Поверхневі води
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Рис. 2. Схема взаємозв’язку поверхневих і ґрунтових вод (ліворуч – на карті, праворуч – на розрізі): а – ґрунтові води живлять річку, б – річка живить водоносний горизонт, в – з лівого берега водоносний горизонт живить річку, а з правого берега річка живить водоносний горизонт, г – взаємозв’язок ґрунтових і поверхневих вод відсутній. Показано гідроізогіпси.
| Поверхневі води | |
| Місце розташування | |
|---|---|
| Попередник | підземні води |
| Наступний | evaporated waterd |
| Протилежно | підземні води |
Поверхневі води (англ. surface water; нім. Tagwasser n, oberirdisches Wasser n, Oberflächenwasser n) — води суходолу, що постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у формі різних водних об'єктів у рідкому (водотоки, водойми) і твердому (льодовики, сніговий покрив) стані[1].
Згідно з Правилами охорони поверхневих вод від забруднення концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати 0,25 мг/л для водойм господарсько-питного значення і 0,75 мг/л для водойм рибогосподарського значення[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- ↑ Клеменко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля. Підручник — К. : Видавничий центр «Академія», 2006–360с.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Поверхневі води України. Інтерактивні карти
- Термін «Води поверхневі» — Законодавство України
- Яцик А. В. ВОДИ ПОВЕРХНЕВІ // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
Література[ред. | ред. код]
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
|
|
Це незавершена стаття з гідрології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |