пушкіна — Райлікарня ч/з Залізничний вокзал, вул. Морозенка
  • 19 — Райлікарня — Залізничний вокзал ч/з вул. Садову
  • 20 — Райлікарня — вул. Крип'якевича
  • 21 — Райлікарня — вул. Підборецька.[86]

Також в місті є дві фірми («Техновіт-таксі», «Люкс-таксі»), та фізичні особи-підприємці, що здійснюють пасажирські перевезення на таксі (близько 150 машин).

Інвестиції[ред.ред. код]

Орган місцевого самоврядування веде пасивну та непослідовну діяльність в залученні великих інвестиції. Інвестиційна діяльність в місті складається в основному в залученні грантів. Перспективними галузями є виробництво будівельних матеріалів, медикаментів, сміттєпереробка, будівництво автокемпінгів.

Екологія[ред.ред. код]

Повітря[ред.ред. код]

Через відсутність потужних підприємств в місті стан забруднення повітря мінімальний. Єдиним джерелом забруднення є автомобільний транспорт. Все залежить від стану авт, автобусів та якості пального, що продається на АЗС. Проїзд вантажівок через місто заборонений.

Відстань від Дубна до Рівненської АЕС — 110 км. До Хмельницької АЕС — 70 км.

Вода[ред.ред. код]

Місто забезпечується чистою артезіанською водою з Шибеної гори. Вода доставляється переважно споживачам по чавунним та трубам, проте є відрізки центрального трубопроводу з азбестових труб, які визнані шкідливими. Деякі відрізки труб замінені на пластикові. З'єднання чавунних труб ущільнюютьтся свинцем, що теж є шкідливим. Стан водних річних ресурсів в Дубно жахливий. Через непрацюючий каналізаційний колектор в ділянці від вулиці Паркової до вулиці Словацької каналізаційні стоки течуть ровами і берегом річки Іква і потрапляють в саму річку. Крім смороду на місці витоку, це загрожує виникненням епідемій тощо. Крім інфекцій в річці виявлені глисти. Вся ділянка каналізації потребує заміни, або прокладання в іншому місці. Каналізаційні стоки, що потрапляють на очисні споруди, очищаються не повністю, особливо в моменти злив дощу. Дощову воду разом нечистотами просто зливають в Ікву, що прямує до Млинова. Поруч з очисними спорудами діє сміттєзвалище, яке було закрите ще у 80-х роках, адже всі шкідливі речовини від розпаду сміття потрапляють у ґрунтові води. Нове сміттєзвалище не задіяне. Навколо міста, річки повно стихійних звалищ. Зокрема для Дубенщини та Млинівщини є нагальною багаторічною проблемою забруднення каналізаційними нечистотами, які скидаються з Дубенських та Кременецьких (Тернопільська область) очисних споруд, приватних будинків вздовж Ікви.

Спалювання сухої трави[ред.ред. код]

Такою ж багаторічною екологічною проблемою є спалювання сухостою, що приводить до пожеж, та багатомісячного горіння торф'яних ґрунтів. Це приводить до осідання смогу, диму горілого торфу в нічний та ранковий час. Внаслідок цього зросла кількість звернень астматиків до медичних закладів. Є випадки ДТП, внаслідок яких загинула людина, через задимлення дороги Київ-Чоп

Чорноземи[ред.ред. код]

Іде варварське знищення родючого чорнозему. Нові підприємства, супермаркети будуються на землі без попереднього зняття родючого шару. Це призводить до зменшення площ родючого чорнозему.

Місто потребує мільйонних інвестицій на модернізацію, заміну та проведення каналізаційних мереж, на облаштування нового сміттєзвалища та на витрати, які необхідні для контролю за спалюванням сухої трави в період осені-весни та ліквідації наслідків.

Потрібна законодавча ініціатива щодо підвищення штрафів, кримінальної відповідальності за підпал сухої трави, стерні, соломи, що лишається на полях після обмолоту. Також потрібна відповідальність за будівництво виробництв без зняття родючих чорноземів, яка діє в європейських країнах.

В межах міста є проблема з озелененням міста, насадженням дерев. Багато по місту хворих на омелу та аварійних дерев. Над цим працює «Зелене господарство», але їх ресурсів недостатньо. В межах району іде вирубка лісів, як і законна та і незаконна. Темпи вирубки лісів перевищують темпи насадження.

Сміттєзвалище[ред.ред. код]

Сміттєзвалище знаходиться на торфових ґрунтах біля річки Ікви, переповнене, продукти гниття забруднюють ґрунтову і артезіанську воду.

Використані шприци[ред.ред. код]

Через великий рівень наркоманії, як продавців та і споживачів наркотиків, місто завалено використаними шприцами. Переважно це закинуті будівлі та території, що заросли кущами. Через це існує постійна загроза випадкового інфікування як дітей так і дорослих важкими та смертельними вірусами хвороб СНІД, ВІЛ та гепатиту С.

Безпритульні собаки[ред.ред. код]

Немає дієвого контролю за кількістю бродячих собак та їх щеплення. В селах Варковичі та Мирогоща, що поруч міста зафіксовані випадки сказу.[87]

Борщівник[ред.ред. код]

Місто поступово завойовує отруйний борщівник

Утилізація батарейок та ртутних ламп[ред.ред. код]

В супермаркетах встановлені коробки для збору батарейок. Відсутні пункти прийому ртурних ламп, які не утилізуються а вивозяться на сміттєзвалище.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

  • Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубенської міської ради
  • Комунальний заклад «Пологовий будинок» Дубенської міської ради
  • Комунальний заклад «Дубенська центральна районна лікарня»
  • Комунальний заклад «Дубнівський районний центр первинної медичної допомоги» Дубенської районної ради
  • Дубенська міська стоматологічна поліклініка
  • Вищий комунальний навчальний заклад «Дубенський медичний коледж» Рівненської обласної ради
  • Відділ охорони здоров'я Дубенської районної державної адміністрації
  • Відділ охорони здоров'я Дубенської міської ради[88]
  • Приватна стоматологічна клініка;
  • 11 стоматологічних кабінетів;
  • 24 аптечних заклади (в тому числі 3 — комунальні);
  • Діагностично-лікувальний центр «Інтамед»;
  • Діагностичний центр «Піраміда»;
  • Дубенський диспансер психосоціальної реабілітації (обласне підпорядкування);
  • Дубенська станція екстреної швидкої медичної допомоги (обласне підпорядкування).[89]

Освіта[ред.ред. код]

  • Дошкільна та загальна середня освіта. В Дубно є шість дошкільних навчальних закладів, та дев'ять загальноосвітніх шкіл, з них початкова школа Навчально — виховний комплекс «школа-дошкільний заклад», початкова школа Дубенський християнський навчально-виховний комплекс «Премудрість»[90], чотири загальноосвітніх школи І-ІІІ ступенів (ЗОШ № 1, ЗОШ № 3, ЗОШ № 6 та ЗОШ № 7), дві гімназії (НВК «школа — гімназія», гімназія № 2), одна спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов (СЗОШ № 5)[91], та загальноосвітня школа № 9, яка перебуває на території Дубенської виховної колонії. Також, в місті є спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (для дітей з затримкою розумового розвитку).
  • Позашкільна освіта. Мережу закладів позашкільної освіти становлять: дитячо-юнацька спортивна школа, школа мистецтв, будинок дітей та молоді, станція юних техніків, міжшкільний навчально-виробничий комбінат.
  • Професійно-технічна освіта. До закладів професійно-технічної освіти в місті належить Дубенський професійний ліцей[92].

Спорт[ред.ред. код]

З вересня 2017 року працює "Центр дозвілля молоді", на базі якого діє спортивна школа. В місті є недобудований басейн.

Культура[ред.ред. код]

Фестиваль «Тарас Бульба»

В місті є два будинки культури, районний (на 700 місць) та міський, три бібліотеки (Дубенська міська бібліотека, Дубенська центральна районна бібліотека[96] та Дубенська міська дитяча бібліотека[97]), школа мистецтв. За радянських часів функціонувало кілька кінотеатрів, один з них (кінотеатр «Мир») працював до початку 1990-х рр., потім його приміщення було продане і зараз воно перебуває в аварійному стані.

Щороку в місті проходить низка фестивалів, зокрема:

Вже традиційним стало проведення міського чемпіонату КВК серед школярів, фестивалю студентської творчості «Студентська перлина» (листопад) присвяченого Дню студента. Понад 10 років, щороку в місті видається альманах «Зорі народжуються на землі» в якому публікуються творчі доробки школярів та студентів.

