Тераса (фізична географія)

Гіпотетичний перетин долини, що ілюструє складну послідовність акумулятивних та деградаційних терас.

Тера́са (фр. terrasse) — форма рельєфу, що являє собою горизонтальну чи злегка похилу площину з майже рівними поверхнями, обмежовану уступом (-ами) на схилах річок, на узбережжі морів, що розташовані один над одним і показують рівень води в минулому.

На земній поверхні тераси бувають:

• річковими;
• озерними;
• морськими.

За іншою класифікацією – акумулятивні, ерозійні, цокольні та корінні Т.

Крім того, є Т. нагірні (гольцові), соліфлюкційні (натічні), зсувні, лугові тераси та інш.

Часто Т. розташовуються в декілька ярусів один над одним, що є результатом ряду циклів акумуляції та розмиву в житті річки (це викликано нерівномірними тектонічними підняттями, змінами клімату, евстатичним переміщенням рівня водного басейну). Висота Т. визначається перевищенням її над рівнем води.

Їхнє утворення пов'язане з геологічною діяльністю поверхневих вод і структурними особливостями, обумовленими геологічною будовою.

Див. також

псевдотераси, середземноморські тераси, тераса абразійна, тераса акумулятивна, тераса алювіальна, Борова тераса тераса вкладена, Тераса ерозійна тераса зсувна, тераса камова, Тераса каскадна тераса локальна, тераса моренна, тераса морська, тераса нагірна, тераса накладена, тераса озерна,

тераса печерна тераса підводна, тераса підводна абразійна, тераса підводна акумулятивна, тераса полігенетична, тераса похована, Тераса річкова тераса скульптурна, тераса соліфлюкційна, тераса структурно-денудаційна, тераса травертинова, тераса флювіогляціальна тераса циклова тераса цокольна Терасові розсипи

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

Посилання

• Тераса // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.