Піорська осциляція: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:


Феномен названий по долині Піора в Швейцарії, де він був вперше виявлений. Найяскравіші свідчення Піорської осциляції представлені в Альпах<ref>Lamb, pp. 124, 128, 143.</ref>.. У цей час площа льодовиків в Альпах різко виросла, мабуть, вперше після [[голоценовий кліматичний оптимум|голоценового кліматичного оптимуму]]. Межа зони поширення дерев в Альпах знизилася на 100 метрів.
Феномен названий по долині Піора в Швейцарії, де він був вперше виявлений. Найяскравіші свідчення Піорської осциляції представлені в Альпах<ref>Lamb, pp. 124, 128, 143.</ref>.. У цей час площа льодовиків в Альпах різко виросла, мабуть, вперше після [[голоценовий кліматичний оптимум|голоценового кліматичного оптимуму]]. Межа зони поширення дерев в Альпах знизилася на 100 метрів.

Точна територія, яку охоплювало дане потепління в глобальному масштабі, до кінця не встановлена. Мабуть, Піорська осциляція заторкнула територію, набагато перевищувала Альпи і навіть Європу. Воно віддзеркалилося на території [[Нова Англія|Нової Англії]] (схід Північної Америки), де різко скоротилася площа тсуги і [[в'яз]]у. Подібні події відзначалися також в [[Каліфорнія|Каліфорнії]] і ряді інших місць; ряд змін у флорі збереглися до теперішнього часу.

На [[Близький Схід|Близькому Сході]] поверхня [[Мертве море|Мертвого моря]] піднялася майже на 100 метрів, а потім знизилася до рівня, близького до сучасного. Деякі науковці зв'язали цю кліматичну зміну із закінченням [[Культура Урук|урукського періоду]], [[Темні століття|Темними століттями]], пов'язаними з потопом з епосу про [[Гільгамеш]]а і [[Великий потоп|Великим потопом]] з [[Книга Буття|Книги Буття]]<ref>Lamb, p. 128.</ref>..


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 09:09, 28 березня 2012

Піорська осциляція - різко наступивший холодний і вологий період в кліматичній історії голоцену. Зазвичай датується проміжком 3200 - 2900 рр.. до Р. Х..[1] Низка дослідників пов'язують Піорську осциляцію, із закінченням Атлантичного кліматичного режиму і початком суббореального, згідно послідовності зміни клімату Блітта-Сернандера.

Феномен названий по долині Піора в Швейцарії, де він був вперше виявлений. Найяскравіші свідчення Піорської осциляції представлені в Альпах[2].. У цей час площа льодовиків в Альпах різко виросла, мабуть, вперше після голоценового кліматичного оптимуму. Межа зони поширення дерев в Альпах знизилася на 100 метрів.

Точна територія, яку охоплювало дане потепління в глобальному масштабі, до кінця не встановлена. Мабуть, Піорська осциляція заторкнула територію, набагато перевищувала Альпи і навіть Європу. Воно віддзеркалилося на території Нової Англії (схід Північної Америки), де різко скоротилася площа тсуги і в'язу. Подібні події відзначалися також в Каліфорнії і ряді інших місць; ряд змін у флорі збереглися до теперішнього часу.

На Близькому Сході поверхня Мертвого моря піднялася майже на 100 метрів, а потім знизилася до рівня, близького до сучасного. Деякі науковці зв'язали цю кліматичну зміну із закінченням урукського періоду, Темними століттями, пов'язаними з потопом з епосу про Гільгамеша і Великим потопом з Книги Буття[3]..

Примітки