Столярний клей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Столя́рний клей — клей, що використовується для щільного зв'язування шматків деревини один з одним. Для цього використовуються багато речовин як клеї.[1][2][3]

Типи столярного клею[ред. | ред. код]

Протягом багатьох століть тваринний клей, особливо міздряний клей був традиційним клеєм для всіх видів виробів з дерева. Він досі використовується, в основному для музичних інструментів і в роботах з ремонту старовинних меблів.

За походженням[ред. | ред. код]

Столярні клеї, що застосовують в деревообробній галузі, за походженням можна розділити на дві групи — природні і синтетичні.

До клеїв природної групи належать білкові (казеїнові, альбумінові, колагенові) та вуглеводневі (рослинні) (крохмальні, декстринові).

Синтетичні адгезійні речовини, за методом отримання, поділяють на конденсаційні і полімеризаційні.

Стосовно нагрівання[ред. | ред. код]

Стосовно нагрівання, клеї поділяються на термореактивні (незворотно переходять при нагріванні в твердий нерозчинний стан) і термопластичні (здатні багаторазово розм'якшуватись при нагріванні і тверднути при охолодженні).

До термореактивних належать: карбамідо-формальдегідні, феноло-формальдегідні, епоксидні, меламіно-формальдегідні, поліефірні. Перевагою таких композицій є висока стійкість до дії води і високих температур. Крім того, їм характерна висока хімічна і біологічна стійкість. Використовуються такі клеї для виготовлення ДСП, ДВП, MDF, фанери, для личкування деталей виробів, склеювання самої деревини.

Термопластичним клеям здебільшого властива невисока стійкість до впливу води і вологи, атмосферного повітря та до впливу високих температур. З'єднання на їх основі є більш еластичними і менш токсичними на відміну від клеїв на основі термореактивних клеїв. Термопластичні клеї бувають водорозчинні і вододисперсійні. До водорозчинних належать клеї на основі полівінілового спирту та поліакрилатні клеї, до водоемульсійних — на основі полівінілацетату.

Сечовинно-формальдегідні клеї[ред. | ред. код]

Карбамідо-формальдегідні смоли[ред. | ред. код]

Марки карбамідного клею: КМ-3, КМ-12, КМ-17, М-4, М-7, М-60. Склеювані матеріали: деревина і пористі матеріали. Умови використання: 20 °C.[4]

Фенол-формальдегідні смоли[ред. | ред. код]

Марки фенол-формальдегідного клею: МФ-17, МФ та ін.[4]Склеювані матеріали: деревина і пористі матеріали. Умови використання: 20 °C.

Казеїновий клей[ред. | ред. код]

Докладніше: Казеїновий клей

Полівінілацетатні (ПВА)[ред. | ред. код]

Одно- або двохкомпонентні клеї ПВА широко використовуються в деревообробній промисловості і меблевому виробництві.

Феноло-полівініл-ацетатні клеї[ред. | ред. код]

Кремнійорганічні клеї[ред. | ред. код]

Епоксидні клеї[ред. | ред. код]

Перхлорвінілові клеї[ред. | ред. код]

Ціаноакрилат[ред. | ред. код]

Ціаноакрилат (Миттєвий Клей, Суперклей, CA або CYA) використовується в основному для дрібного ремонту. Склеює миттєво, в тому числі шкіру.

Контакт цемент[ред. | ред. код]

Гарячий клей[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Patrick Spielman (1986). Gluing and Clamping: A Woodworker's Handbook. Sterling Publishing. ISBN 0-8069-6274-7
  2. http://www.fpl.fs.fed.us/documnts/fplgtr/fplgtr113/ch09.pdf [Архівовано 2022-06-07 у Wayback Machine.] Forest Products Laboratory Wood Handbook, ch. 9, Adhesive Bonding of Wood Materials, Charles B. Vick, retrieved 2009-10-31
  3. http://www.lowes.com/lowes/lkn?action=howTo&p=BuyGuide/GlueGuide.html [Архівовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Lowe's Guide to Glues and Adhesives, retrieved 2009-10-31
  4. а б І. М. Чернов. Порадник сільського умільця — К.:Урожай, 1983