Строкін Микола Іванович

Строкін Микола Іванович
Народився	13 листопада 1906(1906-11-13) Москва, Російська імперія
Помер	1 квітня 1972(1972-04-01) (65 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	інженер-механік
Alma mater	Московський політехнічний університетd
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Іванович Строкін (13 листопада 1906(19061113), місто Москва, тепер Російська Федерація — 1 квітня 1972, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, міністр автомобільної промисловості СРСР, директор Горьковського автомобільного заводу. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1966 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 4-го скликання.

Життєпис

Народився в родині службовця. У 1923—1929 роках — студент Московського механічного інституту імені Ломоносова.

У 1929—1930 роках працював інженером відділу тресту «Автобуд». У 1930—1932 роках — інженер з монтажу та налагодження складання шасі, в.о. керівника допроєктування механічних цехів заводу, інженер-технолог цеху моторів Горьковського автомобільного заводу. У 1932—1933 роках — у відрядженні на заводі «Форд» в США. У 1933—1941 роках — завідувач інструментального господарства механічного цеху, начальник технічного сектора цеху моторів, заступник начальника моторного корпусу заводу, начальник технічного відділу особливого конструкторського бюро Горьковського автомобільного заводу імені Молотова.

У лютому 1941 — вересні 1945 року — головний технолог заводу № 466 Народного комісаріату авіаційної промисловості СРСР у місті Горькому.

У 1945—1947 роках — головний технолог заводу № 500 Міністерства авіаційної промисловості СРСР.

У 1947 році — головний технолог Третього Головного управління Міністерства авіаційної промисловості СРСР.

У 1947—1948 роках — в. о. головного інженера Головавтотракторобуду.

У 1948—1949 роках — начальник виробничого відділу Головного управління капітального будівництва Міністерства автомобільної і тракторної промисловості СРСР.

У 1949—1954 роках — головний технолог — 1-й заступник головного інженера; головний інженер — заступник директора Горьковського автомобільного заводу імені Молотова.

Член ВКП(б) з 1950 року.

2 квітня 1954 — 23 липня 1955 року — директор Горьковського автомобільного заводу імені Молотова.

23 липня 1955 — 10 травня 1957 року — міністр автомобільної промисловості СРСР.

24 травня 1957 — 24 листопада 1962 року — заступник голови Державного планового комітету Ради міністрів СРСР з питань машинобудування, спеціалізації і кооперування промисловості — міністр СРСР. У листопаді 1962 — січні 1963 року — міністр СРСР.

У січні — березні 1963 року — заступник голови Ради народного господарства СРСР — міністр СРСР.

У березні 1963 — 2 жовтня 1965 року — голова Державного комітету автотракторного і сільськогосподарського машинобудування при Державному плановому комітеті СРСР — міністр СРСР.

У жовтні 1965 — 1 квітня 1972 року — заступник міністра автомобільної промисловості СРСР.

Помер 1 квітня 1972 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди

• три ордени Леніна (20.11.1956,)
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• Сталінська премія ІІ ст. (1950) — за створення конструкції і технології, організацію виробництва і освоєння масового випуску легкового автомобіля «Перемога»
• Сталінська премія ІІ ст. (1951) — за розробку конструкції та освоєння виробництва легкового автомобіля «ЗІМ».

Джерела

• Строкин Николай Иванович [Архівовано 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.]