ТЕЦ Келенфельд
 | ||||
| 47°27′47″ пн. ш. 19°03′20″ сх. д. / 47.463177777778° пн. ш. 19.055561111111° сх. д. | ||||
| Країна | .svg){kind=small} Угорщина | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |  Угорщина, Будапешт | |||
| Введення в експлуатацію | 1995 – 2006 (наявні потужності) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 1х132 + 2х5 + 1х50 | |||
| Турбіни | 1 газова V94.2 + 2 газові Alstom/Siemens Thyphoon SGT- 100 + парова Siemens SST600 | |||
| Встановлена електрична потужність | 188 | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕЦ Келенфельд | ||||
 | ||||
 ТЕЦ Келенфельд у Вікісховищі | ||||
ТЕС Kelenföldi — теплова електростанція в столиці Угорщини місті Будапешт.
Введена в експлуатацію у 1914 році з двома паровими турбінами потужністю по 7,5 МВт, ТЕС Kelenföldi стала першою міською електростанцією Будапешту. У першій половині 1920-х спорудили другу котельню та змонтували додаткове генеруюче обладнання, а до 1934-го реалізували черговий етап розширення, який полягав у появі третьої котельні та встановленні трьох турбін одиничною потужністю по 30 МВт, що довело загальну потужність ТЕС до 150 МВт. Зазначений показник забезпечували 8 турбін, які живились від 19 парових котлів.
У 1950-х роках станцію перетворили на теплоелектроцентраль, при цьому спершу з 1953 року почали отримувати пару промислові підприємства, а у 1958-му тепло стало надходити до системи централізованого опалення.
Під час подальшого розвитку ТЕЦ існуючі конденсаційні турбіни почали замінювати на оптимізовані під теплопостачання. Так, в 1962-му стала до ладу нова турбіна №1 потужністю 6 МВт, яка відносилась до типу турбін із протитиском. В 1963-му замість турбіни №3 змонтували теплофікаційну потужністю 15 МВт, а наступного року ще одна турбіна з протитиском з показником у 6 МВт замінила турбіну №2. В 1966-му на місці турбіни №4 встановили теплофікаційну потужністю 15 МВт. Нарешті, в 1971-му замість турбіни №6 ввели нову турбіну із протитиском потужністю 19 МВт. Крім того, в роботі залишалась стара турбіна №5, номінована на рівні 5 МВт, тоді як турбіни №7 та №8 вивели з експлуатації без заміни. Як наслідок, загальна потужність станції стала дорівнювати 66 МВт. Живлення генеруючого обладнання забезпечували 12 котлів – 6 продуктивністю по 55 тон пари на годину (5 введені в дію у 1928 – 1930 роках під час спорудження третьої котельні, а ще один встановлений у 1948-му), 4 з показниками по 80 тон пару на годину (всі запущені в 1932-му) та 2 продуктивністю по 65 тон пари на годину (змонтовані у 1958-му). Всі введені в 1962 – 1971 роках турбіни були виготовлені угорською компанією Lang (випущену в 1928 році турбіну №5 постачила Lang-Zoelly).
Для покриття пікових навантажень під час опалювального періоду у 1970-му додали два водогрійні котли PTVM-50 потужністю по 58 МВт. В 1973-му змонтували ще один водогрійний котел типу PTVM-100 потужністю 116 МВт. А в 1982-му запустили водогрійний котел угорської розробки потужністю 209 МВт (втім, попит на теплову енергію виявився недостатнім і в 2005-му цей надпотужний котел, який на той час відпрацював всього 5300 годин, вивели з експлуатації).
Подальший розвиток майданчику виявився пов’язним з використанням газових турбін. Ще в 1972-му тут встановили таку турбіну виробництва італійської компанії Fiat потужністю 32 МВт, яка призначалась для покриття пікових навантажень (виведена з експлуатації на початку 1990-х). В 1995-му стала до ладу газова турбіна потужністю 132 МВт, відпрацьовані якою гази використовуються для продукування тепла за допомогою котла-утилізатора. Нарешті, у 2010-му запустили дві газові турбіни з показниками по 5 МВт.
Крім того, в 2006-му всі старі парові турбіни замінили на одну конденсаційну потужністю 50 МВт. Із старих водогрійних котлів залишився лише один PTVM-50, проте був змонтований один новий з показником у 65 МВт.
Первісно станцію спорудили з розрахунку на спалювання вугілля. У 1960 – 1961 роках два котла перевели на мазут, а з 1965-го почався перехід на використання природного газу (подавався до столиці по трубопроводах Гайдусобосло – Будапешт, Сегед – Будапеш, Берегдароц – Будапешт). З 1974-го спалювання вугілля припинилось.[1][2][3][4][5][6][7][8][9]
Можливо відзначити, що в Будапешті також діють ТЕЦ Кішпешт, ТЕЦ Уйпешт і потужна парогазова ТЕС Чепель.
- ↑ Budapesti Erőmű Zrt. budapestieromu.hu (угор.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2021. [Архівовано 2021-01-18 у Wayback Machine.]
- ↑ csapat, D. Y. B. Budafoki út 52. Budapest100. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ Az Alvilág kelenföldi temploma: éjszakai túra a volt hőerőműben. FALANSZTER. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ Inactive web page. inactive.ultraweb.hu. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ XXIII. évfolyam, 4. szám 2016. augusztus Alapította a Magyar Energetikai Társaság (PDF).
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Érdekességek a Kelenföldi Erőmű történetéből (PDF).
- ↑ SZÖVETSÉGE, VILLAMOSENERGIA-IPARI DOLGOZÓK SZAKSZERVEZETI. A Budapesti Erőmű Rt. kelenföldi részlegének felújítása. EVDSZ (угор.). Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ VÝROBA LOPATEK PARNÍ TURBÍNY ON THE PRODUCTION OF BLADE FOR STEAM TURBINES (PDF).
- ↑ Ltd, Scitus Group. Budapest Power Plant Gas turbine installation at Kelenföld Power Plant- Feasibility study. Kraftszer (english) . Процитовано 11 лютого 2021.