ЗМІ[ред.ред. код]

В місті виходить п'ять щотижневих газет — «Дзеркало плюс» (ПП Горук І. Є., вул. Свободи, 8), «Скриня» (ФОП Ніколайчук В. О.)[99](обласні тижневики), «Наше дзеркало» (ПП Дехтярчук О.) та «Замок»[100](Засновник — Дубенська міська рада), «Вісті Дубенщини» (КП "Редакція газети «Вісті Дубенщини» Дубенської районної ради Рівненської області, с. Семидуби, вул. Центральна, 1). Є одна телерадіокомпанія — телерадіокомпанія «Дубно»[101] (ТОВ «Монстера-інвест», вул. Пекарська, 30), яка охоплює Дубенський, Радивилівський, Млинівський, Демидівський райони та частину Рівненського, Здолбунівського, Кременецького районів. Діє інтернет-телебачення «NDTV Дубно» (ПП Дехтярчук О.), а також функціонують «Незалежне інтернет-видання», «Інтерактивна карта міста Дубно», «Інформаційний портал м. Дубно: 03656.com.ua» та інші.

До кінця 2000-х функціонувало про́відне радіомовлення, яке на даний момент частково припинило свою діяльність.

Відпочинок та розваги[ред.ред. код]

В місті багато кафе та ресторанів: Кафе «Іква», вул. Д.Галицького, Кафе «Гранд», вул. Д.Нечая, Ресторан «Вікторія», вул. М.Грушевського, Кафе «Перлина», вул. Забрама, 25а.

Більярдний клуб «ДУПЛЕТ» Фітнес центр «VICTORY GYM» Фітнес центр «FISIOFIT»

Місто має багато історичних і культурних пам'яток. Переважно туристи і гості міста відвідують Дубенський історико-культурний заповідник, на території якого знаходяться замки князів Острозьких та Любомирських, виставкові зали тощо. Відвідують костел, православні церкви

Релігія[ред.ред. код]

У місті є всі основні релігійні громади, що зареєстровані в Україні. Зокрема, громади УПЦ (КП), УПЦ, УГКЦ, РКЦ, декілька протестантських церков, 1 культ. Протестанти представлені 5-ма громадами Євангельських християн-баптистів, 1 громада християн віри євангельської (п'ятидесятників), 2 громади харизматів, 1 громада адвентистів. Культова релігія представлена організацією «Вартова башта». Загалом у місті налічується 19 культових споруд, які належать різним релігійним течіям. Також у місті є два монастирі УПЦ (КП): Свято-Варваринський жіночий монастир та Свято-Миколаївський чоловічий монастир.

Храми Дубна[ред.ред. код]

Православ'я[ред.ред. код]

Назва Рік спорудження Розташування Фото
УПЦ КП
Свято-Іллінський собор 1908 вул. Д. Галицького, 13 Свято-Іллінська церква в Дубні.jpg
Спасо-Преображенська церква 1643 вул. І. Франка, 21б Дубно. Спасо-Преображенская церковь..jpg
Свято-Миколаївський чоловічий монастир 1629 вул. Д. Галицького, 28 Миколаївська церква (Дубно).jpg
Свято-Покровський собор 1995 вул. Волицька Покровський собор (Дубно).jpg
Собор Різдва Пресвятої Богородиці[102] 1665 вул. Полуботка, 17 Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Дубно).jpg
Свято-Вознесенська церква 1850 вул. Підборці, 92 Свято-Вознесенська церква УПЦ КП(Дубно).jpg
Свято-Варваринський жіночий монастир XVII ст. вул. Шевченка,51 Монастир кармеліток м. Дубно.jpg
Назва Рік спорудження Розташування Фото
УПЦ МП
Свято-Георгіївський храм 1700 вул. Садова, 10 Свято-Георгіївська церква (Дубно).jpg
Церква Архангела Гавриїла XIX ст. вул. Грушевського Церква Архангела Гавриїла (Дубно).jpg
Церква Святого Іллі 1996 вул. Стара Церква Святого Іллі УПЦ(МП)-Дубно.jpg
Свято-Вознесенський храм 2010 вул. Миру 6 Свято-Вознесенська церква.JPG
Храм Різдва Пресвятої Богородиці 90-ті рр. XX ст. вул. Кременецька, 25 Храм Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ МП м. Дубно.jpg

Католицизм[ред.ред. код]

Назва Рік спорудження Розташування Фото
Українська греко-католицька церква
Церква Вознесіння Господнього[103] 2010 вул. Пушкіна, 1а Церква Вознесіння Господнього УГКЦ в м. Дубно.jpg
Римо-Католицька Церква в Україні
Костел Святого Яна Непомуки[104] 1830 вул. К. Острозького, 18 Kostel Dubno.jpg

Протестантизм[ред.ред. код]

Назва Рік спорудження Розташування Фото
Євангельські християни-баптисти
Молитовний будинок Євангельських-християн (баптистів)[105] 1995 вул. Грушевського, Dim molytvy.jpg
Дубенська Біблійна церква[106] 2017 вул. Сурмичі,
Молитовний будинок «Віфанія»[107] 1995 вул. Венецька,
Незалежна церква євангельських християн баптистів «Відродження» міста Дубно 2011 вул. Конторська, 15 Dim molytvy Dubno.jpg
Молитовний будинок «Нове життя»[108] 1995 вул. Огородня, Дім молитви церкви ЄХБ «Нове життя» м. Дубно
Молитовний будинок ради церков[109] 1995 вул. Словацького,
П'ятидесятники
Молитовний будинок християн віри євангельської(п'ятидесятників)[110] 1995 провул. Страклівський Дім молитви ХВЄ м. Дубно
Харизмати
Молитовний будинок християн повного євангелія (харизматів)[111] 1995 вул. Зерова Дім молитви церкви повного Євангелія м. Дубно
Молитовний будинок християн повного євангелія (харизматів)[112] 1995 вул. Морозенка, 79 а
Адвентисти
Молитовний будинок християн сьомого дня (адвентистів)[113] 1995 вул. Щоголіва Дім молитви церкви адвентистів сьомого дня

Культи[ред.ред. код]

Назва Рік спорудження Розташування Фото
Свідки Єгови
Зала Царства організації «Вартова башта»[114] 1995 вул. Гірницька,

Аварійні культові споруди[ред.ред. код]

Назва Рік спорудження Адреса Фото
Синагога 1784 вул. Стара Дубенська синагога.jpg
Свято-Миколаївський чоловічий монастир 1784 вул. Стара Луцька брама. Дубно.jpg

Зруйновані храми[ред.ред. код]

Назва Рік спорудження Рік руйнування Фото
Хрестовоздвиженський монастир I пол. XV ст. 1944 Монастир Чесного Хреста.jpg

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятники Дубна
Див. також: Пам'ятки Дубна

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

Дівоча вежа Дубенського замку

Дубенський замок (палац князів Острозьких, палац князів Любомирських, надбрамний корпус), Луцька брама, синагога, Спасо-Преображенська церква, Свято-Юріївська (Георгіївська) церква, монастир кармеліток, костел бернардинів і його келії, костел Яна Непомуки, Свято-Іллінський собор, світські будівлі XVIII—XIX ст. у центральній частині міста входять до складу Державного історико-культурного заповіднику міста Дубна[115] створеного постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.1993 р. № 444 .

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятник Тарасу Шевченку, відкритий 1990 року.
Пам'ятник Степану Бандері, відкритий 2016 року.
Докладніше: Пам'ятники Дубна

В місті встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків — Т. Г. Шевченку, Степану Бандері, воїнам-афганцям тощо. Більшість існуючих на сьогодні пам'ятників було встановлено в радянський період історії міста, значна частина з них присвячена німецько-радянській війні.

Меморіальні дошки[ред.ред. код]

На будинках міста встановлено кілька анотаційних і меморіальних дощок.

Люди[ред.ред. код]

Панорама площі м. Дубно

Видатні уродженці Дубна[ред.ред. код]

Луценко Ірина Степанівна

Швець Сергій Олександрович

Почесні громадяни Дубна[ред.ред. код]

Жулинський Микола Григорович — академік, директор Інституту літератури Національної Академії Наук України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, член спілки письменників України. Народився та навчався в м. Дубно, випускник Дубенського педагогічного училища.

Возницький Борис Григорович — мистецтвознавець, заслужений діяч польської культури, директор Львівської галереї мистецтв, заслужений діяч мистецтв України, експерт ЮНЕСКО, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин міста Дубно, нагороджений «Кришталевим жолудем». Народився на Дубенщині. У 2005 році отримав звання Героя України.

Козявкін Володимир Ілліч — директор міжнародної клініки відновного лікування у м. Трускавець, доктор медичних наук, професор Львівського медичного університету, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки України, герой України.

Сивіцький Микола Костьович — талановитий публіцист, видатний вчений, лауреат премії ім. Братів Лепких, Співорганізатор Українського соціально-культурного товариства в Польщі та відомого першого українськомовного часопису-тижневика «Наше слово» у Варшаві. Є автором численних наукових статей, газетних публікацій. Його перу належать книжки «Богдан Лепкий. Життя і творчість», «Записки сірого волиняка» тощо. Народився на Дубенщині.

Видатні особистості пов'язані з містом[ред.ред. код]

За однією з неофіційних версій, колишній Президент України Янукович Віктор Федорович відбував свій перший термін ув'язнення в Дубенській виховній колонії[116].

Керівники міста[ред.ред. код]

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Голова управи, Польська влада Голова управи 1795
Голова управи, під окупацією Російської імперії Голова управи 1795 1917
Голова управи, Українська народна республіка Голова управи 1917 1921
Ковальський Сігізмунд Голова окружної управи в Дубні, Польська республіка 18 березня 1921 18 вересня 1939
Кученко Харитон Сидорович Голова тимчасового органу управління в м. Дубно, радянська окупація 18 вересня 1939 грудень 1939
Голова виконкому міської ради Голова виконкому міської ради Дубна, радянська окупація грудень 1939 20 лютого 1940
Козійчук Сидір Онуфрійович Голова виконкому міської ради Дубна, радянська окупація 20 лютого 1940 25 червня 1941
Сацюк Олекса Голова окружної управи під час німецької окупації червень 1941 вересень 1942
Голова окружної управи Голова окружної управи під час німецької окупації вересень 1942 березень 1944
Зіньков Аполон Савович Голова виконкому міської ради Дубна травень 1944 серпень 1944
Снасть Авсей Шмульович Голова виконкому міської ради Дубна квітень 1945 лютий 1947
Ковальський Олександр Йосипович Голова виконкому міської ради Дубна лютий 1948 жовтень 1949
Кислюк Володимир Омельянович Голова виконкому міської ради Дубна, 1905 р.н., с. Семидуби жовтень 1949 вересень 1950
Чумицький Феодосій Миколайович Голова виконкому міської ради Дубна грудень 1951 квітень 1952
Безкопильний Володимир Лукач Голова виконкому міської ради Дубна квітень 1952 березень 1953 року
Чумицький Феодосій Миколайович Голова виконкому міської ради Дубна березень 1953 жовтень 1954 року
Калмаков Іван Маркович Голова виконкому міської ради Дубна листопад 1955 березень 1963
Тур Григорій Федорович Голова виконкому міської ради Дубна березень 1963 січень 1968
Маркопольський Володимир Іванович Голова виконкому міської ради Дубна січень 1968 червень 1973
Діанов Віктор Миколайович Голова виконкому міської ради Дубна червень 1973 червень 1975
Демчинський Борис Гнатович Голова виконкому міської ради Дубна січень 1978 листопад 1980
Шубін Едуард Миколайович Голова виконкому міської ради Дубна 1980 1988
Мамчур Василь Романович Голова виконкому міської ради Дубна листопад 1988 лютий 1990
Білий Василь Павлович Голова виконкому міської ради Дубна лютий 1990 квітень 1992
Васильченко Василь Миколайович Міський голова квітень 1992 липень 1994
Шубін Едуард Миколайович Міський голова 1994 1996
Антонюк Василь Михайлович Міський голова жовтень 1996 березень 1998
Гаврилюк Дмитро Васильович Міський голова березень 1998 вересень 1999
Никитюк Віталій Степанович Міський голова вересень 1999 жовтень 2005
Дудко Леонід Іванович Міський голова, 1958 року народження 26.03.2006 31.10.2010
Антонюк Василь Михайлович Міський голова, 1955 року народження, освіта вища, безпартійний 31.10.2010 2015
Антонюк Василь Михайлович Міський голова, 1955 року народження, освіта вища, безпартійний 2015

Примітка: таблиця складена за даними джерела [117] [118]

Історія міста в датах[ред.ред. код]

  • 1100 — перша літописна згадка про місто, яка стосується події, коли під Києвом відбувся з'їзд руських князів, на якому Давид Ігоревич отримав Дубен, Острог, Чорторийськ і Буськ
  • 1149 — Дубно згадується у зв'язку з перебуванням на Волині князя Юрія Долгорукого
  • 1240 — Дубно руйнують і спалюють монголо-татари, після чого воно перетворюється на невеличке поселення
  • 1386 — на основі грамоти Ягайла Дубно належить князю Ф. Острозькому, від цього часу містом володіють князі Острозькі
  • 1492 — зведені мури замку, будівництво якого пов'язане з іменами західноєвропейських архітекторів, зокрема, відомого зодчого Доменіка Мерліні
  • 1498 — місто отримує привілей на самоврядування за магдебурзьким правом, проведення щотижневих торгів та щорічних ярмарків
  • 15391566 — створене рукописне Четвероєвангеліє ієромонаха Арсенія; в Дубні засновано ткацький, шевський та ковальський цехи
  • 16251639 — Спаський монастир очолює Касіян Сакович, автор відомих літературних творів, прихильник унії
  • 1633 — у Дубні спалахує антиуніатське повстання
  • 1648 — повстанські загони Максима Кривоноса оволодівають Дубном
  • кінець XVI—перша половина XVII століття — події цього періоду в Дубні і його околицях були відображені М. В. Гоголем у повісті «Тарас Бульба»
  • 1706 — Дубно займають війська шведського короля Карла XII
  • 1707 — до міста прибуває Петро I; він був здивований міццю тутешніх фортифікацій
  • 1753 — князь Януш Сангушко дарує Дубно та містечко Птичу (та ще 70 сіл) князю Станіславу Любомирському з обов'язком тримати в Дубенському замку 270 піших людей для військових потреб та оборони фортеці
  • 1772 — після того, як важливий торговельний центр Львів відійшов від Польщі під владу Габсбургів, у Дубні почали проводити великий контрактовий ярмарок, який тривав протягом місяця
  • 1780 — у місті живе польський театральний діяч Войцех Богуславський, який здійснює тут постановку кількох п'єс
  • 1795 — указом Катерини II Дубно визначено повітовим містом Волинської губернії
  • 1797 — «Дубенські контракти» перенесені до Новограда-Волинського, а згодом до Києва, де вони поклали початок знаменитим «Контрактам» на Подолі
  • 1805 — півроку в місті прожив Михайло Кутузов
  • 1809 — архітектор Іттар Генрік Гіацинт Сальватор переїжджає до Дубна
  • початок XIX століття — Діонісій Міклер, знаменитий ірландський садівник, закладає парк в дубенському урочищі Палестина
  • 1844 — згорає центр міста
  • 1855 — у місті діють два училища
  • 1867 — в околицях Дубна Микола Лисенко збирає матеріали для опери «Тарас Бульба»
  • 1873 — відкрито залізничну колію ЗдолбунівРадивилів
  • кінець XIX століття — остання власниця Дубенського замку княгиня Єлизавета Борятинська продає його державній скарбниці. Замок переходить до військового відомства.
  • 1890 — Олександр II прибуває на відкриття Тараканівського форту
  • 1905 — відкрито приватне жіноче училище
  • 1909 — відкрито чоловічу гімназію
  • 1914 — в Дубні тимчасово дислокується батальйон російського 41-го Селенгінського піхотного полку; колишню бальну залу палацу князів Любомирских перетворюють на полкову церкву. Неподалік Дубна Ярослав Гашек переходить з австрійської армії на бік російських військ.
  • травень 1916 — російські війська генерала І. І. Федотова ведуть важкі бої на річці Ікві з 1-м австро-угорським корпусом
  • 25 травня (7 червня) 1916 — російські війська форсують Ікву біля Дорогостая і Торговиці, проривають фронт 1-ї австро-угорської армії на Дубенському напрямку
  • 28 травня (10 червня) 1916 — війська Федотова беруть Дубно
  • 1917 — після розвалу Російської імперії Дубенщина входить до складу Української Народної Республіки
  • 19181921 — на Волині, в тому числі на Дубенщині, кілька разів змінюється влада
  • 18 березня 1921 — після підписання Ризького договору Дубенщина входить до складу Польської держави
  • 1921 — поляки забороняють українську мову в державних установах і школах
  • 31 жовтня 1933 р. — розпорядженням міністра внутрішніх справ територія міста Дубно розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Дубно Дубенського повіту і включенням до міста сіл Сурмичі, Забрам'я, Знесіння, Цегельня, Підбірці, частини села Вигнанка, заплави Страклівщина і урочища Пасіка від села Страклів, парку Палестина, Дубенського ставу і земель католицького монастиря Сестер Божого Провидіння[119].
  • 17 вересня 1939 — Волинь згідно з договором Ріббентропа-Молотова входить до СРСР
  • 18 вересня 1939 — в Дубно увійшли війська Червоної Армії
  • 2327 червня 1941 — танкова битва під Дубном. Хоча німці мали 800 танків, а радянські війська — 2500 (повний склад мехкорпусів які брали участь у битві в районі Луцьк — Рівне — Броди, серед яких 33 танки КВ-2, 116 танків КВ-1 та 318 танків Т-34, тобто 467 танків,[120], радянські війська зазнали поразки (вони вчасно не отримали пального і їхні танки перетворилися на нерухомі мішені). Член Військової ради Південно-Західного фронту комісар М. М. Вашугін після битви застрелився.
  • 1941 — під час німецької окупації в Дубенському замку дислокуються угорські частини
  • 19411944 — німецька окупація Дубна; Дубенщина стає районом, де активно розгортається повстанський рух проти німецьких окупантів, а згодом і сталінського режиму. Уже в січні 1943 року на Дубенщині активно діють повстанські загони Крука і Хріна. Вся територія району контролюється силами УПА.
  • 1943 — відділ УПА командира Білого розбив міську в'язницю і визволив усіх в'язнів
  • 17 березня 1944 — Дубно зайняте частинами Червоної армії.
  • 19441986 — в Дубенському замку розміщуються органи радянської влади, а пізніше військова частина
  • 1977 — Дубно отримало статус міста обласного підпорядкування
  • 1991 — вперше проведено музичний фестиваль «Тарас Бульба»
  • 1993 — Постановою Кабінету Міністрів України створено Державний історико-культурний заповідник м. Дубно, який об'єднує кілька десятків пам'яток минувшини
  • 2000 — на загальнодержавному рівні відзначено 900-річчя Дубна

