Перейти до вмісту

Катана

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Катана
Зображення
Країна походження  Японія
CMNS: Катана у Вікісховищі
Катана

Катана (яп. , клинок) — японський палашеподібний односічний меч. Історично, один з різновидів традиційних японських мечів (яп. 日本刀), що використовувався самураями феодальної Японії. Сучасну версію катани інколи роблять з нетрадиційних матеріалів та в нетипові способи.

Катана характеризується за її відмінними ознаками: заокруглена, тонка, з одностороннім лезом та округлою чи квадратною гардою, та довгим руків'ям для дворучної хватки.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва меча катана виводиться з праяпонської мови і є поєднанням двох слів-елементів 片 (ката, «одна сторона») і な (на, «лезо»)[1][2]. Але елемент на в одномовних японських джерелах пишеться як 刃 («клинок», «лезо») і немає жодного історичного підтверження прочитання елемента на. Порівняння із середньокорейським ᄂᆞᆶ(нолх, «лезо») і сучасним корейським 날 (нал) дає можливість припустити корейське походження цього останнього елемента[3].

У феодальній Японії поширюється меч утікатана (яп. 打刀). Термін з'явився раніше і позначав легші та короткі, порівняно з тачі, мечі. Спочатку утікатана була зброєю для небагатих людей, і лише в епоху Едо (1603 - 1868) вона зайняла місце основного меча Японії. З цієї епохи вона почала називатися «катаною».

Конструкція

[ред. | ред. код]

Клинок

[ред. | ред. код]
Клинок катани
  • 1. Кіссакі — вістря;
  • 2. Фукура — ріжуча поверхня вістря;
  • 3. Босі — лінія гартування на вістрі;
  • 4. Ко-сіноґі — ребро клинка на вістрі;
  • 5. Йокоте — розділяюча лінія вістря;
  • 6. Моноуті — б'юча поверхня;
  • 7. Ха — ріжучий край;
  • 8. Які-ха — загартована частина клинка з вкрапленнями кристалів (Ніе великі і Ніоі — маленькі кристали);
  • 9. Хамон — лінія гартування;
  • 10. Муне — тупий кінець клинка;
  • 11. Хада — малюнки, що з'явились під час вальцювання;
  • 12. Сіноґі-дзі — поверхня ребра клинка;
  • 13. Дзі-ада — лезо;
  • 14. Сіноґі — ребро клинка;
  • 15. Наґадза — довжина клинка;
  • 16. Сорі — прогин клинка;
  • 17. Муне-масі — край тупого кінця клинка;
  • 18. Ха-масі — край ріжучої частини;
  • 19. Хабакі — металева фіксуюча муфта;
  • 20. Мекуґі-ана — отвір для штиря;
  • 21. Накаґо — хвостовик;
  • 22. Ясурі-ме — насічка на хвостовику;
  • 23. Мей — місце написів на хвостовику (ім'я майстра, рік виготовлення і т.і.);
  • 24. Накаґо-дзірі — край хвостовика.

Шпилька кога із родовим гербом була свого роду візитною карткою самурая, яку він залишав у тілі убитого на поєдинку суперника. Найдавніші катани — залізні, дуже непрості за формою. Надалі їх стали виготовляти з особливого сплаву «Сякудо». Цей твердий червонувато-коричневий сплав міді, срібла, олова, сталі та золота дозволяв створювати справжні витвори мистецтва. Широко застосовувалася техніка глибокої таушіровки — в розігріту катану вбивали золотий або срібний дріт, потім візерунок шліфували. Катани фантастично красиві і витіюваті: то зграя мавп кривляється в гілках дерева, то журавель розпростер крила з ретельно проробленим пір'ям, то розквітала квітка хризантеми або сакури. Саме катани найчастіше колекціонують сучасні цінителі японського мистецтва, і розкид цін на них величезний: від 300—400 до декількох десятків тисяч доларів.

Катана в сучасному мистецтві

[ред. | ред. код]

Катана присутня у численних фільмах та відеоіграх, події яких відбуваються у Японії або якщо серед персонажів є японці.

В кінематографі

[ред. | ред. код]

У відеоіграх

[ред. | ред. код]

Факти

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]


  1. 刀 // 国語大辞典(新装版). — Сьогакукан, 1998.
  2. Shōgaku Tosho (1988) 国語大辞典(新装版) [Unabridged Dictionary of Japanese (Revised Edition)] (in Japanese), Tōkyō: Shogakukan, →ISBN
  3. Vovin, Alexander (2020) A Descriptive and Comparative Grammar of Western Old Japanese: Revised, Updated and Enlarged Second Edition, Leiden: Brill, →ISBN, page 66