Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Сфереон (обговорення | внесок) доповнення |
Сфереон (обговорення | внесок) →Робочі записні книжки: доповнення |
||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
==== Робочі записні книжки ==== |
==== Робочі записні книжки ==== |
||
Перша записна книжка «День за днем» на 480 сторінок містить записи зроблені у той час, коли Д. І. Яворницький мешкав у Петербурзі. Це характеристика наукових досліджень, збирань: записи приказок, поговірок, жартів українською і російською мовами; розповіді про Іллю Муромця; опис Євангелія, надрукованого у Москві 1763 р. Також тут є записи 1922—1923 рр. — це описи кургану, розкопів, малюнки, плану станції Лоцманської, тобто на території сучасного Дніпропетровська. |
|||
==== Археологічні документи ==== |
==== Археологічні документи ==== |
||
Версія за 08:25, 20 червня 2012
Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького  | |
|---|---|
 | |
| 48°27′37″ пн. ш. 35°04′06″ сх. д. / 48.4604778° пн. ш. 35.0686000° сх. д.Координати: 48°27′37″ пн. ш. 35°04′06″ сх. д. / 48.4604778° пн. ш. 35.0686000° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Україна[2] |
| Розташування |
Україна, Дніпропетровськ, пл. Тараса Шевченка, 5 |
| Адреса | площа Тараса Шевченка, 5, Дніпро, Україна |
| Засновано | 1988 |
| Режим роботи |
10:00 — 16:00 вт, ср, чт, пт |
| Куратор | Перкова Ангеліна Івановна[1] |
| Сайт | informsistema.com/museum/?cat=35 |
  Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького (Україна) | |
 | |
 Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького у Вікісховищі[3] | |
Меморіальний будинок-музей Д. І. Яворницького — музей в Діпропетровську, що розповідає про життя та діяльність українського історика, археолога, дослідника історії українського козацтва Дмитра Яворницького. Розміщений в садибі, де учений мешкав, і є однією з шести філій Дніпропетровського історичного музею імені Дмитра Яворницького.
Створення музею
Будинок, в якому нині діє музей Дмитра Яворницького, був споруджений в 1905 році за проектом місцевого архітектора Л. Браницького. Нині це єдина садиба, що збереглась від старого Катеринослава.
Тут відомий дослідник козацтва жив і працював впродовж останніх 35 років свого життя. Його оселю відвідували Павло Тичина, Максим Рильський, Павло Усенко і Остап Вишня, художник-баталіст Микола Самокіш і славіст Агангел Кримський, класики українського театрального мистецтва М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський та багато ін.[4]
Після смерті історика 1940 року, його дружина Серафима Дмитрівна подала у міськвиконком лист з проханням створити у будинку музей. Проте зробити цього не вдалось, оскільки розпочалась Друга світова війна. По закінченню війни, рішення про створення меморіального музею було поновлене, але до 1960-х років в будинку розміщувались фонди Дніпропетровського історичного музею. В 1964 році в кабінеті вченого була відкрита кімната-музей, яка проіснувала 10 років. В 1970-х роках будинок був закритий для проведення ремонтних робіт. В 1982 році було прийнято рішення про створення меморіального музею Д. І. Яворницького. Для експозиції музею науковці шукали речі з будинку, підбирали аналогічні; книги та особисті речі господаря були викуплені з приватних бібліотек.
3 листопада 1988 року меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького було відкрито для відвідувачів.[5]
Експозиція
Архітектурне планування кімнат збереглося. Їх інтер'єри відновлено такими, якими вони були за життя господаря: вестибуль, передпокій, їдальня, вітальня, кабінет, мансарда. В одній з кімнат розташована експозиція про життя та діяльність Дмитра Яворницького — тут представлені особисті речі, фото, документи, праці вченого.
Документи музею
В музеї зберігається велика кількість документів, що належали в першу чергу самому Дмитру Яворницькому.[6]
Учнівські зошити
2 учнівські зошити часу навчання в Харківській повітовій гімназії. Перший зошит на 12 листів — «Русская Тетрадь» Дмитрія Еварницкого почата 23 вересня 1868 р., закінчена 9 лютого 1869 р. (арх. 764 КТІ 38752), — де учень Дмитро Еварницький вчиться писати окремі елементи літер та самі літери, з помітками вчителя «Хорошо», «Порядочно», «Посредственно», «Порядочно, но больше старайтесь», «Очень недурно», «Посредственно» і знову «Хорошо». Другий зошит «Русская тетрадь» 1869 р. ученика 1-го нормального класса Дмитрія Еварницкого (арх. 764 КП 38752), де списано 9 листів, теж елементи літер та самі літери з помітками вчителя «Порядочно», «Хорошо» та підписами, що роботу виконано власноручно учнем Дмитром Еварницьким.
Робочі записні книжки
Перша записна книжка «День за днем» на 480 сторінок містить записи зроблені у той час, коли Д. І. Яворницький мешкав у Петербурзі. Це характеристика наукових досліджень, збирань: записи приказок, поговірок, жартів українською і російською мовами; розповіді про Іллю Муромця; опис Євангелія, надрукованого у Москві 1763 р. Також тут є записи 1922—1923 рр. — це описи кургану, розкопів, малюнки, плану станції Лоцманської, тобто на території сучасного Дніпропетровська.
Археологічні документи
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Сфереон (внесок, журнали) о 08:25 UTC (6258108 хвилин тому). |
Примітки
- ↑ Співробітники музею
- ↑ Google Maps — 2005.
- ↑ Вікісховище — 2004.
- ↑ Меморіальний будинок-музей академіка Д. І. Яворницького
- ↑ Яна Бандур. Батько запорозьких козаків // Днепровская правда, № 51 (15505), 30 грудня 2011.
- ↑ Піцик О. В. Архівні документи Д. І. Яворницького в експозиції меморіального будинку-музею академіка
Література
- Перкова А. Меморіальний будинок-музей академіка Д. І. Яворницького. — [Д.]: Радянська Україна, 1990. — 20 с.: іл.