Символіка Дубна[ред.ред. код]

Офіційно затвердженими символами Дубна є герб, прапор та гімн міста.

4 жовтня 1995 року рішенням  Дубенської міської ради було затверджено Герб міста. У синьому полі шести променева зірка, під нею півмісяць ріжками вгору, над ними — півкільце із загостреним виступом (так звана « острога»), всі фігури золоті. Щит обрамований декоративним картушем та увінчаний срібною міською короною. Автором Герба є А. Гречило. Художники Ю. Рябов, В. Кондратюк виконали Герб на фасаді міської ради, який освячено 24 серпня 1996року. 19  червня 1998 року було затверджено Прапор міста. Це квадратне полотнище, на синьому тлі вертикально розташовані  жовті фігури, шести променева зірка, під нею півмісяць, над ними острога, від древка та з вільного краю Прапор має жовті лиштви. За пропозицією тодішнього міського голови Дмитра Гаврилюка було запропоновано виготовити прапор майстриням із Ситного Ганні та Леокардії Бабич. 24 серпня 1998 року Леокардія  передала свій витвір громаді міста. Мають дубенчани і свій Гімн. Гімн Дубна затверджений Статутом територіальної громади міста. Це музичний твір, автором якого є Олександр Матвійчук, на слова Миколи Тимчака.[121]

Історичні герби міста[ред.ред. код]


