Танто

Короткі мечі танто.

Танто (яп. 短刀 "короткий меч") — японський короткий меч або ніж з одностороньою заточкою і довжиною леза до 1 сяку (до 30,1 см). Використовувався здебільше як колюча зброя.

Історія

Перші танто з'явилися в період Хей'ан як утилітарна зброя. На початку періоду Камакура виготовленню і художнбому оформленню танто почали приділяти значну увага. В цей час працював один з найбільш відомих майстрів-зброярів — Йосіміцу.

У період Муроматі, добу постійних міжусобиць, попит на танто зріс, але у період Едо, у зв'язку з припиненням внутрішніх воєн і вилученням зброї у цивільного начелення, значно згас.

У 19 столітті популярність цих мечів знов зросла.

Різновиди

Танто виковуються в стилі хіра-зукурі (майже пласкими, без ребра жорсткості), на противагу стилю сіногі-зукурі, що зазвичай притаманний виготовленню катани. Є різновид танто, що має товсті перекресні секції для покращення пробивання обладунків. Такі ножі мають назву йороідосі.

Існував також різновид маленького танто, що звався каікен і використовувався жінками для самозахисту. Зазвичай його ховали в поясі кімоно - обі.

Танто також носили як другий меч (сьото) в парі мечей (даісьо). До початку 16-го століття самураї зазвичай використовували пару танто і таті, а не пару вакідзасі і катана.

Такі ножі з погляду на їх легкість і функціональність часто використовували ніндзя та якудза.

Існують різновиди, що виготовляються з дерева, або пластмасси і застосовуються для тренувань у японських бойових мистецтвах (айкідо, дзюдзюцу та інших). Майстри единоборств вищого рівня використовують при тренуваннях, та для демонстрацій металеві варіанти з затупленим лезом.

Джерела та література

http://www.geocities.com/alchemyst/tanto.htm (англ.)

Дивись також

• Вакідзасі
• Катана
• Таті (меч)