ТАІ-43

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Польовий телефон ТАІ-43 у бакелітовому корпусі

ТАІ-43радянський польовий телефон періоду Німецько-радянської війни, призначений для забезпечення телефонного зв’язку в польових умовах в режимі місцевої батареї (МБ) із системою індукторного виклику.

Історія

[ред. | ред. код]
Польовий телефон ТАІ-43 у дерев'яному корпусі

Телефонний апарат ТАІ-43 розробив Науково-дослідний випробувальний інститут зв'язку Червоної Армії під керівництвом Ольги Іванівни Рєпіної на основі трофейних німецьких польових телефонів FF33.
Надійшов на озброєння СРСР у 1943 році. Звідки і його назва: Телефонний Апарат з Індукторним викликом — зразка 1943 року — ТАІ-43.
Був майже 20 років основним польовим телефоном Червоної, а потім і Радянської Армії.
ТАІ-43 замінив собою телефони старого типу «УНА», які використовувалися з 1928 року і були важчими, громіздкими, та ненадійними.
З 1943 року і до закінчення Німецько-радянської війни телефон випускався лише у дерев'яних корпусах захисного кольору.
Після закінчення війни обладнання одного із німецьких заводів з виробництва FF-33 було перевезене до СРСР як репарації. У зв'язку з цим у 1947 році дерев'яний корпус ТАІ-43 замінили на бакелітовий, схожий на корпус FF-33, з аналогічним замком кришки.
На заміну йому в 1957 році прийшов польовий телефон ТА-57, ставши його подальшою модернізацією.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Телефонний апарат ТАІ-43 складається з наступних деталей:

  • корпус
  • телефонної трубки
  • клеми підключення лінії зв'язку
  • клема заземлення
  • індуктор
  • дзвінок
  • відсік живлення

ТАІ-43 також міг комплектуватись додатковим зовнішнім телефоном.

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Загальні

[ред. | ред. код]

Маса телефонного апарата:

  • з сухими елементами живлення — 4,6 кг
  • без сухих елементів живлення — ? кг

Габаритні розміри — 280×210×110 мм
Температурний діапазон — ? °C
Напрацювання на відмову — ? годин
Термін експлуатації — ? років

Режим роботи

[ред. | ред. код]

Електроживлення

[ред. | ред. код]
  • Від одного елемента типу "3В" або "3C" напругою 1,5 В.

Дальність зв'язку

[ред. | ред. код]

Польовий телефон забезпечує наступну дальність зв’язку:

  • по польовому кабелю — до 25 км, залежно від марки та стану кабелю.
  • по постійних повітряних лініях зв’язку — 150-200 км.

Апарат може бути підключений до лінії як за двопровідною, так і за однопровідною схемою.

Дивись також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]