Прапор міста[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Головне управління статистики у Рівненській області
  2. http://dubno-adm.rv.ua/UserFiles/Programma_investicij.pdf
  3. http://dubno-adm.rv.ua/UserFiles/Programma_investicij.pdf
  4. Іпатіївський літопис
  5. З глибини віків
  6. Гандзілевська І. Ф., Якимчук Н. В. Історія міста Дубна від найдавніших часів до сьогодення. Навчальний посібник. — Дубно: 2010. — С. 26
  7. https://www.youtube.com/watch?v=NowxsIdI8DQ%7C Єврейське кладовище в Дубно
  8. Гандзілевська І. Ф., Якимчук Н. В. Історія міста Дубна від найдавніших часів до сьогодення. Навчальний посібник. — Дубно: 2010. — С. 48
  9. Гандзілевська І. Ф., Якимчук Н. В. Історія міста Дубна від найдавніших часів до сьогодення. Навчальний посібник. — Дубно: 2010. 
  10. В.Бешанов. Червоний бліцкриг
  11. РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ У ДВАДЦЯТИ СЕМИ ТОМАХ том 2 сторінка 7
  12. Донесения о безвозвратных потерях
  13. Наше місто Дубно
  14. Дубно. Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона
  15. Ksiega adresowa Polski. Warszawa(wraz z Gdanskiem) dla handlu, przemyslu, rzemiosl i rolnictwa, 1930, s.2158
  16. Всесоюзная перепись населения 1959 г.
  17. Всесоюзная перепись населения 1970 г.
  18. Всесоюзная перепись населения 1979 г.
  19. Всесоюзная перепись населения 1989 г.
  20. Дубно // Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. П. Шишков. — М.: НИ «Большая Российская энциклопедия», 1998. — 640 с.: ил. ISBN 5-85270-262-5.
  21. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011, ст. 90 (doc)
  22. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011, ст. 90 (doc)
  23. https://www.youtube.com/watch?v=NowxsIdI8DQ%7C Єврейське кладовище в Дубно
  24. http://www.rv.ukrstat.gov.ua/
  25. Звіт міського голови
  26. АРХІВ ГОТІВКОВОГО КУРСУ USD
  27. Звіт міського голови
  28. АРХІВ ГОТІВКОВОГО КУРСУ USD
  29. Звіт міського голови
  30. АРХІВ ГОТІВКОВОГО КУРСУ USD
  31. Звіт міського голови
  32. АРХІВ ГОТІВКОВОГО КУРСУ USD
  33. Рішення 74-ї сесії Дубенської міської ради (20 лютого 2015 р.)
  34. АРХІВ ГОТІВКОВОГО КУРСУ USD
  35. АРХІВ ГОТІВКОВОГО КУРСУ USD
  36. Рішення 57-ї сесії Дубенської міської ради (21 лютого 2014 р.)
  37. АРХІВ ГОТІВКОВОГО КУРСУ USD
  38. АРХІВ ГОТІВКОВОГО КУРСУ USD
  39. Звіт міського голови
  40. АРХІВ ГОТІВКОВОГО КУРСУ USD
  41. Звіт міського голови
  42. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  43. Звіт міського голови
  44. Звіт міського голови
  45. Звіт міського голови
  46. АРХІВ ГОТІВКОВОГО КУРСУ USD
  47. Звіт міського голови
  48. Звіт міського голови
  49. Звіт міського голови
  50. Звіт міського голови
  51. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  52. Звіт міського голови
  53. Звіт міського голови
  54. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  55. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  56. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  57. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  58. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  59. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  60. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  61. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  62. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  63. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  64. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  65. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  66. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  67. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  68. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  69. Рішення 27-ї сесії Дубенської міської ради (07 лютого 2017 року)
  70. Інвестиційний паспорт міста Дубно
  71. Інвестиційний паспорт міста Дубно
  72. Литейно-механический завод "Исполин
  73. Програма економічного та соціального розвитку
  74. Інвестиційний паспорт міста Дубно
  75. Інвестиційний паспорт міста Дубно
  76. Інвестиційний паспорт міста Дубно
  77. Інвестиційний паспорт міста Дубно
  78. Інвестиційний паспорт міста Дубно
  79. Інвестиційний паспорт міста Дубно
  80. Інвестиційний паспорт міста Дубно
  81. Інвестиційний паспорт міста Дубно
  82. Перелік місць зберігання, з яких планується експорт кукурудзи до КНР
  83. Перелік місць зберігання, з яких планується експорт кукурудзи до КНР
  84. Програма економічного та соціального розвитку
  85. Дубно
  86. Рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради № 671 від 20.10.2011 р. «Про затвердження паспортів автобусних маршрутів загального користування в м. Дубно»
  87. На Дубенщині знову виявили сказ
  88. Медичні установи
  89. Дубно
  90. Дубенський християнський навчально-виховний комплекс «Премудрість»|[1]
  91. Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Дубенської міської ради
  92. Дубенський професійний ліцей
  93. Дубенський коледж РДГУ
  94. Дубенський медичний коледж
  95. Дубенська філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»
  96. Дубенська центральна районна бібліотека
  97. Дубенська міська дитяча бібліотека
  98. Фестивалі Дубна
  99. Газета «Скриня»
  100. Газета «Замок»
  101. Телерадіокомпанія «Дубно».
  102. Собор Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП (Дубно).
  103. Церква Вознесіння Господнього УГКЦ (Дубно).
  104. Костел Святого Яна Непомуки РКЦ (Дубно) .
  105. http://iloveukraine.com.ua/p/jBiANR/ Молитовний будинок Євангельських-християн (баптистів)].
  106. http://iloveukraine.com.ua/p/jBiANR/ Молитовний будинок Євангельських-християн (баптистів)].
  107. http://www.ustream.tv/channel/vifania/ Молитовний будинок «Віфанія»].
  108. / Молитовний будинок «Нове життя»].
  109. / Молитовний будинок ради церков].
  110. / Молитовний будинок християн віри євангельської(п'ятидесятників)].
  111. / Молитовний будинок християн повного євангелія (харизматів)].
  112. / Молитовний будинок християн повного євангелія (харизматів)].
  113. http://www.adventist.org.ua/news_zk_dubno2011kreschenie.html / Молитовний будинок християн сьомого дня (адвентистів)].
  114. http://wikimapia.org/30293824/uk/%D0%97%D0%B0%D0%BB-%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%84%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8 / Зала Царства організації «Вартова башта»].
  115. Державний історико-культурний заповідник міста Дубно.
  116. Судимості Януковича.
  117. Лист у редакцію тижневика «Наше дзеркало»
  118. Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
  119. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 31 października 1933 r. o zmianie granic miasta Dubna w powiecie dubieńskim, województwie wołyńskiem. (пол.)
  120. Юрчук О. О. «Танковий розгром під Дубно: хто винен?»
  121. Наше місто Дубно

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]