Тертишний Петро Вакулович
Петро Вакулович Тертишний | |
---|---|
Народження | 15 лютого 1899 Степанки, Київська область |
Смерть | 4 березня 1997 (98 років) Київ, Україна |
Поховання | Лісове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1919–1954 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант |
Командування | 161-ша стрілецька дивізія 15-й стрілецький корпус |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро • Львівсько-Сандомирська операція • Сандомирсько-Сілезька операція • Верхньо-Сілезька операція |
Нагороди |
Петро Вакулович Тертишний (нар. 15 лютого 1899 — пом. 4 березня 1997) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу (1943), генерал-лейтенант (1945).
Народився 15 лютого 1899 року в селі Степанки нині Черкаського району Черкаської області України в селянській родині. Українець. Освіта середня. Працював машиністом.
У Червоній Армії з 1919 року. Учасник Громадянської війни.
У 1925 році закінчив Київську об'єднану школу, а в 1941 році – курси «Постріл».
На фронтах німецько-радянської війни з липня 1941 року. У листопаді-грудні 1941 року полковник Тертишний П.В. – заступник командира 3-ї танкової Червонопрапорної дивізії по стройовій частині. З 3 грудня 1941 року по 4 серпня 1942 – командир 237-ї стрілецької дивізії, сформованої в грудні 1941 року в Новосибірській області. На чолі зі своїм першим командиром полковником Тертишним П.В. дивізія прибула на фронт 13 липня 1942, і увійшла до складу 38-ї армії Брянського фронту. З серпня 1942 року П.В. Тертишний – командир 161-ї стрілецької дивізії (40-ва армія, Воронезький фронт), яка під його командуванням 23 вересня 1943 ріку успішно форсувала Дніпро в районі села Зарубинці Канівського району, захопила плацдарм і міцно закріпилася на правому березі річки, відбивши численні ворожі контратаки.
23 жовтня 1943 року генерал-майору Тертишину Петру Вакуловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2023).
В боях по звільненню Польщі та на завершальному етапі війни генерал-майор Тертишний П.В. командував 15-м стрілецьким корпусом (60-та армія, 1-й Український фронт), вояки якого відзначилися в ході Львівсько-Сандомирської, Сандомирско-Сілезької і Верхньо-Сілезької операцій.
Після війни командував стрілецьким корпусом, був помічником командувача військами Туркестанського військового округу. У 1949 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу.
З 1954 року генерал-лейтенант П.В. Тертишний – в запасі. Жив у Києві. Помер 4 березня 1997 року. Похований у Києві на Лісовому кладовищі.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том II: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 572
- Народились 15 лютого
- Народились 1899
- Померли 4 березня
- Померли 1997
- Померли в Києві
- Поховані на Лісовому кладовищі Києва
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Члени КПРС
- Генерал-лейтенанти (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Кутузова I ступеня
- Кавалери ордена Суворова II ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена «Хрест Грюнвальда»
- Уродженці Степанків (Черкаський район)
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Учасники битви за Дніпро
- Герої Радянського Союзу — українці
- Радянські командири корпусів Другої світової війни
- Радянські генерали Другої світової війни