Катана(яп.刀katana) — історично, один з різновидів традиційних японських мечів nihontō(яп.日本刀), що використовувався самураями феодальної Японії. Сучасну версію катани інколи роблять з нетрадиційних матеріалів та в нетипові способи. Катана характеризується за її відмінними ознаками: заокруглена, тонка, з одностороннім лезом та округлою чи квадратною гардою, та довгим руків'ям для дворучної хватки.
8. Які-ха — загартована частина клинка з вкрапленнями кристалів (Ніе великі і Ніоі — маленькі кристали);
9. Хамон — лінія гартування;
10. Муне — тупий кінець клинка;
11. Хада — малюнки, що з'явились під час вальцювання;
12. Сіноґі-дзі — поверхня ребра клинка;
13. Дзі-ада — лезо;
14. Сіноґі — ребро клинка;
15. Наґадза — довжина клинка;
16. Сорі — прогин клинка;
17. Муне-масі — край тупого кінця клинка;
18. Ха-масі — край ріжучої частини;
19. Хабакі — металева фіксуюча муфта;
20. Мекуґі-ана — отвір для штиря;
21. Накаґо — хвостовик;
22. Ясурі-ме — насічка на хвостовику;
23. Мей — місце написів на хвостовику (ім'я майстра, рік виготовлення і т.і.);
24. Накаґо-дзірі — край хвостовика.
Шпилька кога із родовим гербом була свого роду візитною карткою самурая, яку він залишав у тілі убитого на поєдинку суперника.
Найдавніші катани — залізні, дуже непрості за формою. Надалі їх стали виготовляти з особливого сплаву «Сякудо». Цей твердий червонувато-коричневий сплав міді, срібла, олова, сталі та золота дозволяв створювати справжні витвори мистецтва. Широко застосовувалася техніка глибокої таушіровки — в розігріту катану вбивали золотий або срібний дріт, потім візерунок шліфували. Катани фантастично красиві і витіюваті: то зграя мавп кривляється в гілках дерева, то журавель розпростер крила з ретельно проробленим пір'ям, то розквітала квітка хризантеми або сакури. Саме катани найчастіше колекціонують сучасні цінителі японського мистецтва, і розкид цін на них величезний: від 300—400 до декількох десятків тисяч доларів.
_(II).jpg){kind=small}
Японія
Катана у Вікісховищі
