Близький Схід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Близький Схід
Континент Азія
Досліджується в Near Eastern studiesd
Розташування на мапі
Map
CMNS: Близький Схід у Вікісховищі

Координати: 32°48′ пн. ш. 35°36′ сх. д. / 32.800° пн. ш. 35.600° сх. д. / 32.800; 35.600

Країни Близького Сходу разом із Південним Кавказом.
Компіляція супутникових знімків Близького Сходу.

Близьки́й Схід — назва регіону, розташованого в Західній Азії та Північній Африці.

Розташований на стику європейського, азійського та африканського материків.

Назву дали європейці як найближчому до них східному регіону.

Один із найважливіших економічних і військово-стратегічних вузлів на політичній карті світу.

Боротьба за панівні позиції на Близькому Сході пов'язана з величезними природними багатствами (особливо нафтою, а також покладами руд кольорових металів, хромітів, калійних солей тощо), наявністю важливої сільськогосподарської сировини, ринків збуту та стратегічним розташуванням країн.

Історія Близького Сходу[ред. | ред. код]

Приналежність[ред. | ред. код]

До Близького Сходу відносять такі країни:

Територія країн — понад 7,4 млн. км².

У американській літературі країни Близького Сходу разом з Іраном та Афганістаном включають у поняття «Середній Схід», а до Близького Сходу іноді відносять балканські держави.

Населення[ред. | ред. код]

Основне населення: араби, тюрки, курди, вірмени, перси, євреї, лази.

Більшість населення — мусульмани.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Близький Схід: міжнародна безпека, регіональні відносини та перспективи для України: монографія / Рада нац. безпеки і оборони України, Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки ; Б. О. Парахонський (відп. ред.). — К. : ПЦ «Фоліант», 2008. — 589 с. — ISBN 978-966-8474-61-3.
  • Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах: монографія / С. Зінько ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. − Л. : Ліга-Прес, 2009. − 363 с. − Бібліогр. : с. 289−363 (1390 назв). − ISBN 978-966-397-118-6.

Посилання[ред. | ред. код]